Спориш О.А.

Полтавський університет споживчої кооперації України, Україна

Застосування маркетингу та сучасних інформаційних технологій для розвитку підприємств туристично-рекреаційного бізнесу області

У системі стійкого розвитку України одним із основних елементів є розробка і впровадження в практику управління маркетингових стратегій, які спрямовані на поліпшення добробуту населення і підвищення якості життя людей, що проживають на даній території.

Маркетинг туристичного регіону (або мезомаркетинг туризму) – це система формування атрактивних туристичних центрів шляхом постійного визначення та розвитку існуючих і потенційних туристичних переваг, а також розроблення на їх основі шляхів диференціації та просування туристичного регіону [183, с. 178].

Таким чином, основною метою маркетингу туристичного регіону разом зі звичними для нашого розуміння комерційними цілями є також створення передумов для поліпшення соціальних умов життя в регіоні, що дозволить повною мірою реалізувати унікальні можливості та потенціал території. Досягнення цієї мети відбувається за рахунок реалізації тактичних цілей макромаркетингу туризму, зокрема такі: збереження і примноження ресурсного потенціалу туристичної галузі; рівномірний розвиток туристичних регіонів; зростання рівня знання та позитивного сприйняття національних туристичних атракцій на внутрішньому та міжнародному ринку; активізація внутрішніх і міжнародних туристичних потоків; зниження рівня ризику туристичного підприємництва; збільшення обсягів надходжень до державного бюджету від туризму [183].

Загальну структуру маркетингу туристичних територій можна представити у вигляді схеми. Ця схема унаочнює загальну структуру маркетингу туристичних територій. Розглянемо його з позицій системи територіального маркетингу: продукт – ціна – розміщення, розподіл – просуван

ня, який зображено на рис. 1.

Рис. 1. Структура маркетингу туристичних територій

Формування і просування туристичного бренду області засноване на розповсюдженні інформації через конкретні канали. За оцінками фахівців, найбільш ефективними елементами національного та регіонального маркетингу є: виставкові заходи (міжнародні, національні, регіональні); реклама в засобах масової інформації (ЗМІ); видання рекламно-інформаційної літератури; використання новітніх електронних технологій для руху національного та регіонального туристичного продукту (Інтернет, мультимедійні диски, е-mail маркетинг); організація ознайомлювальних поїздок і рекламних турів [53].

Однією з найбільш ефективних форм просування інформації є виставки. Учасниками міжнародних виставок є країни або крупні туристичні об’єднання, для яких створюється єдиний стенд, оформлений в одному стилі. Таким чином, якщо область або фірма виявляє бажання взяти участь у виставці, то загальне оформлення її частини стенду повинне вписуватися в національний туристичний стиль. Учасникам таких заходів слід подбати про єдину стильову спрямованість при розробленні і просуванні національного, туристичного бренду.

Національні туристичні виставки направлені перш за все на просування регіонального туристичного продукту серед працівників туристичної сфери країни – туристичних операторів, транспортних компаній, туристичних адміністрацій. Основна мета виставки – зацікавити в просуванні свого туристичного продукту оптових покупців, що реалізовують туристичні пропозиції через свої канали збуту. Часто для більшої наочності на національних виставках організовуються спеціальні ознайомлювальні тури по різних програмах.

Регіональні туристичні виставки організовують національні туристичні офіси, основним завданням яких є просування конкретного регіонального туристичного регіону, при цьому є можливість проведення маркетингових досліджень з виявлення попиту на окремі туристичні продукти.

Головним завданням розробки програми просування є визначення пріоритетних напрямів і планування розвитку регіону, враховуючи його стратегічні цілі. Багато в чому це залежить від правильності цілей, терміну й об’єкта планування, основних напрямів маркетингових досліджень.

