Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Невмержицький А.П., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Обґрунтування критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів в процесі проектно-технологічної діяльності

Успіхи проектно-технологічної діяльності учнів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються та фіксуються в оцінці успішності (балі). В.О.Сухомлинський вважав, що “найголовніше заохочення і найсильніше покарання в педагогічній практиці – оцінка. Це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури”. Під оцінкою розуміють систему певних показників, які відображають певні знання, вміння та навички.

Оцінювання включає два компоненти: оцінювання як процес, що відбувається на уроках праці на всіх етапах навчання, і бал, який фіксує підсумки перевірки знань, умінь і навичок. Як процес – оцінювання становить специфічну сторону контролю, його невід‘ємну частину, як результат – завершує контроль навчальних досягнень. Під час спостереження за діяльністю школяра в ході уроків трудового навчання, перевірки виконання ним домашніх завдань, різних технологічних вправ на уроці, захисту проекту, технологічної документації вчитель подумки оцінює не тільки якість знань, а й ретельність, працьовитість, психологічні особливості учнів.

Єдині вимоги до знань, умінь і навичок визначаються як критерії та норми оцінювання. Критерії – це точно визначена міра якості виявлених знань, умінь і навичок учнів, яка відповідає загальним вимогам до контролю знань, умінь і навичок.

У відповідності до критеріїв визначають норми оцінювання, тобто конкретні кількісні та якісні показники успішності, згідно з якими виставляється саме той, а не інший бал.

Основними функціями оцінки, які використовуються в сучасній дидактиці, є:

-контролююча – фіксація рівня засвоєння навчального матеріалу учнем в процесі розробки та виконання творчого проекту;

-каральна – визначення учителем чи батьками необхідності застосування педагогічних дій щодо підвищення рівня успішності;

-регулююча – усвідомлення учнем рівня своїх навчальних досягнень, що стимулює формування і розвиток навичок самоконтролю.

Оцінка може виражатись як словесно, описово, так і у формі строго визначених позначень, одним з яких є бал. Бал – це показник результатів контролю, заключний етап перевірки знань, одна з форм оцінки.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів аналізу підлягають:

1) характеристика відповіді учня: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;

2) якість знань, правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

3) ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

4) рівень оволодіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо.

Зазначені орієнтири покладено в основу виділених рівнів, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою: початковий, середній, достатній, високий, що в загальнодидактичному плані визначаються за такими характеристиками:

І рівень – початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу – елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет навчання;

ІІ рівень – середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;

ІІІ рівень – достатній. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.

IV рівень – високий. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; учень вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Відповідно до рівнів оцінювання визначені групи критеріїв. До таких критеріїв належать:

1) обсяг знань, що визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об’єкт, передбачених навчальною програмою. Глибина знань характеризується числом усвідомлених учнями істотних зв’язків і відношень у знаннях;

2) міцність знань – збереження в пам’яті вивченого матеріалу, що характеризується повнотою і тривалістю, легкістю та безпомилковістю відтворення;

3) оперативність знань – вміння учня використати знання у стандартних однотипних умовах;

4) гнучкість знань – вміння знаходити варіативні способи їх застосування в змінених умовах;

5) конкретність і узагальненість – вміння розкрити конкретні вияви узагальненого знання, та підвести конкретні знання під узагальнення;

6) систематичність і системність, що характеризують різні аспекти знань учнів: систематичність – засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності, системність – усвідомлення певного об’єкта пізнання в цілому, з усіма його елементами і взаємозв’язками між ними;

7) вміння викласти знання в усній, письмовій чи графічній формах, дотримуватись логічної послідовності, граматичної та стилістичної грамотності, виразною, багатою мовою;

8) якість умінь та навичок.

Рівень знань, умінь та навичок як критерій оцінки може бути: репродуктивним (знання умінь та навичок учнів виступають як усвідомлено сприйнята, зафіксована в пам’яті й відтворена об‘єктивна інформація про предмети пізнання); реконструктивним (знання, уміння та навички учнів виявляються в готовності та вмінні застосовувати їх у схожих, стандартних або варіативних ситуаціях); творчий (учні можуть продуктивно застосовувати знання та уміння і засвоєні способи дій у змінених ситуаціях).