Економічні
науки/ 8. Математичні методи в економіці
Савчук А.В.
Науковий
керівник: асистент Настасій О.Б.
Буковинська державна фінансова академія, Україна
Застосування методів диференціального числення до
дослідження попиту на еластичність
Дуже часто економісти в своїх розрахунках
застосовують похідну для обчислення різноманітних виразів, функцій. Одним із
найпоширеніших методів застосування похідної є обчислення еластичності попиту,
яка є дуже важливою для підприємств різної галузі. Для того, щоб знати попит на
готову продукцію будь-якому підприємцю треба знати яка еластичність цього
попиту, на скільки попит змінюється відносно зміни інших факторів виробництва і піддається цим факторам.
Нехай
р – вартість одного виробу,
а х
– кількість виробів, що виготовлена та продана за деякий певний інтервал часу.
Позначимо залежність між кількістю проданого товару і його вартістю x=f(p).
Позначимо еластичність попиту через ῆ
, (1)
де dx, dp позначають приріст кількості товару і
приріст ціни за одиницю даного товару відповідно.
Дамо пояснення еластичності попиту ῆ. Якщо вартість виробу змінилась
на ∆ р, тобто р +∆ р − «нова» ціна, тоді і кількість
виробів також зміниться на величину
∆х = f (р+∆
р) − f (р). Відносний приріст
вартості буде , а відносний приріст функції попиту . Якщо відносний приріст помножити на 100, то одержимо
відповідний відсоток зміни початкової вартості та початкового попиту [1,с 233].
Наприклад, початкова
вартість одного виробу – 2 гривні зросла до 2,10 гривні, тоді ∆ р
= 2,1 – 2 = 0,10 гривні. Отже, відносна вартість = 0,05 вказує на зростання
початкової вартості. Якщо цю величину помножити на 100%, то одержимо відсоток
зміни початкової вартості кожного виробу:
100% × = 100 * 0,05 = 5%
Аналогічно 100× дорівнює відсотку
зміни початкового попиту. Якщо зростання вартості викликає спад попиту,
тоді ∆х < 0.
Розглянемо відношення відносного приросту
попиту до відносного приросту вартості одиниці продукції:
. (2)
Це співвідношення показує в скільки разів відносний приріст
попиту більше відносного приросту
вартості виробу. Якщо в останній рівності перейти до границі при ∆ р
→0, то одержимо:
. (
3)
Оскільки границя ῆ відрізняється від виразу на нескінченно малу
більшого порядку малості відносно ∆ р→0, ῆ≈, або: відсоток зміни попиту ≈ῆ.
Наприклад, якщо зростання вартості
на 2% викликає спадання попиту на 3%, тоді еластичність попиту буде ῆ = = . Якщо еластичність попиту
ῆ = −1,5, тоді 2%
зростання вартості викликає зміну попиту на (−1,5) × 2% = -1% [4,с 294]
Зазначимо, якщо відсоток зміни попиту
більше відсотка вартості (ῆ<−1),
тоді попит називають еластичним; якщо
відсоток зміни попиту менше відсотку зміни вартості (-1<ῆ< 0), тоді
попит називають не еластичним. Якщо ῆ= −1, то
попит називають адекватним вартості
одиниці виробу.
Поняття еластичності можна застосувати не
тільки для випадку функцій, що описують попит, але і до інших функцій
економічного змісту.
, (4)
де − деяка задана
функція.
Ця
еластичність є наближений відсоток приросту функції (зростання або спадання),
відповідний приросту незалежної змінної на 1%. Таким чином, будь-який суб’єкт
виробництва визначає рівень попиту на свою готову продукцію при цьому
враховуючи його еластичність.
ЛІТЕРАТУРА:
1.
Барковська
Н.В., Барковський В.В., Вища математика для економістів . – Київ :ЦУЛ, 2002.-
400с. – серія: Математичні науки.
2.
Грисенко
М.В., Математика для економістів: Методи й моделі , приклади й задачі: Навч.
посібник. – К. Либідь, 2007. – 720с.
3.
Дубовик
В.П., Юрик І.І.,Вища математика:Навч. посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
– 648с.
4.
Дюженкова
Л.І., Дюженкова О.Ю., Михалі Г.О., Вища математика: Приклади і задачі /
Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2003. – 624с.
5.
Травкін
Ю.І., Малярець Л.М., Математика для економістів: Підручник. – Х.: ВД «ІНЖЕК»
2005. – 816с.