Розробляючи програму просування туристичних територій, слід враховувати, що більшість труднощів, які виникають у процесі її реалізації, пов’язані з відсутністю системи маркетингового планування, єдиної інформаційної бази області, слабкими міжрегіональними зв’язками, можливою неузгодженістю з чинними державними програмами і браком висококваліфікованих фахівців для її реалізації.

Просування Полтавської області на закордонних ринках – дуже важливий елемент просування країни в цілому; подібна практика широко застосовується в усьому світі. У закордонній туристській практиці прийнято погоджувати регіональні програми із загальнонаціональною програмою просування. Полтавська область має свій календар подій, реєстр визначних пам’яток, специфічні ресурси та можливості, однак у деяких випадках ці фактори мають загальнонаціональне значення, наприклад, святкування 300-річчя Полтавської битви. Саме такі заходи дозволяють запросити в країну не тільки великих політиків і відомих в усьому світі людей, але й велику кількість туристів.

Однак загальною проблемою регіональних програм просування, як у Полтавській області, так і в Україні в цілому, є відсутність системи чіткого маркетингового планування, мала кількість висококваліфікованих фахівців, слабка міжрегіональна кооперація і практично повна непогодженість із державними програмами.

Система сучасних маркетингових заходів щодо просування регіональних туристичних ринків повинна включати використання новітніх інформаційних технологій. Головна їх відмінність – при порівняно низьких витратах вони дозволяють охопити значну аудиторію і мають хорошу ефективність. Використання сучасних інформаційних технологій для розвитку туристичної галузі є запорукою виживання в жорсткій конкурентній боротьбі і одночасно конкурентною превагою як окремого підприємства, так і туристично-рекреаційного комплексу області в цілому. Сучасні інформаційні технології в туристичному бізнесі можуть використовуватися в таких сферах: комунікації, реклама, автоматизація управління, автоматизація обліку, міжнародні системи бронювання місць.

Для просування туристичного продукту області найбільш доцільним є використання сучасних інформаційних технологій для реклами (через Інтернет, веб-сайти, портали); комунікацій (електронна пошта, Інтернет-телефонія, Інтернет-пейджинг) і частково через систему бронювання місць.

Основними варіантами використання інформаційних технологій для просування туристичного продукту області є: Інтернет, мультимедійні диски (CD і DVD), електронна пошта.

Інтернет є найперспективнішим напрямом у просуванні туристичного продукту. Щорічно кількість користувачів, а значить і потенційна аудиторія, збільшується, реклама в Інтернеті вимагає невеликих витрат, проте при цьому є наймобільнішим і найоперативнішим оперативним способом передачі інформації. Значну економію часу та засобів дає можливість бронювання споживачем туристичних послуг через Інтернет. Проте до розробки порталів туристичних регіонів треба підходити комплексно, враховуючи те, що вони перш за все представляють регіон у мережі Інтернет і в значній мірі сприяють формуванню сприятливого іміджу туристичного регіону.

Основні положення, на які необхідно звернути увагу при формуванні маркетингової стратегії просування туристичного регіону через Інтернет, викладені в доповіді Всесвітньої туристичної організації “Маркетинг туристичних напрямів у режимі он-лайн” [101]. У ньому основна увага приділена перш за все електронному маркетингу та значенню інформаційних сайтів регіонів у формуванні ефективної маркетингової стратегії просування і подаються рекомендації до створення, оформлення і розміщення окремих елементів сайта, направлені на підвищення інформативності та сприйняття сайта споживачем. Основні вимоги до інформаційних сайтів туристичних регіонів, представлені в таблиці[101].

Для ефективнішого електронного маркетингу туристичного регіону рекомендується проводити порівняння його інформаційних сайтів із сайтами інших регіонів, що дозволить виявити слабкі та сильні сторони, намітити можливі напрями розвитку сайта. Відзначимо також, що електронні сайти самі по собі потребують реклами в звичайних засобах масової інформації.

