Экономические науки/13. Региональная экономика

Бойчак О.І.

Інститут менеджменту та економіки «Галицька академія», Україна

Стан та перспектива розвитку туризму

Карпатський регіон зі своїми неповторними краєвидами за всіх часів був і є найпривабливішим для відпочинку куточком України. Тут до послуг відпочиваючих, туристів на рідкість незабруднене довкілля, цілюще повітря, чисті ріки, багаті дарами ліси і гори. Це приваблива у своїй первинній красі сільська місцевість із збереженими національними традиціями, самобутніми обрядами, старовинними церквами.

Прикарпаття за територією порівняно невелике, але за характером рельєфу належить до числа найбільш мальовничих в Україні. Третину території займають Карпатські гори, а дві третини - передгірська рівнинна зона. Кліматичні умови - м'яка зима із середньою температурою -5'С і тепле літо (+18°С) сприяють організації цілорічного відпочинку та лікування. В області є 9 курортних місцевостей, діють 11 санаторіїв й 14 санаторіїв-профілакторіїв. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні води і ванни. В селі Новий Мізунь Долинського району діє санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття". Лікувальні можливості джерела "Буркут" для лікування внутрішніх органів були відомі ще в XIX столітті.[1].

Для лікування опорно-рухового апарату використовуються торфокові грязі і мінеральні води курорту "Черче". Перспективними для лікування є води курорту Шешори з високим вмістом органічних речовин та содобромні води в смт. Коршів Коломийського району.

Кліматичні природні умови сприяють розвитку різних видів туризму. У Карпатах, особливо на території Карпатського національного природного парку, прокладено ряд пішохідних маршрутів. Туристам також пропонують сплавляння на байдарках по швидкоплинних гірських річках або подорож на плотах по мальовничому Дністровському каньйону. Серед діючих туристичних маршрутів найцікавішими є: гірські - на г. Говерлу і г. Піп Іван, по Чорногорському хребту (від озера Несамовите до озера Марічка); водні - по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця; пішохідні - по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду.

На схилах Карпат сніг лежить до 5-ти місяців, що сприяє розвитку гірськолижного туризму. Туристи мають можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці, Ворохті, Косові. Діє сучасний гірськолижний комплекс в с. Поляниця.

На річці Дністер є прекрасні місця для польотів на дельтапланах та паропланах в селах Одаї та Ісаків Тлумацького району. Вже створені маршрути та розвивається необхідна матеріальна база для любителів подорожувати на гірських велосипедах та на гуцульських кониках.

Земля прикарпатська оспівана в давньоруських писемних пам'ятках як осідок східних слов'ян.

В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 р. Відомо, що Галич був столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. Тут створений Національний заповідник "Давній Галич"[2].

Найбільшим культурним та економічним центром краю є обласний центр Івано-Франківськ, історія якого налічує три з половиною сторіччя.

Важливим культурним і духовним осередком краю було і залишається місто Коломия, третє за населенням після Івано-Франківська і Калуша. Населення міста й околиць створило немало перлин духовної та матеріальної культури. Скарбницею народних промислів є Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Є.Кобринського, що діє від 1935 року, музей „Писанка” оригінальної архітектури (у формі писанки), де зібрано біля 10 тис. екземплярів писанок з України та інших країн, де є українська діаспора

Етнографічно населення Івано-Франківщини поділяється на Опілля, Покуття, Бойківщину та Гуцульщину. Їх мешканці зберегли деякі відмінності в мові, одязі, культурі та побуті й уже цим привертають увагу туристів.

Тут же розвинені різні види художніх народних промислів. Під руками різьбярів, гончарів, ткачів народжуються мистецькі вироби, що розходяться по світу.[3]

Івано-Франківщини має велику культурно-історичну спадщину. Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона, під Галичем (XII ст.), Манявський скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.

