Ющенко М. Г.
Керівник: Зуєв К. О.
Донецький
національний університет
економіки і
торгівлі
імені
Михайла Туган – Барановського, Україна
УКРАЇНА І СОТ: РЕАЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ
У статті розглянуто
аспекти функціонування Світової організації торгівлі, аналізуються основні
позитивні та негативні наслідки вступу України до СОТ, а також проаналізовано
стан відносин Україна – СОТ.
Сучасні
світові тенденції в сфері економічних, а також культурних і політичних відносин
характеризуються поширенням різних зв’язків, як між окремими країнами, так і
суспільними організаціями, що призводить до появи міжнародних, наднаціональних
організацій. Наслідком чого є зменшення державних обмежень для контактів
між людьми та організаціями, що призвело до формування різних міжнародних
організацій, до конфлікту їх інтересів з державними, проблемою існування
держави взагалі. Особливо з таких організацій виокремлюється Світова
організація торгівлі, тому що набуття Україною членства в СОТ є необхідним
практичним кроком на її шляху до європейської інтеграції. Вступ до СОТ – це по
суті, вирішення базових стратегічних завдань: утворення зони вільної торгівлі
та Митного союзу між Україною і Європейським Союзом (ЄС).
Світова організація торгівлі
(СОТ), що є спадкоємицею діючої з 1947р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі
(ГАТТ), почала свою діяльність з 1 січня 1995 р. СОТ покликана регулювати
торговельно-політичні відносини учасників Організації на основі пакета Угод
Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 р.).
Дані документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі. Угода про заснування СОТ передбачає
створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які
впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією
угод і домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так
само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким спектром
торгівельних угод (включаючи торгівлю послугами і питання торгівельних аспектів
прав інтелектуальної власності) і має значно більші повноваження у зв'язку з удосконалюванням процедур прийняття рішень
і їхнього виконання членами організації. Невід'ємною частиною СОТ є унікальний
механізм врегулювання торгівельних суперечок.
Перші кроки до Світової організації
торгівлі (СОТ) Україною були зроблені ще на початку 90 – х рр.. XX ст. Так, у 1993 р. було подано офіційну заявку про
намір приєднатися до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ).
На сьогоднішній день, вступ України до СОТ є одним з пріоритетів
зовнішньоекономічної політики України і розглядається як системний фактор
розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення
передбачуваного та прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що
відповідає національним інтересам України. На початку 2005 року Президент
проголосив вступ України до Світової організації торгівлі одним із
першочергових пріоритетів зовнішньоекономічної політики на 2005 рік. Членство в
СОТ є також умовою Європейської комісії для початку переговорів щодо створення
спільної торгівельної зони. Україна вступила до СОТ в лютому 2008 року.
Приєднання України до СОТ створює
для України низку нових можливостей. Українські споживачі мають виграти від
розширення внаслідок більш ефективної конкуренції на ринку асортименту та якості товарів і послуг, зниження їх
ціни. Зниження цін стосуватиметься не лише готових імпортних товарів та
послуг, а й вітчизняних, у виробництві яких використовуються імпортні
компоненти. Водночас відбудуться відповідні
зміни в обсягах і структурі споживання, яке наближатиметься до
стандартів розвинених країн. Підвищення платоспроможного
попиту позитивно позначатиметься на зростанні виробництва, свідчитиме
про покращення соціально-економічного становища населення.
Для
виробників потенційні вигоди пов'язані з отриманням спрощеного доступу до
світових ринків товарів, послуг, капіталів, міжнародно-визнаних прав для
захисту національних економічних інтересів на цих ринках. Відбудеться зниження
комерційних ризиків - внаслідок встановлення більш стабільного режиму
торгівлі, а також зменшення транспортних витрат - внаслідок гарантування свободи транзиту товарів територією країн
- членів СОТ . Усе це загалом сприятиме зниженню собівартості української
продукції і, відповідно, підвищенню конкурентоспроможності українських
компаній.
Вступ до СОТ сприятиме інтенсифікації зовнішньоекономічних
зв'язків України з переважною більшістю країн світу і створить реальне
підґрунтя для створення зони вільної торгівлі з ЄС. Приєднання до СОТ не
суперечить домовленостям, що існують в рамках СНД. Гармонізація цих відносин з
загальносвітовими принципами і нормами зумовить поглиблення співробітництва
України з державами співдружності.
До основних позитивних наслідків
приєднання України до СОТ можна віднести підвищення обсягів експорту та пожвавлення
виробництва в певних галузях економіки - це підвищення буде наслідком зменшення
тарифних і нетарифних обмежень для
українських товарів на світових ринках, зменшення витрат на
транспортування товарів національного
походження, враховуючи свободу транзиту товарів територією країн-членів
СОТ. При цьому, будуть забезпечені кращі умови захисту українських виробників
шляхом справедливого вирішення торгівельних спорів і відповідного скорочення
дискримінаційних заходів, що застосовуються
до українських експортерів.
Поряд із позитивними чинниками
вступу України до СОТ необхідно звернути увагу на суттєві перешкоди щодо
реалізації позитивних очікувань вступу. Так:
1)
існують проблеми неузгодженості українських
національних стандартів якості продукції міжнародним нормам;
2)
українським товаровиробникам необхідно реально
оцінити свій виробничий та науково – технічний потенціал;
3)
зниження рівня тарифного захисту внаслідок зв’язування
тарифних ставок;
4)
економічна сфера відчує ряд негативних впливів
від вступу до СОТ, зокрема, внаслідок загострення конкуренції, ліквідації
пільг, субсидій та інших винятків.
Можемо виділити наступні наслідки приєднання України до
СОТ:
1. Утвердження
державності України, набуття повноцінних прав суб'єкта міжнародних відносин,
входження в європейський і світовий простір, у цивілізаційні процеси і
структури.
2. Консолідація нації,
поглиблення політичного структурування суспільства, формування громадянського
суспільства в контексті усвідомлення загальнонаціональних інтересів на
міжнародній арені.
3. Диверсифікація експорту,
збільшення його масштабів внаслідок лібералізації торговельного режиму наших
партнерів, підвищення темпів розвитку експортоорієнтованих галузей та
економічного зростання в цілому.
4. Досягнення якісно нового
рівня економічної політики, формування раціональних економічних відносин,
поглиблення ринкових реформ.
5. Поліпшення стану інституціонально-економічної системи країни,
формування високо конкурентного середовища, активізація інвестиційних
процесів, започаткування глибоких структурних змін в економіці на основі
інноваційної моделі та шляхом реалізації порівняльних і конкурентних переваг
України.
Зважаючи на наведені аргументи можна з впевненістю сказати, що при вступі
до СОТ Україна отримала набагато більше позитивних наслідків ніж негативних.
Але деякі негативні наслідки можуть призвести до занепаду вітчизняного
виробництва, чого не можна допустити. Тому необхідно, щоб держава
проаналізувала наслідки по кожному сектору економіки окремо і прийняла усі
можливі міри для захисту національних виробників. Аналізуючи усі за та проти
можемо зробити висновок, що вступ України до СОТ, в цілому, є стимулюючим
чинником для економіки та суспільства України, це буду певною гарантією
прозорості економічних та політичних механізмів.
Література: