Экономические науки/9.Экономика промышленности

Трішечкін М.Р.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україні

Альтернативна енергетика як засіб забезпечення безпеки країни

Енергозалежність більшості світових економік, у тому числі й розвинених, на сьогодні є саме тим чинником, який продукує серйозні економіко-політичні й соціально-екологічні ризики і конфлікти. Така залежність шкодить економічній безпеці країн, та спонукає до пошуку шляхів її подолання. Тут чільне місце належить пошуку альтернативних джерел енергії.

Проблемами обґрунтування та дослідження ефективності альтернативних джерел енергії в різний час займалися такі фахівці, як Мутріян В.І., Геєць В.М., Пирожков С.І. та Прейгер Д.К.

Так В.І. Мутріян виділяв наступні причини, що спонукають до пошуку альтернативних ресурсів належать[1]:

1. Вичерпаність енергоресурсів, що загрожує утворенням енергетичної кризи.

Як видно по таблиці 1., найкраще світ забезпечений геологічними ресурсами вугілля. За розрахунками експертів компанії «Брітіш Петролеум», їх вистачить близько на 1000 років. Гірша ситуація з газом (60 років) і найгірша – з нафтою (40 років). Ці показники є досить умовними, адже важко врахувати наслідки подальшої розвідки запасів, можливі зміни рівня освоєння ресурсів тощо[2].

Таблиця. 1.Світові розвідані запаси основних первинних енергетичних ресурсів.

Види енергоносіїв	Розвідані запаси
Нафта, млрд. барелів	1047,7
Газ, трлн. м.куб.	155,8
Вугілля, млрд. т	984,5

2. Наступною причиною пошуку альтернативних джерел енергії є екологічний складник. У більшості випадків використання певного виду традиційних та деяких нетрадиційних джерел енергії (біогаз, пілети) передбачає шкоду навколишньому природному середовищу. Так, однією з найбільших переваг альтернативних джерел енергії над традиційними є те, що вони є екологічно чистими. Внаслідок цього виникає логічна потреба у розробленні та пошуку такої альтернативної енергетики.

Саме значення "альтернативне джерело енергії" за Д.К. Прейгером , уособлює не тільки альтернативу традиційним джерелам енергії, оскільки традиційними сучасні джерела енергії стали також відносно недавно, а свого часу вважались альтернативою для інших джерел. Йдеться здебільшого про потужність та відновлюваність енергетичного джерела. Як головна ознака виступає також і екологічний складник альтернативного джерела енергії, хоча таку характеристику інколи визначають як додаткову. Таким чином, на

сьогодні перед альтернативними джерелами енергії постає перелік вимог, що характеризує їхню цінність[3].

До поновлюваних джерел енергії (ПДЕ) відносять геотермальну, сонячну, вітрову, енергію припливів, хвиль, вироблену на базі біомаси й відходів. І хоча частка цих ресурсів складає тільки 6% від загального попиту на джерела енергії, збільшення цін на енергетичні ресурси органічного походження спонукають виробників і споживачів до збільшення обсягів її використання. При нинішньому стані техніки можливе використання в рік тільки 17,3 ТВт енергії за допомогою поновлюваних джерел, і ця кількість,за даними 2000 року, є теоретично достатньою для покриття енергетичних потреб цілого світу.

На рис. 1 показано складову різних видів поновлюваної енергії, які потенційно можуть бути застосовані, а саме:

Біомаса 6ТВт*рік			Енергія сонця 2,2ТВт*рік
	Механічна 2,86ТВт*рік	Хімічна 0,14 ТВт*рік

Енергія води

Рис.1.Технічні можливості використання поновлюваних джерел енергії[5].

Поновлювана енергетика вже є третім видом енерговиробництва у світі (після вугілля й газу) і має потенціал подальшого зростання при всіх перевагах: як економічних, так і екологічних.

Так спостерігається збільшення внеску відновлюючи джерел енергії до виробництва енергії в країнах ЄС[4].

Однак дане розширення використання поновлюваних джерел енергії у ЄС стале можливе тільки за умови інтенсивної фінансової підтримки з боку уряду.

Таким чином реалізація заходів щодо підвищення рівня енергетичної безпеки країни, забезпечення надійності і ефективності енергопостачання залежить від:

· Проведення структурних змін моделей виробництва і споживання основних енергоресурсів;

· Скорочення частки енергоємних процесів і виробництв;

· Залучення потенціалу відновлюваних джерел енергії;

· Реалізації загальнонаціональної політики з раціонального використання природних ресурсів.

Список літератури:

1. Мутріян В.І.Економічна безпека України.-К.,1999.-464с.

2. Review by energy type//Офіційний сайт British Petroleum:www.bp.com

3. Прейгер Д.К. економічний аналіз ефективності використання і виробництва традиційних та альтернативних енергоресурсів-2009.-стр.27-37.

4. Energy technology perspectives.IEA 2006,2008,2010/

5. Калда Г.С.Техногенна безпека.2009. -с.78-82