Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність
к.е.н. Галицька Е.В., Косяк А.О.
Національний університет "Києво-Могилянська
академія", Україна
Використання статистичних класифікацій
в аналізі зовнішньоекономічної діяльності
Реалізація
державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики
викликала необхідність створення принципово нових інформаційних систем,
економічних реєстрів та класифікацій, а також гармонізацію національних
класифікацій з міжнародними. Обов’язковою умовою реалізації цих заходів стало
використання при розробці національних класифікацій відповідних міжнародних
аналогів.
Класифікації
– це особливий вид групувань, розширений, упорядкований розподіл сукупності
об’єктів, який розглядається як статистичний стандарт. Як правило, в Україні
класифікація затверджується Держстандартом України, і розраховується для
використання протягом тривалого періоду. Задача класифікацій полягає в тому, щоб
забезпечити на основі деяких критеріїв розчленування загальної сукупності явищ,
що вивчаються, на однорідні групи та класи.
Для
забезпечення потреб митних органів, статистичних служб, комп’ютеризації
зовнішньоторгівельних операцій, а також проведення статистико-економічного
аналізу зовнішньої торгівлі було розроблено Українську Класифікацію товарів зовнішньоекономічної
діяльності (УКТЗЕД). Ця класифікація узгоджується з найдетальнішою
класифікацією у світі – Гармонізованою системою опису та кодування товарів (
Harmonized Commodity and Coding Systemj – HS).
HS - це система, яка включає
міжнародні правила класифікації товарів що мають обіг у міжнародній торгівлі,
детальний опис класифікаційних угруповань. Все це дає змогу митним службам
різних країн однозначно класифікувати товари зовнішньої торгівлі.
Європейський
союз на основі HS створив комбіновану номенклатуру (Combined Nomenklature - CN). Всі товари, що мають обіг в міжнародній торгівлі у CN ідентифікуються за
восьмизначним кодом. Українська класифікація зовнішньоекономічної діяльності
базується на CN і деталізована на національному
рівні до 10 знаків. Створена система кодування дуже зручна для одержання,
передачі та обробки інформації про товари, що класифікуються в УКТЗЕД [1]
На основі
відповідних угрупувань класифікації здійснюється проведення аналізу
статистичної інформації щодо вивчення товарної структури зовнішньої торгівлі.
Таблиця 1.
Товарна структура зовнішньої торгівлі у 2000-2006 рр.
Основні групи товарів |
Частка групи у загальному
обсязі, % |
|||
Експорт |
Імпорт |
|||
2000 |
2006 |
2000 |
2006 |
|
Всього за групами товарів |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
Продукція агропромислового
комплексу та харчової промисловості |
9,5 |
12,2 |
6,5 |
7,0 |
Мінеральні продукти |
9,6 |
10,1 |
46,9 |
30,0 |
Продукція хімічної та
пов’язаних з нею галузей промисловості |
10,4 |
8,8 |
6,4 |
8,6 |
Недорогоцінні метали та вироби
з них |
44,4 |
42,8 |
4,9 |
7,4 |
Механічне обладнання, машини та
механізми |
9,3 |
8,7 |
13,9 |
17,5 |
Транспортні засоби |
3,0 |
5,4 |
3,6 |
11,4 |
Інші групи |
13,8 |
12,0 |
17,8 |
18,1 |
Аналіз
динаміки експорту та імпорту товарів та їх структурних зрушень у 2000-2006 рр.
(згідно з УКТЗЕД) показує, що домінуючою товарною групою експорту є
недорогоцінні метали та вироби з них: у 2000р. – 44,4%, а у 2006р. – 42,8%. В
українському експорті переважають «напівсировинні» товари, а частка товарної
групи - механічне обладнання, машини та механізми, у 2006р. становила лише
8,7%, що на 0,6 пункту менше ніж у 2000р.
Найбільшою
часткою товарного імпорту залишаються мінеральні продукти. Незважаючи на
тенденцію до зниження, питома вага цієї групи у загальному обсязі імпорту
становила у 2006р. 30%. При цьому, частка імпорту механічного обладнання, машин
та механізмів у 2006р. порівняно з
2000р. зросла на 3,6 пункти і становила 17,5%, а групи - транспортні засоби,
відповідно, на 7,8 пункти і досягла 11,4% у загальному обсязі імпорта.
Завдяки
впровадженню української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
здійснюється більш точний опис товарів, а це не тільки полегшує фіксування їх
при митному контролі та дає змогу враховувати рух товарних потоків через
національні кордони, а й здійснювати порівняльний аналіз експортно-імпортних
операцій різних країн світу.
Література:
1.
Парфенцева Н. Міжнародні статистичні класифікації в Україні. Впровадження й
використання. – К.: Основи, 2000.
2.
Статистичні щорічники України за 2000р., 2006р. – К.: Техніка, 2007.