Економічні науки / 12

Зеленський С.М.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Зеленська О.О.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Перспективні напрями вдосконалення ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності в регіональних господарських системах України

(на прикладі Чернігівської області)

Сучасні проблеми забезпечення регіонального розвитку інвестиційними ресурсами в Україні, безсумнівно, в значній мірі пов’язані з дією факторів об’єктивного характеру. Однак, зазначене в жодному випадку не означає, що органи державної влади та місцевого самоврядування повинні пасивно спостерігати за розвитком процесів в інвестиційній сфері української економіки та економіки регіонів.

Перспективи майбутньої активної і цілеспрямованої кредитно-інвестиційної політики на державному й регіональному рівнях, на нашу думку, пов’язані з трьома основними її напрямами.

1. Максимальне сприяння збільшенню обсягів власних фінансових ресурсів суб’єктів господарювання та обсягів фінансових ресурсів, які використовуються господарюючими суб’єктами на інвестиційні цілі.

Реалізація такої мети, на нашу думку, передусім пов’язана з відповідною спрямованістю податкової політики (її трансформацією хоча б у тих рамках, які передбачені в проекті Податкового кодексу України). Пильної уваги органів влади та управління потребує співвідношення прибутковості інвестування коштів у виробничий сектор регіональної економіки та сферу обігу, оскільки при сучасному її співвідношенні суттєвий "український прорив" у напрямку перебудови вітчизняної економіки на інноваційних засадах може стати в кращому випадку справою віддаленого майбутнього.

В умовах Чернігівського регіону додаткової уваги потребує формування певних податкових преференцій для інвестиційно-активних суб’єктів малого бізнесу, що допомогло б вирішити хоча б частину характерних для регіону проблем у сферах зайнятості населення та формування економічного та фінансового базису розвитку відсталих адміністративних районів із передусім аграрним ухилом господарства.

2. Формування сприятливих передумов для збільшення обсягів використання кредитних ресурсів на інвестиційні цілі зі зниженням їх вартості для суб’єктів підприємницької діяльності виробничої сфери.

Формування таких передумов можливе в рамках відповідної кредитної (і монетарної в цілому) політики на макрорівні з використанням таких її інструментів, як політика облікової ставки НБУ та операції Національного банку на внутрішньому ринку цінних паперів. Однак, з урахуванням необхідності стабілізації таких макроекономічних параметрів у нашій державі, як індекс інфляції та курс національної валюти, доцільність активних дій уряду в цьому відношенні видається нам на даному етапі сумнівною.

3. Посилення (з урахуванням реальної ресурсної забезпеченості бюджетів та необхідності пріоритетного забезпечення фінансування поточних видатків у обсязі, достатньому для забезпечення на мінімальному рівні соціальних стандартів) інвестиційної спрямованості бюджетних видатків та їх проведення на засадах забезпечення максимально можливої ефективності використання бюджетних коштів на інвестиційні цілі.

Останньому могло б сприяти деяке зміщення спрямованості системи бюджетного контролю в бік перевірки не тільки цільового, а й ефективного використання коштів Державного та місцевих бюджетів. Суттєвому підвищенню віддачі від використання бюджетних коштів на інвестиційні цілі могло б сприяти використання в практиці діяльності органів виконавчої влади та фінансових органів сучасних зарубіжних технологій бюджетного менеджменту, які лежать у загальних концептуальних рамках бюджетування, зокрема, відбір конкретних інвестиційних програм для бюджетного фінансування на основі розгляду кількох альтернативних варіантів використання бюджетних коштів з урахуванням теперішньої вартості необхідних фінансових ресурсів та всіх майбутніх вигод від реалізації тих чи інших інвестиційних проектів (з урахуванням не тільки економічного, а й соціального, а іноді й екологічного ефекту).

Пріоритетними напрямами інвестиційних витрат бюджетних коштів у Чернігівському регіоні можуть бути визначені Законом України "Про стимулювання розвитку регіонів" у якості заходів стимулювання розвитку депресивних територій капіталовкладення в розвиток виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури, формування об’єктів інфраструктури розвитку підприємництва (бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні та консалтингові центри, венчурні фонди).

При цьому, за інших рівних умов, перевага повинна надаватися фінансуванню проектів, реалізація яких сприяла б підвищенню зайнятості населення регіону, забезпеченню перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, стимулюванню трудової міграції, удосконаленню соціальної сфери (зокрема, сфери охорони здоров’я) та охорони довкілля.

Ключовими принципами капіталовкладень у соціально-економічний комплекс регіону за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів на практиці повинні стати проголошені вищезгаданим Законом об’єктивність та відкритість при визначенні конкретних територій для державного стимулювання їх розвитку (і окремих проектів та отримувачів бюджетних коштів теж) та одночасна концентрація зусиль і коштів на відносно невеликій кількості територій та проектів із метою досягнення максимального соціально-економічного ефекту.