Турецька
І.М., Штефано А.П.
Науковий
керівник: Сайко
М.М.
Буковинська державна фінансова академія
БРІКС як новий
центр геополітичного впливу
Постановка проблеми. Формування
нової системи міжнародних відносин проходить в умовах, коли США та ЄС поступово втрачають авторитет
як серед міжнародних організацій, так і серед країн, що розвиваються. Натомість,
лідери Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР сформували нове політико-економічне об’єднання – БРІКС,
яке може зіграти ключову роль у розвитку міжнародних відносин на найближчі
десятиліття.
Метою статті є дослідження перспектив розвитку альянсу
БРІКС у формуванні нової системи міжнародних
відносин.
Виклад основного матеріалу. Раніше виокремлювали три основні
центри впливу – США, ЄС та Японія. Сучасні ж тенденції, серед яких економічне
піднесення і зростання політичного впливу країн, що розвиваються, а також
поглиблення протиріч між США і ЄС свідчать, що трансформація світового порядку
має тенденцію до багатополярності. Про це свідчить збільшення кількості впливових
країн, таких як Китай, Росія, Індія та Бразилія, розширення сфери впливу
регіональних, некомерційних організацій та багатонаціональних корпорацій. Одним з перспективних політико-економічних утворень
сьогодення стає БРІКС, яке спершу було відоме як БРІК.
Абревіатуру БРІК у 2001 році вигадав аналітик
інвестиційної компанії Goldman Sachs англієць Джим О'Ніл для позначення
Бразилії, Росії, Індії, Китаю у своїй доповіді про вплив економік, що
розвиваються на глобальне економічне зростання. На думку О'Ніла та ряду інших
економістів, ці країни у нинішньому столітті будуть мати більшу економічну та
політичну вагу, ніж клуб країн з розвиненою економікою, відомий як “велика
сімка” [1, 6].
У зв’язку з приєднанням ПАР до БРІК 18 лютого 2011 організація стала носити
назву БРІКС [3, 3]. Країни БРІКC багаті на природні ресурси: Бразилія знана як агровиробник, Росія - як
провідний постачальник сировини, Індія і Китай мають великі резерви трудових
ресурсів, а Південно-Африканська республіка забезпечена різноманітними природними
ресурсами. Висока чисельність населення країн обумовлює дешевизну праці і,
відповідно високі темпи економічного зростання. Значні розміри економік даних
країн в майбутньому дозволить їм трансформувати економічне зростання в
політичний вплив [6]. На частку країн, що входять до БРІКС припадає 26% території Землі, 42%
населення планети та 27,8% світового ВВП [1, 6]. Майже в кожному порівнянні вони будуть найбільшим
глобальним об’єктом. Організація виступає як новий центр багатополярного світу,
до якого прагнуть вступити інші країни. БРІКС серед всіх існуючих нині
міжнародних неформальних альянсів, мабуть, найбільш імовірний.
Спочатку БРІКС привернув до себе увагу ідеєю створення альтернативної
долару глобальної грошової одиниці, закликами до реформи існуючої монетарної
системи. Пізніше ці проекти змінилися ініціативами з надання країнам, що
розвиваються більш широких повноважень в МВФ, формуванням спільної позиції на
переговорах з лібералізації міжнародної торгівлі. Основними напрямами співпраці
в рамках організації стали: міжнародне право; перебудова світової
фінансово-економічної системи; глобальна безпека у галузі озброєнь, клімату, енергетики,
продовольства і антитерору [4].
Розгляд БРІКС з точки зору
політичного об’єднання викликає певні сумніви. Між ними мало спільного для здійснення впливу на
певні глобальні процеси та зміни світового порядку, адже країн
не об’єднує географічне положення, культурна чи історична спільність, немає між
ними і політичної схожості. Процесу інтеграції даних країн могла би сприяти
єдність геополітичних інтересів. Проте російські інтереси орієнтовані на країни
СНД та Європи, китайські – в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Бразилія зосереджена
на першості в Латинській Америці, Індія
зацікавлена в зміцненні власних позицій у Південній Азії, а ПАР – у розширенні сфер
впливу на Африканському континенті [2, 8]. Однак, не зважаючи на наведені
аргументи спільність країн БРІКС є цілком очевидною. Наприклад, в учасників
організації досить складні відносини із Заходом, існує невдоволеність
домінуванням США в економіці та зацікавленість у децентралізації влади в світі.
