Экономические науки /10.Экономика предприятия.

Калашнік І.І.

Аспірант Класичного приватного університету, м. Запоріжжя

Оцінка ефективності управління витратами на якість промислової продукції

Підвищення ефективності, у т.ч. управління, вважається пріоритетним завданням для вітчизняних промислових підприємств з огляду на зростаючий вплив ринкових відносин. З цим пов’язується можливість забезпечити більш раціональне використання ресурсів за максимальної їх віддачі. Загалом, як показав аналіз, поняття ефективності трактується у досить різних його видах залежно від ознаки класифікації.

Ефективність управління якістю продукції як системи вимагає розгляду основного системоутворюючого чинника системи. Таким є її функція як сенс існування, призначення, необхідність системи. Функція задається ззовні і вказує на ту роль, яку дана система виконує по відношенню до більш загальної системи. В даному випадку функція системи управління якістю повинна відтворювати роль, яку вона виконує по відношенню до загальноекономічних показників функціонування підприємства. На підставі аналітичного узагальнення ролі і змісту менеджменту якості продукції вважаємо, що функцією системи управління якістю є забезпечення загальної ефективності функціонування організації/підприємства за критеріями і показниками, наведеними вище.

Ефективність управління якістю продукції як системи розглядається як ступінь досягнення результату, заданого її функцією, а саме – досягненням, забезпеченням ефективності функціонування самого підприємства. Оптимум управління якістю продукції як системи представляє собою максимально досягнуте при наявних ресурсах значення цільової функції системи. При цьому доцільно зауважити, що ефективність управління якістю значною мірою залежить від того, наскільки ефективні і оптимальні її підсистеми, в якості яких були визначені структура і динаміка витрат на якість. Звідси як ефективність, так і оптимальність системи управління якістю продукції визначальною мірою залежать від того, наскільки обґрунтованими є кількісні та якісні співвідношення видів таких витрат. В такій спосіб досконалість структури витрат на якість сприяє ефективності системи та підприємства в цілому. Це підтверджується точкою зору О.Перчука [2, с.74-79], який стверджує, що система забезпечення якості на підприємстві реалізує свої, ніким більше не виконувані функції. Тому витрати на забезпечення якості продукції є узагальненим показником, який відбиває ефективність роботи підприємства в цілому, а оптимальність витрат на якість обумовлюється максимальною прибутковістю підприємства.

Ми вважаємо, що функцією системи управління якістю продукції є забезпечення загальної ефективності функціонування організації/підприємства. Виходячи з зазначених умов ефективності та оптимуму функціонування управління якістю продукції, а також критеріїв і показників згідно методики [1], економіко-математична модель ефективності такої системи з врахуванням синергетичного принципу представлена у вигляді формули (1).

(1)

де Q = f (Y_і) – цільова функція, Y_і - вихідні показники оцінки ефективності підприємства (Y₁ – ліквідності, Y₂ – фінансової стійкості, Y₃ – ділової активності; Y₄ – рентабельності; Y₅ – ринкової активності; Y₆ – обсягу та ритмічності діяльності; Y₇ – якості і асортименту продукції; Y₈ – мотивації праці; Y₉ – рівня суспільності; Y₁₀ – рівня сервісу).

Теоретично реалізація певної системи управління якістю продукції на підприємстві може бути як ефективною, так і неефективною, що в кінцевому випадку може призвести до його руйнації (банкрутства). На практиці, на нашу думку, можна говорити лише про недостатню ефективність управлінської системи забезпечення якості продукції. Звідси банкрутство наступає за такого варіанту розвитку подій у даній інтерпретації лише за умови, коли витрати на якість, не маючи ефекту, призведуть до банкрутства підприємства, що представляється мало реальним: якщо функція управління якістю задана і на неї виділені ресурси, то недостатня ефективність їх реалізації, як правило, не є безпосередньою причиною банкрутства.

Узагальнюючи, умовою руйнування (банкрутства) підприємства як системи є невиконання функції, яка у даному випадку пов’язується нами з управлінням якістю продукції. Таким чином, якщо мета системи управління якістю – отримання максимального фінансового результату як ефективності/окупності витрат на якість, а функція – намагання досягнення найсприятливіших показників соціоекономічної діяльності підприємства, то умовою руйнування корпорації є мінімізація таких показників. Виходячи із зазначеної умови економіко-математична модель банкрутства підприємства, функціонально орієнтованого на розвиток на основі якості можна виразити формулою (2):

(2)

Таким чином, використання системного аналізу дає можливість визначити і сформулювати взаємозв’язок основних системоутворюючих факторів (функції і мети), структури системи управління витратами на якість та її компонент. В кінцевому рахунку такий підхід обумовлює можливість створення моделі ефективності системи управління якістю продукції на промисловому підприємстві.

Література:

1.Мороз О.В., Карачина Н.П. Соціально-економічні аспекти ефективності корпоративного управління. – Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2005. – 176 с.

2. Перчук О.В. Економічні методи управління якістю // Фінанси України. – 2005. - №4. - С.74-79.