Фесун Г.С., м. Чернівці

Імідж політичного лідера: деякі соціально-психологічні аспекти

Зміни, які відбулися в Україні за роки незалежності сприяли появі на політичній сцені лідерів з притаманними їм рисами та якостями. Тому ми намагатимемось розглянути проблему політичного лідерства в контексті основного завдання даного дослідження: вивчення формування іміджу політичного лідера в нових для України умовах. Важливо визначити основні психологічні характеристики, що впливають на формування іміджу політичного лідера і мають враховуватися в процесі проведення відповідних досліджень.

На сьогодні можна вважати аксіомою, що політичний лідер значною мірою залежить від підтримки виборців, які складають його соціальну базу. Його імідж повинен в основних рисах відображати характерні для неї особливості мислення, спілкування тощо. Виборець певним чином ідентифікує себе з лідером і голосує за нього, якщо образ лідера відповідає його уявленням про “свого” кандидата. Той факт, що представники тієї чи іншої соціальної групи керуються емоціями, дозволяє лідеру, в певній мірі керувати ними. Проте, імідж загальнонаціонального політика не може бути “прив’язаним” до конкретної соціальної групи. Це може призвести до надмірного звуження соціальної бази лідера і, як результат, поразки на виборах. Тому імідж загальнонаціонального лідера – це складний та багаторівневий феномен. В ідеалі представники всіх соціальних груп мають побачити в ньому “свого” лідера. Поряд з цим імідж політика повинен вписуватись у вимоги конкретного політичного моменту.

А поки що розглянемо ті психологічні характеристики, які впливають на формування іміджу політика і мають враховуватися в процесі проведення відповідних досліджень.

Першою такою характеристикою є активність — “інтегральний спосіб його самовираження”, що має особистісні форми і виявляється в ініціативі, відповідальності і “семантичному інтегралі домагань, саморегуляції як засобі її організації та реалізації” [3, с.168].

Наступною психологічною характеристикою політичного лідера, що безпосередньо впливає на його імідж, є відповідальність, під якою розуміється “спроможність суб'єкта політичної діяльності гарантувати результат здійснення діяльності в певні терміни на якісно визначеному рівні, незважаючи на непередбачувані труднощі й суперечності” [3, с.165]. Політичний лідер несе відповідальність не лише перед самим собою, а й перед різного рівня спільнотами, а головне — перед суспільством загалом.

За іншого підходу, утвердження того чи іншого іміджу політичного лідера може відбуватися кількома способами.

Перший з них полягає в створенні і нав'язуванні такого іміджу більшості пасивних громадян згори шляхом маніпулювання громадською думкою, інтенсифікації пропаганди. Це часто відбувається в суспільствах, де громадяни характеризуються низькою політичною культурою, слабкою політичною активністю, а внутрішньополітичні процеси гальмують впровадження демократичних норм життєдіяльності.

За інших умов підґрунтям для створення іміджу політичного лідера може виступати ініціатива самих мас. Найчастіше такі явища, як справедливо зазначає М. Головатий, спостерігаються під час кризових ситуацій у суспільстві, особливо на перехідних етапах його розвитку. На підтвердження цієї тези він наводить такий приклад: “... багато наших співгромадян претендували на роль “месії” — спасителя країни, її “найперспективнішого” розвитку і поступу до суверенної, демократичної держави в перші роки після краху тоталітарної системи, проголошення незалежної України. Поступово люди розібралися в сутнісних характеристиках багатьох лідерів. Сотні імен політичних лідерів, які ще зовсім недавно були дуже популярними, зараз забуті” [1, с.175].

Ще одним чинником формування іміджу політичного лідера (який, до речі, є найяскравішим і найстійкішим у громадській думці) є той, що стверджується завдяки наявним у нього особистісним якостям (вродженим і набутим), зокрема таким, як сильна воля, наполегливість, обов'язковість, відповідальність тощо. Крім того, ці лідери володіють харизмою, що також забезпечує симпатії і довіру громадян.

Таким чином, сучасний образ політичного лідера значною мірою зумовлений тими трансформаційними процесами, які мають місце в Україні, і, певним чином, є віддзеркаленням політичної свідомості мас. В основі цього явища — буденна свідомість, уявлення, які формуються в процесі соціального розвитку людини і містять характеристики найбільш значущих політичних діячів минулого, актуальні соціальні й економічні цінності суспільства, традиції політичної культури тощо. На індивідуальній своєрідності стереотипів сприйняття особистості політичного лідера позначаються наявні в буденній свідомості уявлення, породжені культурою, соціальним середовищем, системою виховання, які складають певний лідерський архетип. Зміст архетипу або ієрархію якостей політичного лідера в свідомості мас можна вважати однією з основних характеристик групового (національного, регіонального, класового) менталітету [2, с.65].

Вивчення уявлень електорату щодо образу ідеального політичного лідера засвідчує, що вони не є стабільними. Звернення до психологічних досліджень дає змогу, наприклад, простежити, якою мірою розвитку українського суспільства змінювалися вимоги населення до психологічних рис політичного лідера. Так, під час президентських перегонів 1999 року всім претендентам на перемогу не вистачало рішучості, послідовності, витримки, схильності до компромісу і тонкого розрахунку. Звідси випливає, що імідж політичного лідера (за результатами соціально-психологічних моніторингів) пов'язувався із втіленням образу “сильної особистості”. Президентська кампанія 2004 року продемонструвала піднесення народного духу з вірою у справедливість, чесність, законність. А вдалим відображенням їхніх сподівань на той момент якраз був В.Ющенко. Вибори ж 2009 року за результатами різних опитувань показали, що існує запит на “сильного та ефективного лідера”, образ якого намагались приміряти до себе більшість кандидатів на президентську булаву.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Головатий М.Ф. Політична психологія. – К., 2005. – С. 305.

2. Кияшко Л.А. Психологические факторы формирования стериотипов восприятия политических лидеров // Сборник науч. трудов. – Донецк, 1999. – С.65-71.

3. Костенко Е.П. К вопросу об акмеологической концепции имиджа политика // Мир психологии. – 2006. - №1. – С. 187.