Жиганова Ю. С., Кондратьєв В.О.

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФінансовОГО контролЮ за використанням фінансових ресурсів вищими навчальними закладами У СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Одним з ключових напрямів політики і стратегії розвитку вищої освіти є забезпечення автономії вищих навчальних закладів. На сьогодні, вищі навчальні заклади отримали можливість у формуванні контингенту студентів, знайшли самостійність у сфері фінансової діяльності. Це, в свою чергу, стосується не лише отримання грошових коштів з державного бюджету, а й їх використання, яке має бути винятково цільового характеру, що регламентується відповідними законодавчими актами. Значущість правового закріплення фінансового контролю постійно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю на сьогодні буквально захлеснула Україну (чимало випадків, коли злочинцям вдається уникнути покарання з боку закону, знаходячи у ньому так звані «лазійки»), вийшла за межі вузькоспеціальної проблеми і стала актуальною для всього нашого суспільства.

Найважливішим моментом для здійснення фінансового контролю є визначення цільового призначення виділених коштів, що регламентується ЗУ «Про Державний бюджет на відповідний рік», указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України.

Контроль за цільовим використанням коштів відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про рахункову палату» здійснює Рахункова палата. Відповідно до Положення «Головне контрольно-ревізійне управління України», затвердженого Кабінетом міністрів України від 27 червня 2007 року №884, Головне-ревізійне управління з його територіальними органами здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів,правильністю визначення потреби в коштах, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади та інше.

Законодавчо визначено, що правопорушенням режиму використання отриманих коштів з бюджету є: використання, яке не призвело до результатів, передбачених при надані коштів. За відсутності в законодавчих актах обгрунтованості та завершеності цих положень у субєктів фінансового контролю виникає можливість виправдати свої протизаконні дії щодо використання бюджетних коштів за рахунок певних зовнішніх умов, які унеможливлюють назвати такі дії правопорушенням.[1]

Видами фінансової відповідальності ВНЗ є: призупинення бюджетних асигнувань; застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону; зупинення операцій з бюджетними коштами (механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України).Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

Важливо наголосити, що відповідно до ч. 2 ст. 118 Бюджетного кодексу України накладання на особу заходу стягнення за бюджетне правопорушення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопорушенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому законом. [2]

Особливість забезпечення фінансового контролю у сучасних умовах полягає в тому, що разом з існуванням державного фінансового контролю розвивається і аудит, до якого можуть вдаватися ВНЗ. Правова основа аудиту достатня, однак потребує контролю з боку державних органів, оскільки написане в законі залишається лише на папері. Аудитор, перевіривши фінансову звітність ВНЗ, часто дає висновки виходячи не з результатів перевірки, що створює перешкоду і для фінансового контролю з боку держави.[4]

На сьогодні провідну роль в діяльності ВНЗ відіграє внутрішньогосподарський контроль як один із важливих видів фінансового контролю. Він є найбільш ефективною формою контрою, який проводиться у середині організації силами посадовців. Внаслідок того, що вони самі є учасниками виробничого процесу або управління процесом, контроль має найбільш цілеспрямований характер і здійснюється компетентними особами. Внутрішньогосподарський контроль у ВНЗ покладений на керівника установи і головного бухгалтера. Такий вид контролю не досить регламентований законодавчо і тому потребує створення відповідної правової бази для успішної його реалізації у вищих навчальних закладах. [3]

Певну особливість та недостатнє правове врегулювання в галузі фінансової діяльності має сам процес розширення самих освітніх установ – створення ними нових структурних підрозділів. Необхідно чітко визначити правовий статус таких підрозділів з чітким визначенням можливих фінансових правопорушень та видів відповідальності за їх здійснення. В той же час внутрішньогосподарський контроль повинен охоплювати всі види діяльності освітньої установи.

Таким чином чітко визначена і організована система парвового регулювання усіх видів фінансового контролю діяльності ВНЗ має стати замкнутим ланцюгом, в якому мають бути збережені всі її ланки, чітко визначені положення про види правопорушень, більш жостка система покарання за протиправні дії щодо використання бюджетних коштів вищими навчальними закладами. Недосконалість правового регулювання фінансового контролю призводить до серйозних порушень та зловживань в сфері фінансової діяльності вищих навчальних закладів, тому ця проблема потребує негайного вирішення.

Література:

1. ЗУ «Про Державний бюджет на відповідний рік».

2. Бюджетний кодекс України .

3. Бекерська Д.А. Управління фінансовою діяльністю бюджетних закладів. – Одеса, 1995. – 14c.

4. ЗУ «Про аудиторську діяльність»