Колеснікова К. С., Кузічкіна Н. І.

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Організація і методика складання фінансової звітності

Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов’язані з інформацією про даний суб’єкт господарювання.

Інформація, яка викладена в фінансової звітності підприємства дозволяє виробити необхідні заходи і процедури, спрямовані на:

– виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби;

– запобігання банкрутства і великих фінансових невдач;

– лідерство в боротьбі з конкурентами;

– росту економічного потенціалу підприємства;

– ріст обсягу виробництва і реалізації;

– максимізацію прибутку і мінімізацію витрат;

– забезпечення рентабельної роботи підприємства.

У цьому і полягає актуальність теми.

Об'єктом дослідження є фінансова звітність підприємства.

Метою наукового дослідження є висвітлення основних категорій фінансової звітності та особливостей складання її на підприємстві, тобто, розкриття значення і основних принципів фінансової звітності у відповідності з діючими нормативно–правовими актами; характеристика фінансово-господарської діяльності та постановка фінансового обліку на підприємстві, звітність якого є об’єктом дослідження.

Фінансові звіти складає більшість підприємств у всіх країнах світу. Вигадати універсальний звіт, який відображав би фінансове життя підприємства у всій його багатогранності, поки що не вдалося. Так, баланс містить інформацію про стан активів, зобов’язань і власного капіталу підприємства на конкретну дату (як правило, на останній день основного або проміжного звітного періоду – року, кварталу або місяця). Це дає можливість судити про масштаби підприємства, а наявність графи «на початок звітного періоду» дозволяє дійти висновків і щодо деяких тенденцій його розвитку. Водночас за показниками балансу важко судити, наприклад, про те, наскільки успішною була діяльність підприємства у звітному періоді, які доходи було отримано і які витрати здійснено. Цю інформацію містить звіт про фінансові результати. А оскільки звітних форм кілька, дуже важливо, щоб наведені у них показники взаємно доповнювали один одного, а коли потрібно – узгоджувалися між собою.

Для досягнення якісних характеристик інформації, яка міститься в фінансовій звітності, під час її формування дотримуються ряду принципів:

1) принцип автономності підприємства. Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників – фізичних осіб.

2) принцип безперервності діяльності підприємства – тобто підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності, і залишатиметься таким у подальшому (принаймні протягом наступного звітного періоду).

3) принцип періодичності припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності. За П(С)БО 1 звітний період складає календарний рік.

4) принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться.

5) принцип послідовності – полягає у наданні користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, яку підприємство повинно використовувати постійно при складанні фінансових звітів, будь-яких змін у цій політиці та впливу таких змін на показники фінансових звітів.

6) принцип єдиного грошового вимірника – передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності.

Під час складання фінансової звітності необхідно намагатися збалансувати усі перелічені принципи таким чином, щоб досягти якісних характеристик фінансової звітності.

Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.

Література:

1. Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник/ Н.В. Чебанова, Ю.А. Василенко. - Киiв: Видавничий центр «Академія», 2003. – 304 с.

2. Веріга Ю.А. Звітність підприємства. Навчальний посібник. - К: "ЦНЛ", 2005. - 656 с.

3. Даньків Й.Я., Лучко М.Р., Остап’юк М.Я. Фінансовий облік: первинна документація та облікова реєстрація: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 319 с.

4. Завгородній В.П. «Бухгалтерський облік в Україні» – 4-і вид. К.:А.С.К. 2001.-848 с.

5. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. - 578с.