Економічні науки/ 7.Облік і аудит

Павленко Т.П., Кучерява Є.О.

Україна, м. Нова Каховка

Новокаховський Гуманітарний Інститут

ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

Необхідність обліку біологічних активів

Анотація

У статті наведені основні форми ведення бухгалтерського обліку біологічних активів на підприємствах, зайнятих сільськогосподарською діяльністю. Висвітлені проблеми, які виникають під час обліку. Визначена актуальність і необхідність ведення обліку біологічних активів. Розкриті шляхи його вдосконалення.

Аннотация

В статье приведены основные формы ведения бухгалтерского учета биологических активов на предприятиях, занятых сельскохозяйственной деятельностью. Определены проблемы, которые возникают во время учета. Определена актуальность и необходимость ведения учета биологических активов. Раскрыты пути его усовершенствования.

Важливу роль у виробництві сільськогосподарської продукції відіграють агропромислові комплекси, що є єдиною цілісною виробничо-економічною системою, яка охопила цілий ряд галузей народного господарства спеціалізованих на виробництві продовольства. Але окрім цього необхідний ще й доскональний їх облік.

Історично склалося так, що органи, що завідують бухгалтерським обліком, приділяли мало уваги веденню бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах. Проте нещодавно з випуском П(с)БО 30 «Біологічні активи» цей недолік було виправлено. Окрім цього він значно полегшив роботу бухгалтерів. П(с)БО 30 містить інформацію про ведення рахунків, підготовку фінансової звітності і розкриття її стосовно сільськогосподарської діяльності. Під нею розуміють широкий набір господарських операцій, наприклад, вирощування худоби, лісових масивів, обробку садів і плантацій, аквакультура. Даний стандарт не відноситься до: сільгосппродукції після того, як зібраний урожай; землі, на якій виростають біологічні активи; будь-яких нематеріальних активів, що мають відношення до даного виду діяльності; неконтрольованих видів сільського господарства, наприклад, ловля океанічної або озерної (річної) риби; видобутку корисних копалин. [1]

П(с)БО 30 особливо важливий для підприємств, що отримують дохід від біологічних активів (живих тварин і рослин), термін життя яких перевищує один звітний період. Як приклад таких біологічних активів можна згадати дерева, які будуть зрубані лише через декілька років, або виноградні лози, що приносять плоди, не будучи при цьому сільськогосподарською продукцією. Використання бухгалтерського обліку на основі справедливої вартості для цих активів не повинно представляти проблем, за умови, що їх справедлива вартість точно визначатиметься на підставі їх цін на ринку, що діє. Але й необхідно указувати зміну в справедливій вартості біологічного активу за вирахуванням збутових витрат, а також прибутки або збитки при первинному визнанні біологічного активу за справедливою вартістю в чистому прибутку або збитках за відповідний період.

Від тепер біологічний актив бухгалтери повинні вимірювати при його первинному визнанні і у момент звітної дати за справедливою вартістю без урахування збутової. Передбачається, що можна надійно визначити справедливу вартість біологічного активу. Проте це припущення непридатне в тому випадку, якщо використана для первинного визнання вартість не ґрунтується на ринкових цінах. [2]

Групування біологічних активів або сільськогосподарської продукції відповідно до певних ознак (наприклад, за віком або якості) може істотно полегшити процес підрахунку справедливої вартості біологічного активу або сільськогосподарської продукції. Підприємство вибирає ознаки, використовувані на ринку при ціноутворенні.

Справедлива вартість біологічних активів або сільгосппродукції визначається за ціною оцінюваних об'єктів, заявленою на активній ринку. У разі відсутності активного ринку активів справедлива вартість визначається наступними способами:

• За останньою ринковою ціною продажу, у випадку якщо ця ціна ще дійсна на момент складання балансу.

• За ринковою ціною для подібних активів з необхідними поправками для того, щоб показати відмінності.

