Економічні науки /7.Учет та аудит
К.є.н Ягмур Е.А,
Мельник М.М.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Проблемні аспекти обліку витрат
інноваційної діяльності підприємства
Становлення
України як повноправної європейської держави неможливе без ефективного розвитку
національної економіки. Одним із пріоритетних напрямів такого розвитку є
інноваційний, який передбачає використання високих технологій для створення
принципово нової продукції.
В умовах
сучасного розвитку ринкових відносин і посилення конкуренції, господарюючим
суб'єктам необхідно швидко реагувати на зміни, що відбуваються у зовнішньому
середовищі, та оперативно трансформувати власну економіку до постійно мінливого
зовнішнього середовища. Значною мірою цьому сприятимуть інвестиції, вкладені в
інноваційну сферу. Водночас інвестиційні вкладення є найбільш ризикованими.
Підвищення конкурентоспроможності продукції, зміцнення позицій на існуючих
ринках і відкриття нових не можливо без розробки й впровадження інвестицій в
інноваційні процеси. Нині інновації стали найважливішим фактором економічного
зростання, умовою виживання і довгострокового функціонування підприємств.
Проте для забезпечення ефективного функціонування
інноваційних підприємств необхідна адекватна система бухгалтерського обліку та
аналізу.
Метою даної статі є викладення методики обліку витрат на забезпечення
процесу інноваційного розвитку підприємства.
Розвиток теорії й практики обліку інноваційної діяльності
досліджено зарубіжними вченими, серед яких: П.Н. Завлін, Н. Мончев,
В.М. Нестеров, І. Перлакі. Облікові
аспекти інноваційної діяльності в Україні
висвітлено у працях таких науковців, як І. Бланк, О. Бородкін,
В. Бачинський, Ф. Бутинц,
В. Василенко, О. Контаєва .
Відповідно до Закону України «Про
інноваційну діяльність» [4] : інноваційна діяльність – це діяльність, що
спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень і
розробок та обумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів та
послуг.
Проблеми обліку інноваційної діяльності у вітчизняній науці й практиці
залишаються донині найменш вивченими. Так, відсутність чіткого уявлення про
інновації як про специфічний об'єкт обліку та не визначена їх облікова
характеристика унеможливлює отримання достовірної оцінки рентабельності,
нематеріальних активів підприємства та доцільність здійснення платежів і
призводить до зниження прибутку.
Одним із недоліків сучасного обліку є те, що не існує єдиної системи
облікових регістрів і бухгалтерських розрахунків для відображення витрат,
доходів і результатів інноваційної діяльності.
Відсутність методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку витрат
інноваційної діяльності призвела до розпорошеності витрат по освоєнню нової
продукції на різних рахунках витрат, що ускладнює визначення собівартості
кожного етапу робіт і формування загальної суми цих витрат.
Відповідно до чинного Плану рахунків бухгалтерського обліку, інноваційні
витрати в системі обліку розосереджені так:
·
певна частина витрат конструкторської та технологічної служб, пов'язана із
власне інноваційною діяльністю, нівелюються з витратами на поточне забезпечення
виробництва серійної-масової продукції, не кажучи вже про те, що їх загальні
витрати обліковуються в складі адміністративних витрат підприємства, що
об'єднують принципово різні напрями діяльності - від будівництва і експлуатації
споруд у капітальному будівництві й утримання складів матеріальних запасі в до
рішення екологічних завдань;
·
витрати на розробку технічної документації нового виробу обліковуються з
складі витрат на дослідження і розробки, що входять, у свою чергу, до інших
витрат операційної діяльності та до витрат майбутніх періодів. Отже, до
собівартості нового виробу їх не включають, Витрати ж на виготовлення і
випробування дослідних зразків входять до витрат майбутніх періодів;
·
витрати на створення інноваційних продуктів у вигляді нематеріальних
активів, наприклад комп'ютерних програм, робочих інструкцій, що становлять,
частину загальної технічної документації нового виробу, включається до ТХ
превісної вартості.
Практичний досвід діяльності підприємств, а також аналіз вітчизняної та
зарубіжної літератури показав, що інновації можуть бути представлені за шістьма
напрямами. На думку багатьох експертів, найбільш інноваційним варіантом відображення
витрат на підготовку і освоєння нових видів продукції є списання витрат на
освоєння через застосування кошторисних ставок. Цей варіант припускає складання
кошторису, що передбачає перелік усіх витрат, пов’язаних із підготовкою й
освоєнням виробу.
Література
1.
Кантаєва О. Питання розвитку теорії та практики обліку і аналізу
інноваційної діяльності підприємств// Бухгалтеоський облік та аудит. – 2009. -
№4. – с. 25-31.
2.
Валуєв Б., Кантаєва О. Деякі питання обліку інноваційних витрат і джерел їх
покриття: концептуальний аспект // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - №12.
– с. 28-35.