Филологические науки/7. Язык, речь, речевая коммуникация

К.ф.н. Решетарова І.В., студ. Стрельцова К.

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, Україна

ЯВИЩЕ ПолітичнОЇ коректнОстІ ЯК ОЗНАКА НАЦІОНАЛЬНОЇ СВОЄРІДНОСТІ МОВИ

Національна своєрідність мови та мовної поведінки виявляється в особливостях мовленнєвого етикету, правилах побудови дискурсу, існуванні специфічної для кожної мовної культури системи жанрів, мовних лакун і лексичних одиниць для позначення національно-специфічних реалій, у семантиці мовних одиниць та їх конотаціях [2, с. 89]. Серед національно специфічних перше місце займають мовні одиниці, що поширилися через виникнення в західному світі явища політичної коректності.

Термін «політична коректність» з’явився наприкінці ХХ століття в США і швидко поширився в інших країнах світу. Політичну коректність можна визначити, як сукупність культурно-поведінкових та мовних норм, прийнятих у суспільстві, які спрямовані на недопущення дискримінації за національною та расовою приналежністю, сексуальною орієнтацією, статевої приналежністю, віком, станом здоров’я, зовнішнім виглядом тощо. Сьогодні політкоректність – це обов’язкова частина мовної практики західного, в першу чергу американського, суспільства. Це явище спричинило багато змін в сучасній англійській мові. Все менш поширеними в англомовних країнах стають слова, що можуть так чи інакше продемонструвати зневажливе ставлення до жінки (наприклад: Miss, stewardess), чітко визначити расову чи національну належність (наприклад: Blacks, Jap, Chink), вік людини (наприклад: old people) тощо.

С.Г. Тер-Мінасова описує політкоректність як прагнення замінити мовні засоби, які ображають гідність і почуття індивідів мовною нетактовністю щодо расової і статевої належності, віку, стану здоров’я, соціального статусу, зовнішності та іншими мовними елементами [3, с. 216].

На думку Н.Н. Шульгіна, політкоректність є «забороною обговорювати негативні сторони співрозмовника та його групи самоідентифікації» [4, с. 56].

Найповнішу дефініцію терміна, на нашу думку, дає російський науковець Н.Г. Комлєв: «Політична коректність, політкоректність (англ. political correctness, скор. PC) політ. амер. – поняття-гасло, що затвердилося в США й демонструє ліберальну спрямованість американської політики. На початку 90-х років крах рівноваги світових ідей політичних систем сприяв виникненню ідеологічних ерзаців. Політкоректність має справу не стільки зі змістом, скільки із символічними образами й корекцією мовного коду. Йдеться про декодування мови знаками антирасизму, екологізму, толерантного ставлення до національних та сексуальних меншин, боротьби зі СНІДом. Толерантність маніфестується в пом’якшених висловлюваннях (наприклад, «афроамериканці» замість «чорні», «такі, що потребують фізичної підтримки» замість «інваліди»)» [1, с. 279-280].

На сьогодні «політична коректність» – одне із своєрідних табу західного світу. Термін «політична коректність» означає такий стиль мовної поведінки, який дозволяє уникати дискримінації будь-якої групи населення за тією чи тією ознакою, що відрізняє одну людину від іншої. Наприклад, найвідомішими словами для дискримінації за статевими ознаками, національністю, віком, зовнішністю та фізичним станом стали такі: sexism, racism, ageism, lookism, ableism. Пропонуємо приклади політично коректних евфемізмів: policeman – police officer ‘офіцер поліції’; airline stewardess – flight attendant бортовий провідник; invalid – differentially abled ‘з іншими можливостями’; blind – visually challenged ‘той, що долає зорові труднощі’; mute – speech impaired ‘з пошкодженими мовними навичками’; disease – condition ‘стан’; Indian – indigenous person ‘тубільна людина’; tribe – people ‘мешканці’; faculty of foreign languages – faculty of modern languages ‘факультет сучасних мов’; foreigner – alien, newcomer ‘(ново)прибулий’; old – senior citizen, mature, golden-ager ‘старший громадянин’, ‘дозріла людина’, ‘людина у золотому віці’; bald – hair disadvantaged ‘позбавлений волосся’; fat – person of size, big-boned, full-figured ‘людина при розмірі’, ‘людина, яка має широку кість’ тощо. Іноді ентузіасти підходять до справи надто старанно, тоді з’являються дещо дивні лексичні одиниці, які, здається, існуватимуть досить недовго: non-traditional patriotism ‘нетрадиційний патріотизм’ замість betrayal ‘зрада’; substance abuse survivors ‘ті, що вживають речовини, несумісні з виживанням’ замість alcoholics ‘алкоголіки’ [2, с. 94-95].

