Корнєва О.М., доц. Юрченко К.А.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Дослідження показників соціального розвитку України за 2008-2009 роки

Метою даної роботи є розкриття причин виникнення актуальних проблем соціального розвитку України за 2008-2009. Актуальність теми полягає в тому, що з часом та під впливом різноманітних факторів показники соціального розвитку схильні піддаватися змінам, що свідчить про можливість виникнення проблем, адже порушення звичного розвитку не може заховатися поза очі держави та суспільства.

Було виконано дослідження, що включає ієрархічний кластерний аналіз за 2008-2009 роки за двадцятьма абсолютними й відносними показниками соціального розвитку для двадцяти двох областей України, а також Автономної Республіки Крим. Пропущення даних для Волинської та Тернопільської областей пояснюється відсутністю можливості отримати необхідні відомості з сайтів головних управлінь статистик названих регіонів.

Для аналізу було вибрано такі групи показників:

1. Житлові умови:

- житловий фонд, млн.м2;

- на одного жителя м2;

- кількість квартир, тис.

2. Охорона здоров’я:

- лікарняні заклади, одиниць;

- чисельність лікарів, тис.чол;

- випадки захворювань, тис.

3. Культура:

- кількість театрів, одиниць;

- кількість бібліотек, одиниць;

- випуск книжок, одиниць.

4. Злочинність:

- зареєстровано злочинів, одиниць.

5. Торгівля:

- об'єкти торгівлі, одиниць;

- ринки з продажу товарів, одиниць.

6. Екологія:

- утилізовано відходів, тис.тон.

7. Демографія, зайнятість, пенсійна система:

- чисельність населення, тис.чол.;

- усиновлені діти, одиниць;

- зайняте населення, тис. чол.;

- безробітне населення, тис. чол.;

- середня пенсія, грн.

8. Освіта:

- чисельність учнів, тис. чол.;

- навчальні заклади, одиниць.

Було звернено увагу на те, що не завжди чим вище значення показника, тим краще. Підтвердженням цьому виступають негативні показники, сутність яких – чим менше, тим краще. Прикладом є кількість уперше в житті відмічених випадків захворювань та зареєстрованих злочинів. Негативні показники були використані для кластерного аналізу зі знаком мінус.

В наслідок групування були отримані такі результати. Донецька область займає особливу позицію в усіх групуваннях як по абсолютним так і по відносним значенням показників. В деяких групуваннях до Донецької долучається Дніпропетровська область. Це може бути пояснено розвитком промисловості у цих регіонах, розмірами територій та кількістю населення.

Другий кластер поєднає Луганську та Одеську області, а також, в залежності від вигляду показників: для абсолютних – АРК, Запорізьку та Харківську області, для відносних – Кіровоградську та Львівську. Це свідчить про відмінність кількісних та якісних показників для регіонів, які по різному утворюють других кластер.

Проміжну позицію займає третій кластер, який проглядається тільки для відносних показників соціального розвитку. У цю групу поєднуються Вінницька, Київська, Миколаївська та Херсонська області.

Таким чином можна зробити висновок, що за допомогою кластерного аналізу підтверджується різний рівень розвитку та значень соціальних показників для регіонів України. Адміністративно-територіальні одиниці з високим економічним потенціалом мають кращі можливості для побудови соціальної сфери, проте внаслідок зміни попиту на промислову продукцію населення цих регіонів відчуває наслідки в першу чергу. Області центральної України мають більш збалансований розвиток промисловості та сільського господарства. Ці області мають середні значення соціальних показників. Західні області не відрізняються високорозвиненою промисловістю, и як наслідок значення показників соціального розвитку бажають бути кращими.

За період дослідження суттєвих зрушень у групуванні областей не відбулося. Це може свідчити про стабільність розвитку соціальної сфери.

Література:

1. Ковальова Ю.М. Механізм регулювання соціально-економічного розвитку регіону на основі формування кластерів / Ю.М. Ковальова // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №4(82). – с. 179-187.

2. Хайдуков Д.С. , "Застосування кластерного аналізу в державному управлінні" // Тезиси II Міжнародної наукової конференції «Філософія математики: актуальні проблеми ». МАКС Прес, 2009, с. 287 – 288.