Коловський А.С.

Запорізька державна інженерна академія

Категорії ефективності та результативності в управлінні підприємствами

 

          Питання економічної ефективності взагалі та ефективності діяльності підприємств зокрема завжди буде привертати увагу вчених та практиків, оскільки саме оцінка ефективності є складовою завершальної стадії процесу стратегічного управління – стадії контролю. Результати оцінки ефективності дозволяють співвіднести отримані результати та понесені для їх досягнення витрати, порівняти діяльність підприємства з конкурентами, визначити ступінь реалізації стратегії.

Незважаючи на тривалу історію вивчення ефективності, це питання продовжує цікавити вчених і в наш час [7-9]. Однією з причин такої уваги до цієї категорії є існування суперечностей у визначенні цього поняття та широке вживання терміну “ефективність” як синоніму понять продуктивності та результативності, що не завжди правильно, оскільки ці терміни мають різний зміст. Як зазначають деякі автори [9, 154], існує необхідність удосконалення підходів до формування та класифікації показників економічної ефективності для уникнення неправильного використання або тлумачення термінів. Така ситуація певною мірою зумовлена появою нових методів оцінки результатів і технологій управління діяльністю підприємства, які широко використовують поняття “ефективність”. Справа в тому, що присвячені цим питанням закордонні, а отже – іншомовні джерела, мають певні особливості термінології, нехтування якими під час перекладу призводить до неправильного тлумачення термінів, і як наслідок – їх неправильного вживання.

Тому важливо уточнити зміст категорій ефективності і результативності, встановити їх спільні та відмінні риси та визначити відповідність змісту закордонних та вітчизняних визначень цих термінів.

Ефективність є базовим поняттям під час оцінювання діяльності підприємств і в найбільш загальному вигляді може бути визначена відношенням результатів до витрат [9, 152]. Деякі автори зазначають, що це поняття, як правило, має два тлумачення [12]:

-       економічна ефективність – співвідношення витрачених ресурсів й отриманих результатів (незалежно від того,  чи досягнута мета);

-       ефективність досягнення мети – співвідношення результатів і прогнозованих показників, тобто здатність досягати поставлену мету (незалежно від витрат ресурсів).

Якщо загальне визначення економічної ефективності не викликає сумніву, то характеристика ефективності досягнення мети дещо складніша. Одним з пояснень може бути те, що у вітчизняній науці вивчення поняття ефективності історично починається з ефективності виробництва підприємства, а вже пізніше – ефективності управління виробництвом, дослідження якої особливо активізувалися після того, як світові розробки в даній галузі стали використовуватись вітчизняними підприємствами. В той же час, наявність значної кількості таких розробок, назви і основні терміни яких можуть мати суперечливий переклад, інколи навіть ускладнюють їх застосування.

В наш час використовуються різні терміни, що характеризують співвідношення результату з певними цільовими орієнтирами: результативність, доцільність, економічність, продуктивність, дієвість. Виходячи з наведеного визначення ефективності досягнення мети, її певною мірою можна вважати синонімом ефективності управління або ефективності бізнесу, оскільки оцінка останніх теж передбачає співставлення досягнутих в процесі діяльності результатів з встановленими цілями.

Питання підвищення ефективності управління підприємством вирішуються в межах нового напряму в управлінні, що виник наприкінці XX ст. – Busіness Performance Management (BPM), що дозволяє підприємствам визначати стратегічні цілі, а потім оцінювати ефективність своєї діяльності по відношенню до цих цілей і керувати процесом їх досягнення. Хоча термін BPM звичайно перекладається як “управління ефективністю бізнесу”, деякі автори цілком правильно вважають такий переклад не зовсім коректним [6, 10-15].

Безумовно, використання зарубіжного досвіду на вітчизняному просторі є позитивним, але в той же час не треба забувати, що звертаючись до нього, треба зважати не тільки на відповідність різних концепцій сучасним економічним реаліям, але й на правильний переклад і тлумачення застосовуваних термінів, що дозволить уникнути методичних помилок. Особливо це виявляється при аналізі підходів до оцінки результативності і ефективності підприємств, що призводить до віднесення показників, що характеризують результативність до категорії ефективності і навпаки, що ускладнює їх класифікацію та процес оцінки діяльності підприємств.

Так, К. Уолш рекомендує в якості показників ефективності управління компанією використовувати такі коефіцієнти: рентабельність інвестицій (ROI), рентабельність власного капіталу (ROE) та рентабельність сукупних активів (ROTA) [5, 71].

Але за змістом даних показників можна зробити висновок, що вони не відповідають визначенню показника ефективності як відношення результату до затрат, понесених для його досягнення, оскільки як зазначає К. Салига, прибуток є складовою витрат. У зв’язку з цим всі види рентабельності (крім рентабельності продажів) є відношенням витрат до витрат [4, 44]. Проте показники рентабельності можуть характеризувати рівень результативності підприємства, тобто ступінь досягнення певних цілей. Наприклад, збільшення рентабельність власного капіталу свідчитиме про зростання добробуту власників підприємства.

Як бачимо, існують певні протиріччя між змістом показників, що пропонуються різними авторами для аналізу ефективності діяльності підприємства та змістом самого поняття “ефективність”. Це потрібно мати на увазі, оскільки нехтування такими питаннями може призвести до змішування показників ефективності та результативності.

