Канд. філол. наук Кизилова В.В., Соболева В.А.

Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка

Збагачення мовлення молодших школярів синонімами на уроках рідної мови в 4 класі

Дедалі в початковій школі утверджується ідея практичної, комунікативної спрямованості курсу української мови. Відтак особливої значущості набуває проблема формування культури українського мовлення, починаючи з початкової ланки загальноосвітньої школи, оскільки набуті в молодшому шкільному віці лінгвістичні знання та мовленнєві вміння стають підґрунтям комунікативної досконалості та нормативності мовлення.

Важливою комунікативною ознакою культури мовлення людини є багатство мовлення, що визначається науковцями з одного боку як велика кількість мовленнєвих одиниць семантично та стилістично різноманітних, а з іншого – велика кількість одиниць, що мають одне значення, але відрізняються словотвірною та граматичною структурою [1;167]. Одним із джерел багатства мовлення школярів є синоніми. За їх допомогою досягається точність зображення предмета, чіткість висловлення думки, урізноманітнення виражальних засобів мовлення.

На важливість систематичного збагачення мовлення учнів синонімами звертали увагу М.С. Рождєственський, М.Р. Львов, Т.Г. Рамзаєва. Проблемі вивчення синонімії в шкільному курсі мови присвячували свої роботи методисти В.Я. Мельничайко, Л.М. Марченко, М.С. Вашуленко, А.М. Гольдберг, Н.К. Нікітіна, Ю.В. Новікова, М.І. Оморокова, Г.І. Сніткіна та ін. Окремим аспектам роботи з синонімами на уроках рідної мови в школі присвячені дисертаційні праці Л.М. Марченко, Л. Б. Попової, Т.Л. Грубої, Р.Г. Ізмайлової, К.А. Сидоренко, Н.А. Гац, Н.І. Лазаренко.

Утім ця проблема й сьогодні викликає інтерес, оскільки методика вивчення синонімів у школі, і в її початковій ланці зокрема, залишається недостатньо розробленою.

Спостереження за роботою над синонімами в початкових класах та вивчення рівня знань і вмінь учнів з цієї теми дають підстави стверджувати, що ця робота проводиться несистематично, від випадку до випадку. І як наслідок – мовлення значної кількості наших школярів характеризується невиразністю, безбарвністю.

Аналіз методичної літератури з проблеми, програм і шкільних підручників з української мови, результатів виконання учнями спеціальних завдань та творчих письмових робіт дали підстави для висновків про доцільність і доступність цієї роботи в початкових класах.

Тому вважаємо за доцільне розробити низку завдань, що, на наш погляд, сприятимуть формуванню в молодших школярів багатства мовлення на синонімічному рівні.

1. Виразно прочитати вірш Олекса Кобець «Хотів би я знати…». Списати його каліграфічно. Знайти і підкреслити синоніми. Скласти з ними речення.

Хотів би я знати, про що розмовляє

берізка з берізкою рано в гайку.

Про що невгамовна синичка співає,

стрибаючи з гілки в саду?

Хотів би я знати, про що воркоче

бентежна голубка у нас під дашком.

Про що загадково струмочок шепоче,

збігаючи в пишну долину ярком?

Хотів би я знати, що риба говорить,

коли табуниться в прозорій води.

Хотів би я знати, чи дихають гори,

чи біль відчувають лани золоті.

Хотів би пізнати я все достеменно,

бо так же життя я під сонцем люблю,

що всякі новини про світ незбагненний

душею і серцем жадібно ловлю!

2. Слово гарний, що є в кожному словосполученні, замінити синонімами відповідно до його конкретного значення. З отриманими словосполученнями скласти речення.

Гарна квітка —… квітка.

Гарна дівчина — … дівчина.

Гарний вірш — … вірш.

Гарна пташка — … пташка.

Гарна картина — … картина.

Гарна машина – … машина.

Гарна сукня – … сукня.

3. Знайти у тексті синоніми до слів доносяться, з’являється, старовинний.

Що таке школа під голубим небом?

Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходить діти… Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. Увесь світ навколо нас спить, лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає.

Це і є наша Школа під голубим Небом. Діти приходять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами – складаємо казки. Все, що ми бачимо, здається нам у ці дивовижні години казкою.

Василь Сухомлинський

4. Дібрати синоніми до слів: сміється, поспішає, Батьківщина. Скласти з ними речення.

Довідка: лежить, біжить, регоче, рідний край, запізнюється, вітчизна, заливається, рідна земля, квапиться.

5. Згрупувати слова близькі за значенням. З двома словами із одного ряду скласти речення.

Сміливий, фотографія, кричати, відважний, площа, голкіпер, верещати, воротар, майдан, світлина.

6. Підставити в речення найвдаліший синонім.

1) ___________ чоловік побажав нам доброго дня.

Слова: доброзичливий, чуйний, щирий, співчутливий.

2) Обрати потрібний мені телефон, допоміг ____________ продавець.

Слова: знаючий, компетентний, досвідчений, умілий.

3) Комбайнери зібрали ____________ врожай.

Слова: добрий, багатий, високий, щедрий, рясний.

4) Наша всесвіт має ___________ розмір.

Слова: велетенський, грандіозний, колосальний.

5) ____________ хлопчик перший пішов відповідати до дошки.

Слова: безстрашний, сміливий, відчайдушний, мужній, доблесний.

7. Прочитатие ряди синонімів. Чи всі слова-синоніми мають однакове значення? Спробуйте пояснити значення кожного слова з синонімічного ряду (за необхідністю користуйтеся словником синонімів).

1. Огорожа, паркан, штахети, частокіл, пліт, тин, ліса, вориння.

2. Бадилля, бурячиння, картоплиння, гарбузиння, гудиння, морквиння.

8. Знайдіть у кожному ряду синонімів зайве слово. Поясніть, чому так вважаєте.

1) Замурзаний, брудний, забруднити, заяложений, засмальцьований, нечистий.

2) Гриміти, гуркотіти, рокотати, гуркіт.

3) дорожній, дорога, шлях, путь.

9. Утворіть словосполучення з кожним із поданих споріднених слів. Доведіть, що ці спільнокореневi слова не є синонімами.

Охорона, охороняти, охоронець; теплий, тепло, тепліти; весело, веселий, веселитися; труд, трудитися, трудівник.

Отже, робота з синонімами за чітко спланованою системою вправ є необхідною умовою міцного засвоєння синонімічного багатства рідної мови та вмілого й доречного використання його у власних висловлюваннях.

Література

1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення: навч. посібник / Н.Д. Бабич. – Львів: Світ, 1990. – 230 с.

2. Пономарьова К.І. Увиразнення синонімами мовлення молодших школярів / К.І. Пономарьова // Початкова школа. – 2001. – № 4. – С. 23– 26.