Дітковська М.Ю. Чернігівський державний технологічний університет

Алгоритм інформаційного моделювання в державному управлінні

Сучасні інформаційні системи в державному управлінні потребують застосування нових підходів до аналізу інформаційних потоків, документообігу, процесів прийняття рішень і вимагають адаптації системи управління до вимог інформаційних технологій, які в ній використовуються. В цих системах передбачені відповідні функції, які дозволяють проводити моніторинг їх функціонування, зокрема підраховувати кількість вхідних і вихідних документів для різних джерел інформації. Ці дані можна використовувати при моделюванні інформаційних процесів в системі органів державного управління, причому алгоритм розв‘язання задачі реалізовується у вигляді комп‘ютерної програми, що дозволяє проводити аналіз стану системи в автоматичному режимі.

Інформаційні потоки - частина інфраструктури системи державного управління, яка також необхідна, як устаткування, ресурси і персонал. У зв'язку з цим пропонується алгоритм інформаційного моделювання в органах державного управління, заснований на виявленні «проблемних» ділянок документообігу і їх оптимізації (рис. 1).

Розроблений алгоритм реалізується поетапно на основі запропонованої методики. Вона передбачає десять етапів, які складають 3 групи. Методика була апробована в апараті Чернігівської обласної державної адміністрації і в Головному управлінні агропромислового розвитку.

На першому етапі визначаються основні підрозділи, окремі виконавці, що відповідають за процес руху інформації в органах державного управління що досліджуються.

Рис. 1. Алгоритм інформаційного моделювання в органах державного управління

На другому етапі вивчається структура зовнішніх інформаційних потоків органу державного управління, який розглядається як система, що є відправником і одержувачем інформації і взаємодіє з керуючими органами більш високого рівня ієрархії й організаціями, що знаходяться в його підпорядкуванні.

На третьому етапі проводиться аналіз структури зовнішніх інформаційних потоків органу державного управління. Вивчається структура документації по джерелах інформації, по формах документів, за часом їх одержання або відправлення, вивчається динаміка зміни кількості інформації за визначений період часу. Вивчаються документи, що знаходяться на спеціальному контролі, а також характер надходження і відправлення інформації з різних джерел.

На четвертому етапі аналізується внутрішній документообіг органу державного управління. Результати аналізу документів надаються у вигляді таблиці. Для більш детального аналізу розраховується кількість документів у середньому на одного фахівця. Угрупування документів по підрозділах дозволяє визначити які з підрозділів найбільш завантажують документообіг.

На п'ятому етапі вивчаються фактори, що впливають на якість функціонування інформаційної системи. Будується причинно-наслідкова діаграма, на якій вказуються причини, що впливають на якість, а також діаграма Парето, за допомогою якої здійснюється ранжирування факторів, що впливають на систему. Після цього проводиться АВС-аналіз.

На шостому етапі оцінюється якість інформації. Оцінка проводиться експертними методами із залученням співробітників, що беруть безпосередню участь у роботі з документацією.

На сьомому етапі оцінюється якість інформації в інформаційних потоках за допомогою кваліметричної моделі. Модель є ієрархічною системою яка має три рівні і дозволяє шляхом операції згортки визначити інтегральний коефіцієнт якості інформації.

На восьмому етапі проводиться моделювання зовнішніх інформаційних потоків. При цьому використовується схема зовнішніх інформаційних потоків, будується залежність кількості одержуваної інформації і тієї, що відправляється, від часу; розробляються математичні моделі інформаційного обміну, що представляють кількість інформації як функцію від часу.

На дев'ятому етапі будується модель внутрішніх інформаційних потоків органу державного управління. Створюється матриця норм інформації, якою обмінюються підрозділи, методом лінійного програмування визначаються оптимальні параметри інтенсивності інформаційних потоків. Цільова функція враховує імовірність виконання документа без порушення термінів.

На десятому етапі будується модель органу державного управління як системи зі зворотним зв'язком. Моделюється системи, як з одним так і з двома контурами зворотного зв'язку. За результатами досліджень аналізуються передатні функції, що характеризують роботу системи.

Запропонований алгоритм дозволяє проводити аналіз інформаційної системи органів державного управління і методами комп‘ютерного моделювання встановити шляхи її удосконалення.

Література

1. Панчук А.М., Ралдугін Є.О., Клименко І.В. Моделювання, інформаційні системи та технології в державному управлінні (опорний конспект до дистанційного курсу): Навчальний посібник: — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 154 с.

2. Порохня В.М. Методи моделювання аналітичних систем економічних об'єктів: Автореф. дис... доктора екон. наук / Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2003. — 22 с.

3. Сендзюк М.А. Інформаційні системи в державному управлінні: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2004. – 339 с.

4. Ситник В. Ф., Татарчук М. І., Писаревська Т. А., Галузинський Г. П., Сендзюк М. А. Системи оброблення економічної інформації: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т / В.Ф. Ситник (заг.ред.) — К. : КНЕУ, 2004. — 332с.