Країни БРІКС беруть участь
в різних блоках і партнерства. Так, Росія і Китай - партнери в рамках
Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Бразилія, Індія і Китай, разом з
ПАР і Мексикою - партнери в рамках G5. Росія - учасник G8. Всі країни БРІКС,
крім ПАР - учасники G20. Бразилія - учасник МЕРКОСУР. Проте кожна країна БРІКС
має свій інтерес до співпраці в організації. Бразилія зацікавлена в
технологічному партнерстві в галузі освоєння космосу і ракетобудування. Планує
за допомогою російських інвестицій розвивати спільні підприємства, особливо
інфраструктурні проекти. Росія зі свого боку сприятиме розвитку багатополярного
світу, встановленню в світі колективного
лідерства провідних держав, намагатиметься розширювати зарубіжні ринки для
експорту зерна. Підтримка Бразилії, Індії та Китаю полегшить Росії вступ до
СОТ. З усіма країнами БРІКС Росія планує більш інтенсивно розвивати
військово-технічне співробітництво. Індія зацікавлена в поставках енергії,
розвитку нафтогазового сектору, у співробітництві з Росією в космічній галузі та
галузі атомної енергетики.. Стратегічними цілями співробітництва в рамках БРІКС
Китаю є сприяння якнайшвидшому пожвавленню світової економіки, реформа
міжнародної фінансової системи, в тому числі реформа МВФ, Світового банку,
світової валютної системи, а також робота в напрямку посилення глобальної
продовольчої, енергетичної та медичної безпеки. ПАР поділяє принципи БРІКС і
зацікавлена у розвитку високих технологій, космічних досліджень, ядерної енергетики,
видобутку корисних копалин, у культурному та туристичному обмінах. Вступаючи в
БРІК, ПАР запланувала поліпшити
внутрішнє економічне становище: забезпечити зростання економіки, створити
більше нових робочих місць, скоротити рівень безробіття [4].
Приєднання п’ятого учасника – ПАР, зумовлене бажанням БРІК отримати право виступати
від імені африканських держав, що не мають заступників на світовій арені. З
іншого боку, інтерес ПАР в участі в цьому об’єднанні також пояснюється її
бажанням отримати формальне визнання
лідерства в регіоні та можливістю брати
участь у міжнародному форумі.
Не слід забувати, що, крім
зростаючих економік, в БРІКС є й інші переваги. В організації представлені три
ядерні держави, а Росія і Китай до того ж входять до Ради Безпеки ООН як його
постійні члени. Очевидно, що через деякий час до форумів БРІКС проявлять
інтерес нові країни. Вже сьогодні існують ідеї подальшого розширення клубу.
Так, можливими учасниками можуть стати Південна Корея (BRICK), Мексика (BRIMC),
арабські країни Перської затоки (Саудівська Аравія, Катар, Кувейт, Бахрейн,
Оман і ОАЕ), тоді назва організації зміниться на BRICA, а у варіанті BRICET в
клуб включаються країни Східної Європи (“Е”) і Туреччина (“Т”) [4].
Можливо, твердження про БРІКС
як про впливову економічну чи політичну організацію поки що передчасні, але
зрозумілим є те, що у БРІКС є величезний потенціал, який, при достатній політичній
волі країн-членів можна направити на створення нового могутнього гравця на
міжнародній арені. Проте, суттєвими перешкодами на шляху до цього є різні
зовнішньополітичні інтереси держав-учасниць союзу і недостатнє усвідомлення
цілей розвитку БРІКС. Тому країни-члени цієї організації повинні чітко
окреслити мету, цілі та напрямки своєї діяльності, що дасть змогу ефективно
функціонувати та посилити свої позиції в міжнародному геополітичному просторі.
Список
використаної літератури
1. Коваль А. БРИКС обрастает плотью / А. Коваль // Газета “Зеркало недели”. – 2011. № 15 С. 6.
2.
Лузянин
С. Кто и куда ведет БРИК? / С. Лузянин //
Еженедельник “Российские вести”. – 2010. № 14 С. 8.
3. Сергеев М. Группа БРИК превратилась в БРИКС / М. Сергеев // Газета “Независимая”. – 2010. № 21 С. 3-4.
4.
Сайт
новин Memoid [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.memoid.ru/node/Geopoliticheskie_perspektivy_Rossii_v_ramkah_BRIK.