Островська М.С.

Київський національний економічний університет

Моделі рейтингового оцінювання як складова оперативного управління діяльністю підприємства

Для оцінки рейтингу підприємств меблевої промисловості початкові дані можна представити у вигляді матриці, в якій по сторонах записані показники, а по стовпцях - підприємства. Розраховані значення показників, що мають різну розмірність і одиниці вимірювання, приводяться у вибраній системі нормування. Для цього по кожному показнику проводиться порівняння з умовним еталонним підприємством, що має найкращі результати по даному показнику. Еталоном порівняння є конкурент, що досяг в даному аспекті діяльності якнайкращих.

Аналіз економічної літератури показує, що в даний час запропоновано багато методик рейтингової оцінки підприємств, кожна з яких відрізняється цілями оцінки, що проводиться, набором початкових параметрів і показників, ступенем застосування автоматизованих баз даних, алгоритмами отримання стандартизованих показників, згортки критеріїв і розрахунку рейтингової оцінки, можливістю використання в динаміці.

На практиці діяльність підприємства постійно відчуває вплив різних ризиків: затримки постачань сировини і оплати продукції, короткочасних коливань попиту, простоїв устаткування тощо. Тому необхідно знайти діапазон змін, при яких підприємство може успішно працювати. За допомогою моделювання можна підібрати сценарії стійкого функціонування підприємства при деяких відхиленнях від виробничих планів, а отже і підвищити ефективність його діяльності в цілому. Отже, процес оперативного планування діяльності підприємства може бути представлений наступною схемою (рис.1).

Рис.1. Процес оперативного планування діяльності підприємства

Таким чином, рейтинг можна розглядати не тільки як якісну характеристику стану підприємства, але і як кількісно вимірюваний параметр. Розрахунок рейтингової оцінки підприємств слід проводити не тільки по всій сукупності параметрів і показників, але і по кожній групі показників того або іншого параметра: за показниками прибутковості, ефективністю управління, ділової активності, ліквідності і ринкової стійкості, розміром і концентрацією, платоспроможністю. Такий підхід до рейтингової оцінки по всіх параметрах дозволить виявити резерви підвищення конкурентоспроможності і націлити управлінські рішення на поліпшення параметрів, по яких конкуренти мають переваги.

На сьогодні можна говорити про наявність наступних методик, які використовуються при рейтинговій оцінці діяльності підприємств:

1)статистичні методи оцінки фінансового стану його і прогнозування, зокрема методи, що використовують множинний дискримінаційний аналіз;

2)моделі, що використовують технології штучного інтелекту;

3)якісні і рейтингові моделі оцінки фінансового стану, засновані на експертних оцінках.

До першої групи можна віднести наступні методи: одновимірний аналіз; множинний дискримінаційний аналіз; модель лінійної вірогідності; модель з логит-перетвореннями; модель з використанням методу кумулятивних сум; модель часткового пристосування. До другої групи відносяться: нейронні мережі; метод індуктивного навчання; генетичні алгоритми. До третьої групи відносяться методи, що використовують експертні оцінки. Результати аналізу в даному випадку повністю залежать від думки незалежних експертів. На основі експертних оцінок побудований відомий метод Дж. Аргенті. Одним з найпоширеніших є метод Дельфі [1].

Виконаний аналіз підходів до оцінки фінансового стану підприємств показав, що на сьогодні, з одного боку, динамічно розвиваються машинні методи аналізу, але в той же час, широко застосовуються і не повною мірою сумісні з умовами української економіки зарубіжні моделі. Часто використовуються методи експертних оцінок, які зберігають достатню частку суб'єктивізму. Створення і застосування комплексної методики рейтингової оцінки впливає на процес управління діяльністю підприємства в сенсі підвищення надійності процесу управління, а також можливості оцінювати різні варіанти стратегій. Разом з тим, немає єдиної методики, що вірно може аналізувати фінансовий стан підприємства. В економічній літературі приводяться різні методики рейтингового оцінювання надійності підприємства, але вони не завжди адаптовані до вітчизняних підприємств.

Література:

1. Богатое О.И., Скобелев В.Г., Стасюк В.П. Моделирование процессов рейтинговой оценки экономических систем // Сб. науч. тр.: Новое в экономической кибернетике / Моделирование функционирования экономических систем (вып. №1)—Донецк: ДонГУ, 1999.—С. 41-75.