Педагогічні науки/ 2.Проблеми підготовки спеціалістів

Бондар Л.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Індивідуальний підхід у навчанні французької мови професійного спрямування студентів технічних спеціальностей

Головною метою практичної мовної підготовки студентів технічних спеціальностей вважається набуття ними комунікативної компетенції, що формулюється як здатність людини спілкуватися мовою, використовуючи мовну систему в межах соціального контексту та є сумою знань, умінь та характерних рис, що дозволяє особистості виконувати певні дії [2]. Іншомовна комунікативна компетенція (ІКК) є спроможністю й готовністю того, хто навчається, здійснювати іншомовне міжособистісне і міжкультурне спілкування з носіями мови в заданих стандартом/програмою межах [1], таким, чином на сучасному етапі зміст навчання іноземної мови розглядається у поєднанні з навчанням культури [3]. Формування професійно спрямованої ІКК розглядається в межах навчання іноземної мови професійного спрямування (ІМПС), яке протягом останніх років зазнало ряд змін, еволюючи в залежності від соціального замовлення суспільства на володіння іноземною мовою, французькою, зокрема, та мети навчання: від навчання читання фахової літератури іноземною мовою, до – навчання міжкультурного спілкування [2; 4]. Згідно переліку загальних професійних ситуацій та вмінь, представлених у типовій програмі з іноземної мови професійного спрямування [4, с.8] майбутні фахівці технічних спеціальностей (ТС) повинні робити презентації, доповіді, володіти вміннями аргументувати свої думки, переконувати співрозмовників, виступати на міжнародних конференціях, обговорювати питання професійного характеру з іноземними колегами.

Зарубіжні автори [5; 6] виділяють ряд особливостей навчання французької мови професійного спрямування (ФМПС) FOS (français sur objectif(s) spécifique(s)), передумовою виникнення якої у 1960 р., стала поява нового у Франції напрямку у навчанні ФМ – FLE ( français langue étrangère) – французької мови як іноземної, викладання якої протиставляється FLM français langue maternelle (французької мови як рідної), що дозволило сформулювати ряд відмінностей у підходах до навчання FLE: відбір комунікативних ситуацій в залежності від потреб студентів; врахування явища інтерференції французької та рідної мов; ознайомлення з культурою французького суспільства; концепція викладання у світі плюрилінгвізму та плюрикультури. Відбувається розгалуження FLE відповідно до різних напрямків підготовки в залежності від профілю студентів/фахівців; виникають різні назви мови професійного спрямування: français fonctionnel, français de spécialité, FOS – français sur objetif(s) spécifique(s), français à visée professionnelle, français langue professionnellе. Методисти [5; 6] дають визначення процесу формування компетенції у ФМПС як навчання du français, а не le français, таким чином, підкреслюючи за допомогою часткового артикля, значення ФМПС як необхідного засобу для досягнення професійних цілей фахівцями певної галузі, навчання якої базується на відібраних тих мовних, мовленнєвих та соціокультурних складових ІКК, які є необхідними для реалізації саме професійних завдань.

Мова професійного спрямування пов’язана з елементами мислення, характерними для професії, які знаходять свій вираз у професійних термінах та структурах передачі інформації, прийнятих в спеціальності, що є важливою передумовою врахування індивідуально-психологічних особливостей студентів технічного профілю у процесі навчання ФМПС. Саме гуманітарні навчальні дисципліни формують світогляд майбутнього фахівця, відіграючи провідну роль у процесі гуманізації освіти, тому навчання ФМПС повинно бути адаптованим до типу мислення, складу інтелекту, навчальних стилів майбутніх фахівців технічного профілю та спрямованим на розвиток та актуалізацію їх резервних можливостей. Спрямованість навчального процесу майбутніх інженерів на вивчення технічних дисциплін накладає певний відбиток на елементи структури особистості, їх мислення та мовлення, тому доцільним є створення методики навчання ПСМА, яка б враховувала «технічний» склад інтелекту, когнітивні, афективні, психологічні особливості майбутніх фахівців технічного профілю у процесі навчання ФМПС. Індивідуально-психологічні особливості студентів ТС виявляються у процесі навчання іноземної мови (ІМ) домінуванням певних способів одержання, збереження та використання інформації, тобто їх навчальних стилів, які знаходять своє відображення у застосуванні ними навчальних та комунікативних стратегій, що становлять зміст стратегічної компетенції – компонента ІКК.

В результаті визначення кореляції між індивідуальними особливостями студентів та стратегіями, які вони застосовують у процесі навчання ІМ, доходимо висновку, що управління процесом застосування навчальних стратегій під час виконання певних завдань, може бути засобом адаптації навчального матеріалу до наявних характеристик студентів ТС та активізації їх резервних можливостей, необхідних для ефективного навчання ФМПС.

Література:

1. Бим И.Л. Личностно-ориентированный подход – основная стратегия / И.Л.Бим //Иностранные языки в школе. – 2002. – № 2. – С.11 – 15.

2.Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. — К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

3.Ніколаєва С.Ю. Зміст навчання іноземних мов і культур у середніх навчальних закладах / С.Ю.Ніколаєва // Іноземні мови. – К.: Ленвіт. – 2010. – №3. – С. 3 – 10.

4. Програма з англійської мови для професійного спілкування / [ Г. Є. Бакаєва, О. А. Борисенко, І.І. Зуєнок та ін.]. – К.: Ленвіт, 2005. – 119 с.

5. Mangiante J.-M. Le Français sur Objectifs Spécifiques / J.-M.Mangiante, С.Parpette. – Paris: Hachette, 2004. – 67 p.

6. Qotb H. Vers une didactique du français sur Objectifs Spécifiques / H.Qotb. – Paris: Publibook, 2009. – 54 p.