Азарян А.А.
студент Донецького
національного університету
економіки і торгівлі імені
Михайла Туган-Барановського
Наслідки
вступу України до Світової Організації Торгівлі (СОТ)
За період
самостійного розвитку зовнішньоторговельних відносин Україна опанувала механізм
національного та міжнаціонального регулювання
міжнародної торгівлі. На стадії формування перебуває й механізм торговельно-економічного співробітництва України на глобальному рівні. Цей процес абсолютно справедливо пов’язується і
вступом країни до
Світової організації торгівлі
як інституціональної форми глобальної торгової системи.
Розвиток сучасної світової системи торгівлі, яка за своїми ключовими
параметрами, такими, як кількість
членів – 149, обсяг регульованого світового
експорту – 97%, охоплення
торговельних сфер (товари, послуги, права інтелектуальної
власності), стала вже справді глобальною, суттєво впливає на
механізми формування торговельних політик
країн, їх зміст, методи
реалізації, а, отже, й на
увесь соціально-економічний розвиток національних господарств.
Дослідженню питання розвитку відносин країн світу з ЄС
присвячували наукові роботи зарубіжні та вітчизняні вчені:
Бурковський І.,
Гальчинський А., Шнирков О., Циганкова Т., Сіденко В., Філіпенко А.,
Мокій А., Лук’яненко Д. та ін..
У їх
наукових працях підкреслено,
що для
більшості європейських країн, які ставлять за
мету приєднання до ЄС, питання трансформації суверенітету у
торгівельній політиці не є
проблемним: проблемним є термін
переходу від об’єкта спільної торговельної політики до
учасника її формування та
реалізації. Разом з тим, для окремих європейських та
неєвропейських країн проблемним може
стати питання – до яких
конкуруючих регіональних
економічних угруповань інтегрувати свій зовнішньоекономічний суверенітет.
Україна обрала
стратегічним напрямом свого розвитку інтеграцію в європейський соціально-економічний та
політико-правовий простір. У
Давосі на Всесвітньому економічному
форумі у січні 2005р. Президент України Віктор Ющенко
сформулював три основні стратегічні цілі країни: перетворення української економіки на соціальну ринкову систему, забезпечення її
сталого розвитку; інтенсивна інтеграція до світової економіки; України
в ЄС.
Перевагами від
набуття у СОТ є:
·
Отримання прийнятих та недискримінаційних умов для доступу української продукції на іноземні
ринки. Якщо Україна
залишатимуся за межами СОТ, її торговельні партнери
матимуть можливість застосовувати до
неї дискримінаційні тарифи як
проти країни, яка не входить
до СОТ.
·
Можливість використання міжнародних
правил розв’язання торговельних суперечок та
захисту національних виробників.
Після вступу до СОТ українські виробники отримають можливість
захисту своїх інтересів
відповідно до процедури розгляду
торгових суперечок СОТ. Таким чином,
Україна буде захищена від свавілля її
торговельних партнерів, що має
для неї велике значення.
·
Посилення стимулів внутрішніх економічних реформ. Вступ до СОТ та імплементацію вимог і норм цієї організації потрібно розглядати як
складову частину економічної
реформи в загальнонаціональних масштабах. Не
в останню чергу
складність вступу України до СОТ викликана тим, що процес
приєднання пов'язаний із процесом
реформ. Отже, швидкість
процесу приєднання до СОТ
визначається темпами реформи.
·
Зростання обсягів прямих іноземних інвестицій. Прозора та
продумана торговельна політика
вступу до СОТ може бути стимулом для
залучення прямих іноземних інвестицій
у вітчизняні галузі
промисловості, оскільки в такому випадку інвестори зможуть довіряти стабільності торговельного режиму і не
боятися раптових змін. Для України членство в СОТ може розглядатися як міжнародне визнання
того факту, що її національне
регулятивне середовище та політика
базуються на міжнародно визнаних
нормах і правилах.
Отже,
очікуваними втратами від вступу
України до СОТ можна назвати:
·
Зменшення виробництва в
короткостроковому періоді через
зростання міжнародної конкуренції. Внаслідок лібералізації торгівлі при
вступі до СОТ вітчизняним виробництвам, які не
здатні конкурувати у новому
середовищі, доведеться пристосовуватися до нових умов.
·
Скорочення фіскальних надходжень внаслідок зниження імпортних тарифів. Такі
втрати зумовлені тим, що перехід вимагає відмови від багатьох інструментів економічної політики,
таких як кількісні обмеження
адміністративних чи технічних бар’єрів у торгівлі і пов’язаних
із торгівлею субсидій.
·
Обмеження незалежності при
проведенні торговельної
політики. Членство в СОТ накладає
не тільки деякі обмеження
на використання певних інструментів економічної політики, а
й вимагає створення таких
процедур та інституцій, які б забезпечували дотримання правил та
норм СОТ. Забов`язанням, що
впливає з членства у СОТ
та часто на практиці стає
основним тягарем для країни-члена,
є повідомлення про законодавство, політику та процедури, що стосується торгівлі.
Таким чином, наслідки вступу
України до СОТ мають позитивні
та негативні положення, які треба
враховувати при виборі оптимального рішення.