Економічні науки/7. Облік і аудит

Вовк В.В.

Науковий керівник д.е.н., професор Денисюк О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Об’єктивні основи фінансового контролю розрахунків з покупцями і постачальниками

Ринкове середовище формується як динамічний механізм на основі взаємозв’язків між його окремими елементами. Під останніми слід розуміти всіх учасників ринкової взаємодії, тобто суб’єктів господарювання, ринкові інституції, що утворюються в результаті їх співпраці, державні інституції, які здійснюють вплив на розвиток ринку. Взаємозв’язки формуються на договірній добровільній основі. Функціонування підприємств в такому середовищі не можливе без взаємодії із іншими суб’єктами. Саме результат таких стосунків дає можливість створювати нову додаткову вартість. Роль контролю таких процесів є значною, що зумовлено в першу чергу великою кількість порушень в даній сфері, а також впливом відображення даних процесів в обліку на фінансову звітність.

Питання контролю розрахунків з покупцями і постачальниками досліджували такі науковці, як A.М.Кузьмiнський, І.Стефанюк, І.О. Бланк, Е.П. Козлова, М.Я. Коробов, Е.М. Причепій, A.M. Черній, В.Д. Гвоздецький та ін. Проте на сьогодні не існує єдиної мінімальної методики фінансового контролю розрахунків з покупцями та замовниками.

На рівні окремих підприємств фінансовий контроль розрахунків з покупцями і постачальниками здійснюється в двох основних формах :внутрішній контроль та зовнішній незалежний контроль (аудит).

Слід важливу увагу приділити внутрішньому контролю розрахунків з покупцями і постачальниками. Саме він дає змогу на власному рівні підприємства виявити порушення та помилки, невідповідності в розрахунках чинному законодавству, а також порушення умов договорів.

Підприємство має власну зацікавленість у фінансовому контролі розрахунків з покупцями і постачальниками. Такий процес, ґрунтований на фінансовому впливі за допомогою різних стимулів, санкцій а також на основі використання аналітичних методик, зокрема аналізу розрахунків, визначення коефіцієнтів платоспроможності, ліквідності, рентабельності, ділової активності дозволяє власникам підприємства впевнитися в законності всіх взаємовідносин із покупцями та постачальниками і у ефективному та раціональному управлінні власними фінансовими ресурсами.

Фінансовий контроль розрахунків із покупцями та постачальниками досить об’ємний за кількістю процедур та не має єдиної впорядкованої методики мінімально необхідних контрольних заходів і об’єктів щодо яких їх необхідно застосовувати, використання яких дозволило б досягти необхідних результатів контролю, тобто встановити законність та виявити порушення (якщо такі є) договірних принципів і засад у відносинах із покупцями та постачальниками.

Фінансовий контроль (як внутрішній так і зовнішній) розрахунків з покупцями та постачальниками має розпочинатися із перевірки наявності та правильності оформлення договорів. При цьому об’єктами контролю мають виступати самі договори, листи, рахунки. Використовувати варто методичні прийоми контролю – простеження та підтвердження.

Перевірка системи бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями та постачальниками має стати наступним етапом контролю. При цьому в рамках контрольних процедур, таких як експертиза та контрольна звірка мають перевірятися накладні; рахунки-фактури; платіжні доручення; договори; журнали 2, 3, Головна книга; баланс (форма №1). Такий напрямок в контролі дозволяє також з’ясувати достовірність фінансової звітності саме в частині показників по розрахункових операціях саме тому його доцільно використовувати при проведенні аудиту.

Перевірка реальності заборгованості по розрахунках із постачальниками та покупцями здійснюється за допомогою методів сканування та формування запитів

до постачальників і покупців.

Для встановлення наявності простроченої заборгованості по розрахунках з покупцями та постачальниками варто перевірити Накладні; рахунки-фактури; платіжні доручення, договори; журнал 3; Головна книга, баланс (форма №1).

Для перевірки своєчасності пропонованих претензій щодо якості і кількості товару використовують методи простежування і підтвердження, а об’єктами вивчення виступають акти про розбіжності кількості та якості одержаних товарно-матеріальних цінностей.

Перевірка наявності і змісту кредитних договорів, використання кредитів відповідно до цільового призначення, перевірка своєчасності відображення в обліку отримання і погашення кредиту, правильності відображення відсотків за користування ним здійснюється на снові кредитних договорів; платіжних доручень; журнал 2; Головної книги; балансу (форма №1); Звіту про рух грошових коштів (форма №3).

Здійснення контролю за наведеними вище напрямками буде достатньо для забезпечення результативності контролю розрахунків з покупцями і постачальниками, адже визначаються достовірність розрахунків, наявність заборгованостей по них, правильності та реальності їх відображення в бухгалтерському балансі та в звітності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Пoлoження (стaндapт) бухгaлтеpськoгo oблiку 10 “Дебiтopськa зaбopгoвaнiсть” зaтвеpдженo нaкaзoм Мiнфiну Укpaїни вiд 08.10.1999p. №237// Все пpo бухгaлтеpський oблiк. – 2007. – № 18. – с. 32–35.

2. Кузьмiнський A.М. Opгaнiзaцiя бухгaлтеpськoгo oблiку, кoнтpoлю i aнaлiзу / Кузьмiнський A.М., Сoпкo В.В., Зaвгopoднiй В.П. – К.: Вищa шкoлa, 2007. – 223 с.

3. Стефанюк І. Теоретичні засади побудови нової системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності// Фінансовий контроль.- 2008.- №1.- С.29-33