Ідеї політкоректності, перш за все, пов’язують [6] з «феміністською лінгвістикою» чи «феміністською критикою мови», головна мета якої – позбавити мову пережитків патріархального суспільства, тобто подолання відображеного у мові чоловічого домінування в суспільному та культурному житті. Так, змінам підлягають слова та вирази, які містять компонент man. Наприклад, К. Міллер та К. Свіфт вважають більш коректним у реченнях на зразок Man must work in order to eat замінити man латинським Homo Sapiens: Homo Sapiens must work in order to eat [6, с. 45]. Найпопулярнішою у цій боротьбі за «антисексизм» мови є морфема man, яка використовується у великій кількості складних слів, зокрема barman, policeman, fireman. Саме такі слова найчастіше підлягають корегуванню. Як зазначає Д. Болінгер, у 1977 році Міністерство праці США (US Department of Labor) переглянуло близько трьох тисяч з тридцяти тисяч назв професій з метою вилучення цієї морфеми із назви. Наприклад, слова bus boy, foreman, salesman, boom man та bobbin man були відповідно замінені на dining room attendant, supervisor, salesperson, logsorter та bobbin winder tender [5, с. 94].

На початку ХХІ століття термін «політкоректність» набуває певного іронічного й дещо негативного відтінку, імовірно, це пов’язане з його акумуляцією проблем і конфліктів нашого політизованого світу, таких, які не можна вирішити тільки за допомогою обмеженого слововживання.

Під впливом руху на захист навколишнього середовища та нової доктрини під назвою «біоцентризм» (biocentrism), яка проголошує самоцінність будь-якої живої істоти й закликає не ставитися до нашої планети як до джерела природних ресурсів для людства, виникли такі евфемізми, як-от: animal companion та botanical companion ‘тварина чи рослина-компаньйон’ на заміну звичному pet ‘улюбленець’. У промовах чиновників вислів free-roaming animals ‘тварини, що вільно пересуваються’ замінено на wild animals ‘дикі тварини’, organic biomass ‘органічна біомаса’ – sewage sludge ‘стічні води’, vegetation manipulation ‘рослинні маніпуляції’ – deforestation ‘вирубування лісів’. Таке «вимушене маскування» допомагає владі приховувати непопулярні вчинки [2, с. 96].

Таким чином, політично корекційна культурна революція, яку бурхливо пережив західний світ, призвела до виправлень у мові, зокрема зсувів норм мовної поведінки, появи великої кількості новоутворень, стрімкої евфемізації багатьох сфер суспільного життя людини тощо [2, с. 97].

Література:

1. Комлев Н. Г. Словарь иностранных слов / Н. Г. Комлев. – М. : ЭКСМО-Пресс, 1999. – 672 с.

2. Решетарова І. В. Засоби евфемії в масмедійному дискурсі початку ХХІ століття : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.15 / І. В. Решетарова. – Горлівка, 2010. – 206 с.

3. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-Минасова. – М. : Слово, 2000. – 264 c.

4. Шульгин Н. Н. За горизонтами политкорректности / Н. Н. Шульгин // Вопросы философии. – 2003. – № 6. – С. 54-68.

5. Bolinger D. Language : The Loaded Weapon / D. Bolinger. – London ; NY : Longman, 1984. – 214 p.

6. Miller C. Words and Women / С. Miller, К. Swift. –NY : Anchor Books, 1977. – 147 p.