Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н. Богацька Н.М., Малогулко О.Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СУТЬ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ

Сучасні умови розвитку ринкової системи, які характеризуються зміною зовнішнього середовища, підвищення рівня комерційних ризиків, загострення конкурентної боротьби, обумовлюють необхідність пошуку нових підходів до аналізу ціни товару та ціноутворення, як на зовнішньому ринку так і між структурними підрозділами однієї компанії.

Механізми, за допомогою яких відбувається внутріфірмовий перерозподіл фінансових ресурсів, називаються трансфертними. Ці трансфертні механізми є невід'ємною частиною глобальної системи фінансового менеджменту транснаціональних корпорацій, але водночас не відокремлені. Вони, на відміну від традиційного розуміння, пов'язані не тільки з рухом товарів, а також з рухом послуг, технологій та капіталу.

Отже, трансфертна ціна - ціна, яка встановлюється на будь-який об'єкт торгівлі (товари, послуги або фактори виробництва) між пов'язаними компаніями або структурними підрозділами однієї компанії, якщо об'єкт торгівлі перетинає митний кордон[1].

Трансфертне ціноутворення - це процес визначення трансфертної ціни, сукупність економічних відносин, які виникають у процесі визначення трансфертної ціни на будь-який об'єкт торгівлі (товари, послуги або фактори виробництва) між пов'язаними компаніями або структурними підрозділами однієї компанії, якщо об'єкт торгівлі перетинає митний кордон[1].

Напрями дослідження сфери трансфертного ціноутворення ніколи не були сталими. Вони постійно змінювались, удосконалювалися та еволюціонували залежно від хронологічного періоду дослідження, наукових поглядів та концепцій.

В літературі, особливо вітчизняній та російській, склався негативний стереотип, відповідно до якого трансфертна ціна обов'язково не відповідає неринковій (вище або нижче). Однак це лише стереотип, який не відповідає дійсності. Справа в тому, що внаслідок частих маніпулювань трансфертними цінами терміну "трансфертне ціноутворення" притаманний негативний відтінок. Часто терміни "трансфертне ціноутворення" та "зловживання трансфертними цінами" ототожнюють, тому ми і спостерігаємо, як правило, негативне значення обох термінів.

Насправді, терміни "трансфертна ціна" та "трансфертне ціноутворення" не несуть у собі нічого негативного, а самі трансфертні ціни не завжди є завищеними або заниженими порівняно з ринковими. Отже, негативним є тільки процес зловживання (маніпулювання) трансфертними цінами. Саме зловживання призводить до завищення або заниження трансфертних цін порівняно з ринковими[1].

Питанню трансфертного ціноутворення приділяється особлива увага у наукових дослідженнях західних вчених. Дослідження політики трансфертного ціноутворення втілилися у працях К. Друрі, П. Хорвача, А. Вагенгофера, Д. Пфафа, Г. Кюппера та інших. Деякі аспекти трансфертного ціноутворення одним із перших в Україні висвітлив у своїх працях С.Ф. Голов[2]. Велику увагу вчені приділяють реалізації транснаціональними корпораціями своїх базових фінансових функцій, таких, як максимізація загальнокорпоративного прибутку, мінімізація загального податкового тягаря тощо.

Загалом, система трансфертного ціноутворення забезпечує наступні функції.

1. Надає інформацію, що стимулює менеджерів підрозділів приймати обгрунтовані економічні рішення. Це відбувається за умови , коли дії, які здійснюють менеджери підрозділів, щоб покращити показники прибутку у звітах про діяльність своїх підрозділів, також збільшують значення прибутку підприємства в цілому.

2. Надає інформацію, яка корисна для оцінки управлінських та економічних показників діяльності підрозділів.

3. Цілеспрямовано переміщує частину прибутку між підрозділами або місцями їх розташування.

4. Гарантує, що не порушується автономність діяльності підрозділів.

Отже, з функцій ціноутворення та з базових функцій транснаціональних корпорацій зрозуміло, що система трансферного ціноутворення може формуватися як система орієнтована на ринок або як система орієнтована на внутрішні витрати. Очевидно, що перший підхід має ряд переваг, зокрема – можливість оптимізації результативності діяльності окремих підрозділів транснаціональних корпорацій, об’єктивна оцінка результатів діяльності підрозділів та їх конкурентної позиції на ринку певного регіону. Разом з тим такий підхід можна застосовувати тільки за умови наявності активного ринку певних продуктів чи послуг.

Література:

1. Дзюба П. Транфертне ціноутворення: економічний зміст і специфіка // Економіка України. – 2006. - №1. –С.14-22.

2. Терещенко О.О., Волошанюк Н.В. Транфертне ціноутворення як інструмент контролінгу. // Фінанси підприємств. – 2007. –С. 127-135.