Для того, щоб внести ясність у вирішення даного питання, звернемося до положень стандарту ISO 9000:2000. Як зазначає словник термінів стандарту, "результативність" (effectiveness) – це ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів, а "ефективність" (efficiency) – співвідношення між досягнутим результатом й витраченими ресурсами [11]. Отже, результативність пов’язана з досягненням цілей організації і характеризує ступінь (якість) реалізації деякої стратегії та досягнення поставлених цілей в процесі стратегічного управління (ефективність бізнесу), а ефективність стосується оцінки використання ресурсів компанії в ході реалізації стратегії.

Як зазначав П. Друкер, "результативність" (effectіveness) означає "робити правильні речі", а "ефективність" (effіcіency) - "робити речі правильно" [10]. Тобто результативність оцінює ступінь досягнення поставлених цілей або реалізації стратегії, а ефективність передбачає досягнення поставлених цілей з мінімально можливими витратами.

Згадані вище англомовні терміни, а також термін “performance” широко використовуються в економічній літературі в кількох різних значеннях, які за змістом суттєво відрізняються. Загалом значення терміну залежить від контексту, в якому він вживається. Хоча є випадки, коли різні джерела подають інший переклад того самого словосполучення.

Проаналізувавши існуючі визначення, можна зробити висновок, що найбільш відповідним змісту терміну “performance” є еквівалент “результативність”, хоча досить часто термін “performance” перекладають як “ефективність”, що створює передумови для змішування показників ефективності і результативності, оскільки ці категорії за своїм змістом не є синонімами.

Термін “effectiveness”, який, відповідно до стандарту ISO 9000:2000, перекладається як “результативність”, має такі трактування: “коли набуває чинності”, “чинність (угоди)”  [3, 200] або “ефективність” [2, 257], а сполучення “general effectiveness” – загальна ефективність [2, 257].

Більшість джерел подає в якості одного з перекладів даного терміну “efficiency” поняття “ефективність” [1-3],  тому його можна вважати найбільш точним варіантом перекладу.

Отже, широко вживане сучасними авторами поняття “ефективність” насправді має два різних значення. У сфері управління підприємством ефективність характеризує співвідношення досягнутих результатів і поставлених цілей. Тому в даному випадку доцільно вживати терміни “ефективність управління” або “результативність”, які можна вважати синонімами. В англомовній економічній літературі найбільш відповідними за змістом є широко вживані терміни “business performance”, “enterprise performance”, “productivity of an enterprise” та менш поширений, хоча і закріплений стандартом ISO 9000:2000, – “effectiveness”.

В свою чергу, економічна ефективність (співвідношення результатів діяльності до витрачених для їх досягнення ресурсів) стосується господарської діяльності підприємства і має в англійській мові еквівалент “economical efficiency” або просто “efficiency”.

Таким чином, показники результативності та економічної ефективності не лише відрізняються за змістом, але й характеризують різні аспекти діяльності підприємства.

Досліджуючи ефективність діяльності підприємства, треба розділяти власне ефективність діяльності, що стосується використання ресурсів та результативність, що характеризує ступінь реалізації стратегії. В той же час треба пам’ятати, що для успішної діяльності підприємства важливе не лише досягнення цілей і реалізація стратегії (результативність), але й мінімізація витрат впродовж цього процесу  (ефективність). Тому показники результативності і ефективності взаємопов’язані, але важливо оцінювати їх нарізно, оскільки це дозволить чітко визначити, чим викликаний поточний стан підприємства: помилковою стратегією (неправильними цілями) чи нераціональним використанням ресурсів.

Зроблені висновки дозволять точніше і ефективніше проводити оцінку різних аспектів діяльності підприємства, що полегшить прийняття управлінських рішень.

Література

1.     Алексеенко Л.М. Экономический словарь: банковское дело, фондовый рынок (украинско-англо-русский толковый словарь) / Л.М. Алексеенко, В.М. Олексиенко, А.И. Юркевич. – К.: Издательский дом “Максимум”, 2000. – 592 с.

2.     Англо-русский экономический словарь / [под ред. А.В. Аникина]. – М.: Русский язык, 1981. – 792 с.

3.     БізнесСловник: Економіка. Фінанси. Банки. Інвестиції. Кредити. Англо-укр. / [уклад. С.Я. Єрмоленко, В.І. Єрмоленко]. – К.: Школа, 2002. – 720 с.

4.     Салига К.С. Ефективність господарської діяльності підприємств / К.С. Салига. – Запоріжжя: ЗЦНТЕІ, 2005. – 180 с. – (Монографія).

5.      Уолш К. Ключевые показатели менеджмента: Как анализировать, сравнивать и контролировать данные, определяющие стоимость компании /  Уолш К.; пер. с англ.  [2-е изд.]. М: Дело, 2001. 360 с.

6.      Управление эффективностью бизнеса. Концепция Business Performance Management / [под ред. Г.В. Генса]. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 269 с.

7.      Голубєва Т.С., Колос І.В. Методологічні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємства // Актуальні проблеми економіки. – №5. – 2006. – С. 66-71.

8.      Орлов П.А. Визначення ефективності реальних інвестицій // Фінанси України. – №1. – 2006. – С. 51-57.

9.      Турило А. М. Методологічні підходи до оцінки фінансової діяльності підприємства // Фінанси України. – №3. – 2007. – С. 100-104.

10.  Швец В. Е. K вопросу определения результативности и эффективности СМК // "Методы менеджмента качества". – 2004. – №6.

11.  ДСТУ ISO 9000:2001 (ISO 9000:2000, IDT). Системи управління якістю. Основні положення та словник. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua/document/53757;/DSTU%20ISO%209000_2001.doc

12.  Негомедзянова Е.А. Формирование модели оценки экономической эффективности генерирующей компании. – Режим доступу: http://www.jurnal.org/articles/2007/ekon43.htm