УДК 616.12 - 008. 331. 1 - 084 (-22)

І.В. Навчук

Кафедра соціальної медицини та організації охорони здоров’я, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Прогнозування виникнення ускладнень артеріальної гіпертензії у сільських жителів

Аналізуючи сучасні економічні, соціальні та демографічні процеси на селі, можна конс­татувати їх негативний вплив на стан здоров'я сільського населення (СН), а також на роботу органів та закладів охорони здоров'я (ОЗ) сіль­ськогосподарських регіонів. Занепад сільського господарства аж ніяк не сприяє підвищенню со­ціально-економічного добробуту СН, зниження смертності, захворюваності та інвалідності від хвороб системи кровообігу, зокрема артеріальної гіпертензії (АГ).

Розв’язати цю проблему можливо лише, засто­совуючи профілактичні технології, адаптовані до регіональних особливостей розвитку й перебігу АГ у СН, та за умови покращання економічної си­туації в сільському господарстві й ОЗ на селі як на регіональному, так і на державному рівнях [1,5].

Метою дослідження було виявити характерні фактори ризику щодо ви­никнення ускладнень від АГ: підібрати відповід­ний математичний метод оцінки їх інформативно­го значення; на основі отриманих даних розробити систему прогнозування цих ускладнень.

Згідно результатів комплексного дослід­ження розроблена система профілактики АГ та прогнозування ускладнень від неї у хворих на АГ у сільській місцевості. Методом випадкової вибір­ки хворих на АГ з ознаками ускладнень і без них розподілено на основну та контрольну групи по 50 чоловік у кожній. Хворі на АГ без ознак гострих ускладнень склали першу групу, а хворі на АГ з ознаками гострих ускладнень - другу групу.

Після ретельною аналізу ознак виділено 22 фактори прогнозування ускладнень від АГ. До програми розробки включено ознаки з корелятив­ним зв'язком менше 0,5 коефіцієнта кореляції. У подальшому на основі методу лінійних дискримінантних функцій розраховані дискримінанті індекси. Для спрощення розрахунків з прогно­зування дискримінанті індекси перетворено в прогностичні коефіцієнти (ІІК) за формулою і складено робочу таблицю.

Індивідуальний ризик гострих ускладнень від АГ визначався за наявності у хворого ознак, перерахованих у робочій карті прогнозування ус­кладнень від АГ шляхом знаходження та ділення на 100 суми ПК. На основі розрахунків виділено три прогностичні групи:

I група - сприятливий прогноз із сумою ПК менше 36,1:

II  група- несприятливий прогноз із сумою ПК більше 49,2;

ІІІ група - сумнівний прогноз із сумою ПК від 36.1 до 49.2 (потребує додаткового обстеження) [2,3].

Наприклад, хворий А. віком 54 роки, трак­торист, праця з високим ступенем фізичного напруження; спокійний, образливий; харчується нерегулярно, зловживає спиртними напоями, курить; відпочинок проводить нераціонально, побутові умови задовільні, АТ помірно підвище­ний. Скаржиться на періодичний головний біль у потиличній ділянці, нервове напруження в кінці дня. Надає перевагу самолікуванню, на диспан­серному спостереженні не перебуває.

Ризик гострих ускладнень від АГ можна роз­рахувати за такою формулою: Р = Σ ПК/ 100, де Р - ризик гострих ускладнень АГ; ПК - про­гностичний коефіцієнт; 100 - перерахунковий коефіцієнт.

Р = (363 + 688 + 50 + 21 +706 + 46+ 184 + 20 + 144 + 339 + 393 + 120 + 192 + 41+138 + 353 + 64 + 426 + 410 + 349 + 146 + 350 + 426)/100 = 5969/100 = 59,69

Отже, ризик гострих ускладнень від АГ у цього хворого вищий за середній, тому його слід включити до групи несприятливого прогнозу.

Керуючись даною методикою, лікар (дільнич­ний терапевт, сімейний лікар) повинен розраху­вати суму ПК пацієнта, визначити його групу ризику та зробити відмітку в медичній карті амбулаторного хворого або медичній карті ста­ціонарного хворого. На основі визначеної групи ризику лікар складає план лікувально-діагностич­них та оздоровчих заходів з метою профілактики АГ та її ускладнень [4].

На основі проведеного дослідження авторами розроблено технологію профілактики АГ та її ускладнень з урахуванням впливу керованих та некерованих факторів ризику, яка є адаптованою до реальних умов та можливостей практичної охорони здоров'я певного регіону, а також над­звичайно ефективна щодо зниження захворюваності з тимчасовою непрацездатністю, частоти й тяжкості інвалідності та смертності населення від АГ.

Література:

1. Іпатов А.В., Сергієні О.В., Войтчак Т.Г., Коваленко В.Г. Динаміка інвалідності за період виконання програми «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» // Матер. укр. наук.-практ. конф. „Про-філактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні". - Київ. 2004. - С. 67.

2. Кардаш В.Е. Особенности профилактики гипертонической болезни и ее осложнений среди сельского населення // Автореф. дисс. канд.мед. наук - Київ, 1990. - 25 с.

3. Кардаш В.Е., Ясинський Ц.В., Кардаш Г.Я. Система масової профілактики гіпертонічної хвороби та її ускладнень, що враховує біологічні та соціально-куль­турні фактори ризику, серед сільського населення // Лікар, справа. - 2004. - Вип.2. - С. 78-81.

4. Навчук І.В., Кардаш В.Е. Профілактика артеріальної гіпертензії у населення сільсь­кої місцевості: Методичні рекомендації. - Чернівці, 2004. -24 с.

5. Нетяженко В.З. Артеріальна гіпертензія - захворю­вання XXI століття // Пробл. медицини. - 1999. №1-21 -С. 17-21.