Все більш популярним у світі нині стає сільський зелений туризм. Цей, давно відомий як сільським господарям, так і відпочиваючим вид туризму відроджується в Івано-Франківщини на нових засадах. Сьогодні багато сільських господарів готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює до них зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення „ціна” - „якість послуг”, гостинність та домашня атмосфера при організації відпочинку, а окрім того, чудові страви національної кухні.

Не менше за чудову природу гостей цікавлять і господарі цього краю, самобутній життєвий лад котрих зовсім не такий, як у мешканців інших регіонів.

Кожен край, кожне місто і село Прикарпаття по-своєму привабливі, колоритні. На відміну від багатьох інших форм бізнесу, сільський туризм не потребує великих капіталовкладень. Він допомагає вирішувати проблеми зайнятості сільського населення, покращувати його добробут.

Івано-Франківщини - одна з чотирьох областей, де запроваджується проект Євросоюзу за програмою ТАСІЗ "Підтримка місцевого розвитку та туризму в Карпатському регіоні". Серед іншого він передбачає й комплекс заходів, які сприятимуть розвиткові сільського зеленого туризму. Особлива увага приділяється створенню нових і вдосконаленню наявних натуральних продуктів, просуванню їх на потенційні ринки. В рамках програми проводяться тренінги для сільських господарів, навчальні курси у сфері екотуризму, ознайомчі тури [4]

В Івано-Франківській області виділено 365 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 99 пам'яток природи, 9 дендропарків, 8 пам'яток садово-паркового мистецтва, 212 заповідних урочищ, 4232 пам'ятки історії та культури. На теренах області діє 120 рекреаційних закладів (санаторії, туркомлекси, бази відпочинку, спортивно-оздоровчі табори, учнівські турбази тощо)

Іншим великим рекреаційно-історико-етнографічним комплексом Карпат має стати Гуцульщина. Природні умови та рекреаційні ресурси цього краю дуже сприятливі для лікування і відпочинку населення, туризму, заняття різними видами спорту, особливо зимовими. Найбільш привабливою Гуцульщина є для туризму. Неповторної краси гірські краєвиди, унікальні пам'ятки природи, заповідники такі як: Горгани, печери Довбуша які знаходяться поблизу с. Космач, Страгора, де знайдено джерела залізистої води, своєрідна архітектура і побут гуцулів, розвиток кустарних промислів, виробництво різноманітних високохудожніх виробів та побутових речей, унікальних сувенірів, найстародавніші пам'ятки матеріальної культури створюють найкраще у світі середовище для туризму. Визнаним центром гуцульського мистецтва є Косів. Зарубіжні і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати знаменитий косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби.

У цьому відношенні Гуцульщина може конкурувати навіть з австрійськими Альпами та польськими Татрами. Цілюще повітря, велика кількість лікувальних рослин, грибів і ягід, сприятливі умови для розвитку бджільництва створюють можливість для будівництва санаторно-курортних комплексів, та для розвитку сільського господарства, яке було б виробником та постачальником основних продуктів харчування для курортних та інших комплексів.

Гуцульщина має дуже сприятливі умови для зимових видів спорту і навіть для проведення великих міжнародних змагань з лижного спорту.

Однак для того, щоб перетворити Гуцульщину на край організованого туризму, відпочинку, спорту, необхідно розширити сітку заповідників, розпочати будівництво санаторно-курортних комплексів, баз відпочинку, спортивних баз, визначити туристські маршрути тощо. Причому всі проекти будівництва мають бути виконані в суто гуцульському стилі з урахуванням особливостей місцевої архітектури [5].

В Чорногорі - найвисокогірнішому ландшафті Гуцульщини і Українських Карпат - знаходиться ряд унікальних природних систем, які приваблювали і приваблюють увагу туристів. Тут розташована найвища вершина України - Говерла (2061 м).