Можливості сучасної всесвітньої мережі Інтернет для популяризації туристичного продукту Полтавської області використовуються не достатньо повно і різноманітно. Так, інформація про розвиток туризму та рекреацій, що міститься на сайті Обласної державної адміністрації (Управління культури і туризму) і частково на сайті інформаційно-маркетингового центру Полтави (розділ Полтавське відділення сприяння розвитку зеленого туризму) на наш погляд, є нераціональним, бо мало кому з потенційних клієнтів спаде на думку шукати інформацію саме там, а не на спеціалізованому сайті. Більш зручним є варіант створення окремого спеціалізованого довідкового багатомовного Інтернет-порталу: “Туристичний довідник Полтавщини”. На цьому порталі можливо передбачити такі складові: карта порталу, новини, туризм, дозвілля, контакти й ін. Слід представити інформацію про всі райони Полтавської області, зокрема необхідно зазначити всі об’єкти та види туризму, готелі й інші місця проживання, вартість проживання, місця харчування, індустрію розваг, місця продажу сувенірної продукції, туристичні організації і маршрути; подати інформацію про транспортну, торговельну, медичну, побутову інфраструктуру з зазначенням адрес, телефонів, послуги зв’язку, банківське обслуговування, публікації про Полтавщину (включаючи електронні версії книг), фотовиставки, інформацію про туристичні агентства і туристичних операторів, всі туристичні об’єкти тощо. Портал повинен передбачати можливість виходу на районні центри (в яких варто створити туристично-інформаційні центри). Слід передбачити можливість спілкування з клієнтами та відвідувачами, зворотного зв’язку, оскільки в процесі спілкування є можливість отримувати додаткову інформацію про потреби клієнтів, їх оцінку порталу, тощо.

Крім порталів для просування через Інтернет регіонального туристичного продукту, варто використовувати банери, найчастіше це невеликий прямокутник із емблемою, вони представляють посилання на портал, розміщене на сторонніх порталах. Таке розміщення може здійснюватися на безкоштовній (взаємовигідній) основі як обмін банерами і на платній основі.

Важливим напрямом використання Інтернету для просування туристичного продукту Полтавської області може стати розвиток віртуального туризму. Маючи такий потужний потенціал, Полтавщина могла б реалізувати проекти з віртуальних подорожей по музеях області (Музей історії Полтавської битви, музей-садиба І.П. Котляревського та ін.), заповідних територіях, унікальних археологічних пам’ятках, з відвідуван-

ням специфічних подій (Сорочинський ярмарок) тощо.

Мультимедійні диски є важливим елементом просування туристичного продукту, як і інформаційні сайти, вони мають низьку собівартість, проте на відміну від порталу дозволяють розмістити значно більший обсяг інформації і застосовувати різні технології (наприклад відео зйомку), значно поліпшуючи сприйняття інформації. Часто диски повторюють структуру порталів і містять посилання на інформаційні портали, на яких користувач може отримати необхідну додаткову інформацію.

Ще одним видом інформаційних технологій, що використовуються для просування туристичних послуг, є електронна пошта або e-mail маркетинг. Для електронної розсилки можуть використовуватися як власні електронні бази туристичних організацій, так і можливості масових розсилок через спеціалізовані організації, в цьому випадку адресатом, як правило, є безпосередньо потенційні клієнти.

Подібні розсилки недорогі і дозволяють оперативно інформувати клієнтів про новини, нові маршрути, зміни цін і інше, а можливість використання ілюстрацій і наявність посилання на портал значно підвищує їх сприйняття і інформативність.

Література:

1. Джанджугазова Е.А. Маркетинг туристских территорий.-М.: Академия, 2006. - 224 с.

2. Маркетинг туристских направлений в режиме он-лайн: стратегии информационной эры // Публикации Делового Совета Всемирной туристской организации. − М., 1999. − С. 34–45.

3. Шульгіна Л.М. Генезис концепції маркетингу співпраці в умовах інформаційної, глобалізованої економіки // Вісник ДІТБ. - 2007. - № 11. – С. 173–179.