Политология/

 6. Проблемы взаимодействия власти и общественности (отечественный и зарубежный опыт)

 

Студентка исторического факультета, специальность «Политология» Руденко А.Ф.

Донецкий национальный университет, Украина

Порівняння процесів люстрації в Польщі та в Україні: спільні риси та особливості

 

Термін «люстрація» має давню історію. Так, ще в греко-римській міфології під люстрацією розуміли магічні обряди, спрямовані на очищення людей, на захист від хвороб та інших бід. Але вже за часів афінської демократії (V століття до нашої ери) люстрація почала застосовуватися у сучасному розумінні цього терміну, тобто із метою подолання важких негативних наслідків попередніх політичних режимів авторитарного спрямування. У наші дні про люстрацію говорять переважно відносно до законодавчої практики, що характерна для постсоціалістичних держав Східної Європи з кінця 1980-х – 1990 рр.

Найбільш цікавими виявляються люстраціїні процеси в Польщі, адже вони у цій державі продовжуються і сьогодні.

Історія польської люстрації бере початок від знаменитої резолюції парламенту 1989 року. У ній мовилося про те, що Польська об’єднана робоча партія в значній мірі несе відповідальність за існування в Польщі комуністичної системи. Надалі люстраційний процес в Польській республіці був зведений до одного конкретного питання – факту співпраці того або іншого претендента на державний пост з органами держбезпеки колишніх «соціалістичних» режимів.

Особливостями в Польщі, було те, що люстрація розглядалася та використовувалася як:

Ø     спосіб ротації еліти легітимації влади;

Ø     інструмент консолідації суспільства на основі нових цінностей (в Польщі це були, насамперед, національні цінності, а вже потім – демократичні);

Ø     інтеграція з некомуністичною Європою.

Після довготривалого періоду політичної боротьби та декількох законопроектів, скандалів та гострих дискусій відносно питання люстрації  у 1997 році був прийнятий «Закон про люстрацію». Але на цьому дискусії не припинилися. Брати Качинські вважали цей закон малоефективним, тому у 2006 році правлячою партією «Право і справедливість» було прийнято новий більш жорсткий закон, що зазнав гострої критики та рішенням Конституційного трибуналу від 2007 р. деякі статті якого були визнані не відповідними закону.

Отже, сьогодні Польща має діючий закон про люстрацію від 2007 року. В Україні такого закону не існує.

Взагалі, щодо України, то питання люстрації тут підіймається тільки після 2004 року, а точніше – після «Помаранчевої революції». Було підготовлено три законопроекти про люстрацію, які явно висловлювали інтереси вузьких партійних інтересів. На мою думку, можна стверджувати, що люстраційні процеси в Україні 2000-х рр. можна розглядати як політичний ситуативний інструмент досягнення своїх цілей. Так, наприклад, у законопроекті В.Червонія, А.Шкіля та С.Олексіюка пропонувалося піддати перевірці кандидатів на представництва в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, ЗМІ, політичні партії та суспільні організації на приналежність до фальсифікацій виборів Президента у 2004 році.

Існує думка, що люстраційні процеси в Україні таки відбулися після 2004 року. Це так звана «дика», «практична» люстрація, що була пов’язана з приходом до влади «проамериканських сил» на чолі з В.Ющенко та зміною владної еліти. Але ці зміни не носили системного характеру, та, в кінці кінців, набули зворотного процесу. Отже, якщо і вважати це люстрацією, то тільки в переносному значенні.

Також, слід зазначити, що в Україні ідеї люстрації не мають актуальності серед громадян (якщо порівняти з Польщею, то там люстраційні процеси у 1996 році підтримували 76%, у 2005 – 62%). І це розуміють українські політичні сили та вже зараз багато з них застерігають від «полювання на відьом», яке певною частиною українців може бути сприйнята як банальна розправа. Причиною такої ситуації є розколотість українського суспільства, а саме – регіональні відмінності, поліетнічний та релігійний склад населення України тощо.

До того ж, якщо порівнювати процеси люстрації в Польщі та в Україні, слід згадати, що люстраційні процеси в Польщі засновувалися на національному ґрунті, що пояснюється моноетнічним та монорелігійним складом населення держави. А в Україні дотепер не вироблена національна ідея, та перші трансформаційні кроки будувалися на демократичних цінностях, що проголошують, зокрема, плюралізм.

Для ведення слідства та винесення вироку над злочинами проти польського народу в Польщі діє спеціальні комісія – Інститут національної пам’яті, який користується значним авторитетом серед поляків та характеризується незаангажованістю. В Україні, за часів президентства В.Ющенко було створено Інститут національної пам’яті, мета якого було дати професійну оцінку радянському 70-річчю української історії; але створення та діяльність цього інституту носило демонстративний характер та не здобуло схвалення широкої громадськості.

Відносно спільних рис, можна визначити те, що люстраційні процеси, і в Польщі, і в Україні стосувалися у різному ступені хвилі «засудження всього радянського», що пов’язано з тим, що ці ідеї з’являлися у політичних сил правої, націоналістичної орієнтації.

Також, відзначаємо затяжний характер люстраційних процесів, як в Україні, так і в Польщі (адже Закон про люстрацію тут був прийнятий лише у 1997 році), що пов’язано, зокрема, з відсутністю політичної волі державних кермачів.

До того ж, слід згадати, що питання люстрації в Польщі та в Україні першими піднімали опозиційні сили. В Польщі – це найбільш активна чи невдоволена розподілом влади частини «Солідарності»; в Україні – політичні сили «БЮТ», «Наша Україна» (на той час – опозиція), ВО «Свобода».

Підсумовуючи, треба зазначити, що, на мою думку, люстрація є ефективним політичним інструментом, але використовувати який потрібно «з розумом», ставлячи на перше місце державні, а не особистісні/вузькогрупові інтереси. І Польща, успішно вже пройшла трансформаційні процеси, не дивлячись на різноманітні складності та суперечливості, у тому числі – люстраційних процесів, та сьогодні є стабільно розвиваючою європейською державою.

 

Література:

1.      Знову люстрація [Електронний ресурс] //  Режим доступу: http://www.nardep.com/data/upload/publication/main/ua/268/54-55.pdf

2.      Люстрація [Електронний ресурс] //  Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Люстрація

3.      Наступ люстрації [Електронний ресурс] //  Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/701/186/25449/

4.      Проект закону України «Про люстрацію» [Електронний ресурс] //  Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/180868/

5.      Україні потрібна люстрація за принципом трьох "к" [Електронний ресурс] //  Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/701/186/25449/

6.      Шевчук С. Люстрація та ретроактивна справедливість: європейські стандарти захисту прав людини при переході до демократичного правління [Електронний ресурс] //  Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2140

7.      Що таке люстрація? [Електронний ресурс] //  Режим доступу: http://www.lustration.org.ua/?cat=6&paged=25