Івано-Франківська область, як і Карпатський регіон в цілому, характеризуєтеся унікальними природними та рекреаційними ресурсами, які використовуються вкрай нераціонально

Тому невідкладною справою є реєстр національних культурних цінностей краю, їх дослідження, збереження і використання для розвитку Прикарпаття як туристично-оздоровчої зони.

У цій справі дуже важливе місце займають рекреаційні зони, як фундаментальна основа збереження генофонду. Це важливо з декількох сторін. По-перше, і це головне, рекреаційні зони є територіями найпридатнішими для збереження генофонду рослинного і тваринного світу відповідної ландшафтно-територіальної та кліматичної зони, оскільки тут найбільше зберігся створений за багато мільйонів років природний стан.

Збільшення площі рекреаційних зон в області можливо також шляхом організації регіональних ландшафтних парків. Регіональні ландшафтні парки можуть бути загально рекреаційними, спортивно-туристичного і санаторно-курортного значення.

Виходячи із сказаного, в основу планування розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу має бути покладена ідея природно-історико-етнографічної рекреації, яка базуватиметься на створенні рекреаційного середовища та найбільш раціональному використанні територіальних поєднань природних умов, ресурсів, історичних і архітектурних пам'яток. У перспективі можуть бути створені природно-історико-етнографічні рекреаційно-туристичні комплекси Туцульщина", "Бойківщина" та ін.

У цих регіонах ми маємо унікальне поєднання неповторних ландшафтів, історичних і етнографічних пам'яток, а також пам'яток природи, культури, побуту населення. Насамперед заслуговує на увагу створення природно-історико-етнографічного комплексу "Бойківщина".

Будівництво у цьому районі санаторіїв, лікарень, пансіонатів - дворів, виконаних з дерева у традиційно бойківському архітектурному стилі, спортивних комплексів, кемпінгів сприятиме визначенню нових туристських маршрутів та їх поєднанню в єдиному курортно-туристичному комплексі, розрахованому на повне залучення до цього процесу місцевих природних умов, різноманітних мінеральних вод, лікарських рослин та ягід [6].

Подальший розвиток міжнародного туризму служитиме одним із дієвих засобів виходу з економічної кризи за рахунок активного залучення іноземних туристів та збільшення валютних надходжень до місцевого бюджету.

Отже, для досягнення даної мети в Прикарпатті слід розробити та запровадити в дію ряд інвестиційних проектів в галузі туризму, зокрема:

- побудова центру міжнародного туризму в районі Яблуниці-Ворохти з розвинутою інфраструктурою, особливо для зимового відпочинку ;

- побудова туркомплексу "Скелі Довбуша" в с. Бубнище Долинського району;

- провести реконструкція існуючих закладів відпочинку з метою підвищення комфортності ;

- відбудувати обсерваторії на г. Піп-Іван з подальшим використанням її як станції багатофункціонального призначення з туристичним притулком ;

- збільшити фінансування з місцевого бюджету для розвитку зеленого туризму в сільських місцевостях;

- розвинути аграрну сферу виробництва на територіях найбільш привабливіших для туристів.

Література

1. Василів О. Туризм на Прикарпатті // Наша справа. - 1999. - вересень.

2. Сільське зелене Прикарпаття // Міжнародний туризм. - 2001 - № 3. - С.66-69.

3. Екологія і оптимізація природокористування. -Івано-Франківськ. 1996.

4. Трибун М.Рекреаційні зони Івано-Франківської області, їх стан і перспективи розвитку // Геоекологія України.-К.,1993.

5. Байдар Л., Гулянич Г.О., Матвіїв В., Ковальчук В. Ландшафтно-рекреаційний потенціал Гуцульщини // Екологічні передумови розвитку рекреацій на Гуцульщині: Наук.-практ. конф. в рамках УІ Гуцул, фестивалю.- 2001 №9 с – 50-58

6. Кобилюк В. Рекреаційне використання Чорногірського хребта Українських Карпат // Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині – 2003 №8 с.67-72