Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Ясько А.Л., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Професійно-педагогічна культура вчителя трудового навчання

Професійно-педагогічна культура є частиною педагогічної культури як суспільного явища. Носіями педагогічної культури можуть бути батьки, педагоги, наставники, керівники, тобто люди, що переймаються виховною практикою на професійному й непрофесійному рівнях. Професійно-педагогічну культуру несуть люди, покликані здійснювати педагогічну діяльність на професійному рівні. Така культура вчителя чи викладача вищого навчального закладу ґрунтується на спеціальній і педагогічній освіті, передбачає високий рівень професійної діяльності. Загальні підходи до професійно-педагогічної культури подані в працях В. Сластьоніна, І. Ісаєва, С. Батишевим та ін.

Зважаючи на згадані вище праці, феномен професійно-педагогічної культури (ППК) можна уявити як інтегральну якість особистості педагога-професіонала, умову та передумову ефективної педагогічної діяльності, узагальнений показник професійної компетентності викладача і мету професійного самовдосконалення. Професійно-педагогічну культуру викладача ми сприймаємо як культуру матеріальну та духовну, культуру розумової праці, спілкування, мислення, професіональної самоосвіти, наукової організації праці, антропологічну культуру тощо. Вона є інтегральною характеристикою професіоналізму, через що формування професійної педагогічної культури можна розглядати як найважливіше, а можливо, і єдине завдання педагогічної освіти.

Одним із елементів ППК є технологічна культура. Це пояснюється тим, що будь-яка діяльність, і педагогічна зокрема, є технологічною. Технологічна культура – ніби загальна форма реалізації мистецтва планування, прогнозування, творення, виконання й оформлення, яка віднайшла своє вираження в сукупності досягнутих технологій матеріального та духовного виробництва, є необхідною умовою ефективності будь-якої діяльності, а особливо – педагогічної. Отже, вона безпосередньо стосується феномену ППК вчителя, зокрема трудового навчання, як міра і спосіб творчої самореалізації його особистості в різних видах педагогічної діяльності.

Аналізуючи поняття ППК, можна дійти висновку про те, що узагальненим показником професійної компетентності є такі критерії, як широкий інформаційний світогляд (забезпечується елементами ППК, зокрема культурою застосування науково-педагогічних знань, методологічною культурою, культурою професійної освіти тощо), аналітичний склад розуму або технічне мислення – мисленнєва здатність людини до перетворювальної діяльності щодо створення матеріальних і духовних цінностей на благо людини, суспільства, природного середовища (культура розумової праці, мислення), свідоме підкорення діяльності ціннісним соціокультурним пріоритетам (професійна етика). Вони не можуть бути сформовані у вчителя трудового навчання, якщо він не оволодіє технологічною культурою, тому що саме вона визначає рівень оволодіння сучасними способами пізнання та перетворення себе й довкілля, саме в ній проявляються знання, вміння та творчі здібності у перетворенні всіх сфер людського життя і в прогнозуванні розвитку змісту та форм діяльності, зокрема педагогічної.

Основоположники нової наукової дисципліни, професійної педагогіки, такі, як С. Батишев, Д. Чернилевський, визначають трикомпонентну модель професійно-педагогічної культури, поєднуючи творчий і особистісний компоненти. На їхню думку, особистісно-творчий компонент професійно-педагогічної культури розкриває механізм її оволодіння і втілення як творчий акт. Процес засвоєння викладачем набутих педагогічних цінностей відбувається на індивідуально-творчому рівні. Опановуючи цінності педагогічної культури, особистість здатна перетворювати, інтерпретувати їх, що визначається як особистісними особливостями викладача, так і характером його науково-педагогічної діяльності.

Отже, можна сказати, що професійно-педагогічна культура (ППК) – це ступінь і спосіб творчої самореалізації особистості викладача в різних видах педагогічної діяльності та спілкування, спрямованих на засвоєння, передавання і створення педагогічних цінностей і технологій.

Одним із способів передавання та формування у вчителя ППК є професійна підготовка. Проте вона, а точніше підготовленість, притаманна багатьом учителям. Але цього не можна сказати про ППК, тому що нею володіють далеко не всі. Підготовка педагогів буде ефективною, якщо вона орієнтуватиме не на формування абстрактного фахівця з набором визначених професійних якостей, а на становлення цілісної особистості – професіонала, що володіє всіма аспектами, різними елементами ППК. За таких умов професіоналізм вбирає в себе систему знань і вмінь, володіння загальними і спеціальними способами діяльності, здатність і потребу в удосконаленні своєї праці, готовність до змін, нестандартність мислення, а сама ППК є його інтегративною характеристикою.