Михайловська О.В.

Викладач кафедри менеджменту

і управління проектами

Чернігівського державного інституту

економіки і управління

Особливості ефективного управління ризиками підприємства.

Будь – яка цілеспрямована діяльність людини, від побутової до професійно, є безперервною послідовністю прийняття і реалізації рішень. Тому саме вміння приймати ефективні рішення відрізняє висококваліфікованих фахівців і життєво успішних людей.

За останні роки спостерігається підвищена увага до питання управління ризиками, і необхідність в створенні загальноприйнятого підходу, який забезпечує ефективне виявлення, оцінку і управління ризиками, стає все очевидніша.

Процес управління ризиками допомагає забезпечити ефективний процес складання фінансової звітності, а також дотримання законодавчих та нормативних актів, уникнути нанесення збитків репутації компанії та пов’язаних з цим наслідків. Таким чином, процес управління ризиками дозволяє керівництву досягати своїх цілей і уникати прорахунків та несподіванок.

Виходячи з обраної місії або бачення організації, керівництво встановлює стратегічні цілі, обираючи стратегію діяльності та встановлює відповідні тактичні цілі в діяльності організації. Цілі організації можна поділити на чотири категорії:

ü стратегічні цілі – цілі високого рівня, співвіднесені з місією/баченням організації;

ü операційні цілі – ефективне і результативне використання ресурсів;

ü цілі в області підготовки звітності – достовірність звітності;

ü цілі в області дотримання законодавства – дотримання законодавчих та нормативних актів.

Дана класифікація цілей організації дозволяє сконцентруватися на окремих аспектах управління ризиками організації. Ці різні, але пересічні категорії відповідають різним завданням організації і можуть входити в сферу прямих обов’язків різних керівників.

Процес управління ризиками організації складається з восьми взаємопов’язаних компонентів. Так як вони є складовою частиною процесу управління, їх зміст визначається тим, як керівництво керує організацією. До цих компонентів відносять:

ü Внутрішнє середовище. Внутрішнє середовище представляє собою атмосферу в організації та визначає, яким чином ризик сприймається співробітниками організації, і як вони на нього реагують.

ü Постановка цілей. Цілі повинні бути визначені до того, як керівництво почне виявляти події, котрі потенційно можуть вплинути на їх досягнення. Процес управління ризиками надає «розумну» гарантію того, що керівництво компанії має правильно організований процес вибору формування цілей, і ці цілі відповідають місії організації.

ü Визначення події. Внутрішні і зовнішні події, які впливають на досягнення цілей організації, повинні визначатися у відповідності з їх розділенням на ризики та можливості. Можливості повинні враховуватися керівництвом в процесі формування стратегії та постановки цілей.

ü Оцінка ризиків. Ризики аналізують з врахуванням можливості їх виникнення і впливу з ціллю визначення того, які дії по відношенню до них необхідно вжити. Ризики оцінюються з точки зору наявного та залишкового ризику.

ü Реагування на ризик. Керівництво обирає метод реагування на ризик – ухилення від ризику, прийняття, скорочення або перерозподіл ризику, розробляючи ряд заходів, котрі дозволяють привести виявлений ризик в відповідність з припустимим рівнем ризику організації.

ü Засоби контролю. Процедури розроблені і встановлені таким чином, щоб забезпечити гарантію того, що реагування на виниклий ризик відбувається ефективно та своєчасно.

ü Інформація та комунікації. Необхідна інформація визначається, фіксується та передається в такій формі та в такі строки, котрі дозволяють співробітникам виконувати їх функціональні обов’язки.

ü Моніторинг. Процес управління ризиками просліджується і за необхідністю корегується. Моніторинг здійснюється в рамках поточної діяльності керівництва або шляхом проведення періодичних оцінок.

Управління ризиками організації не є лінійним процесом, в котрому один компонент впливає на наступний. Він є циклічним процесом, в котрому майже всі компоненти можуть взаємодіяти.

Існує прямий зв'язок між цілями та компонентами процесу управління ризиками організації, котрі представляють собою дії, необхідні для їх досягнення.

Визначення «ефективності» процесу управління ризиками є предметом суб’єктивного судження, який формується в результаті оцінки наявності і ефективності функціонування восьми компонентів управління ризиками. Таким чином, ці компоненти також є критерієм ефективності процесу управління ризиками. Всі вісім компонентів не можуть функціонувати однаково в кожній організації. Їх застосування на підприємствах малого та середнього бізнесу, наприклад, може бути менш формалізоване та менш структуроване. Невеликі підприємства можуть мати ефективну систему управління ризиками тільки в тому випадку, якщо кожний з компонентів в ній присутній та відповідним чином функціонує.

Процес управління ризиками має певні обмеження. Безперечно, рішення про методи реагування на ризик і створення засобів контролю повинні враховувати відношення витрат і результатів, однак проблеми можуть виникнути після звичайних людських помилок.