• За ціновими показниками, використовуваними в даному секторі, наприклад, вираз вартості худоби в кілограмах живої ваги. [3]

Іншим важливим чинником є те, що біологічні активи часто прикріплені до землі, як, наприклад, дерева, що ростуть в лісовому масиві. Проте ринку для дерев, що ростуть на землі, не існує, а є окремо ринок землі і ринок дерев. Їх вартість можна отримати досить просто. В цьому випадку для визначення справедливої вартості дерев підприємство може скористатися ринковою інформацією окремо для дерев і для землі.

У разі неможливості надійного вимірювання П(с)БО 30 передбачає визначення справедливої вартості за вирахуванням накопиченого зносу і збитків від знецінення. Переваги цього методу перед бухгалтерським обліком за історичною вартістю полягає в тому, що він дає можливість детальніше і точніше відобразити результати здійснюваної сільськогосподарської діяльності.

Цікавою є ще й облікова політика по відношенню до поголів'я худоби і молока. Поголів'я худоби вимірюється за справедливою вартістю без розрахованих збутових витрат. Справедлива вартість поголів'я худоби визначається на основі ринкових цін на худобу того ж віку, породи і генетичних якостей. Молоко спочатку оцінюється за справедливою вартістю за вирахуванням підрахованих збутових витрат у момент доїння. Справедлива вартість молока визначається за ринковими цінами на молоко в регіоні.

Якщо тварин не можна оцінити за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат з моменту реалізації, при первинному визнанні, у зв'язку з тим, наприклад, що вони були хворі, ми повинні розглянути знецінення відповідно до даного стандарту, в якому йдеться про те, що актив знецінюється, якщо його балансова вартість перевищує суму відшкодування. При цьому розглядаються такі ознаки знецінення: старіння або фізичне «зношення», актив є частиною схеми реструктуризації або утримується для реалізації, економічні результати гірші, ніж передбачалося. [4]

Відповідно до Положення (стандарту) Бухгалтерського Обліку № 30, зміну справедливій вартості біологічного активу за вирахуванням передбачуваних збутових витрат необхідно враховувати при визначенні чистого прибутку або збитку за період, в якому відбувається дана зміна. У сільськогосподарській діяльності зміна фізичних властивостей тварини або рослини відразу ж приводить до збільшення або зменшення економічних вигід компанії. Згідно моделі обліку за первинною вартістю, компанія, що займається, наприклад, лісонасадженнями, зможе відобразити прибуток не раніше першого збору і реалізації продукції, тобто, можливо, тільки через 30 років після насадження дерев. І навпаки, згідно моделі обліку, в рамках якої біологічне зростання признається і оцінюється на основі поточної справедливої вартості, зміни в справедливій вартості враховуються впродовж всього періоду з моменту посадки дерев і аж до їх вирубки.

Підприємство має змогу отримувати допомогу з боку держави, не обмежену ніякими умовами, яка повинна бути визнана як дохід тільки з того моменту, як вона отримана. Але вона виділяється за певних умов, враховується як дохід тільки тоді, коли дотримуються певні умови.

За допомогою цього стандарту не дивлячись на те, що технічно справедлива вартість визначається при первинному визнанні, на практиці необов'язково визначати справедливу вартість відразу. [5]

Виходячи з наведеного матеріалу видно, що окрім значних переваг існує безліч нюансів, на які слід звертати увагу і враховувати при обліку біологічних активів.

Саме тому дуже важливо правильно організувати ведення бухгалтерського обліку біологічних активів, який дасть змогу об’єктивно оцінювати та аналізувати господарські процеси, що відбуваються на підприємствах агропромислового комплексу, безпосередньо пов’язані з ними.

Література:

1. С.Д. Бутко, М.І. Гурін, С.М. Рогаченко, М.Я. Цей тлін. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. – Київ: «Урожай» - 1998р., стр. 101;

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 25 «Фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва», затверджений Наказом МФУ від 25.02.00 №39;

3. План рахунків активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом МФУ від 30.11.99 № 231;

4. В. Московський. Види обліку в сучасних умовах та їх обґрунтування // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002р., стр. 215;

5. А.М. Коваленко. Бухгалтерський облік в Україні. Підручник. – Дніпропетровськ: Баланс-клуб, 2003р., стр. 53.