Сокальська
Людмила
Секція «Педагогіка»
Студентка групи МІ-5
педагогічно-індустріального факультету
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія
Сковороди»
Розв’язування задач на складання
квадратних рівнянь
З методичного
погляду розв'язування задач квадратних рівнянь майже не відрізняється від
розв'язування задач на складання лінійних рівнянь. В обох випадках учневі
доводиться виконувати те саме: уважно вивчити задачу, вибрати невідоме,
виразити через це невідоме кілька величин, про які говориться в задачі, скласти
рівняння, розв'язати його і т. ін. Тому всі ті методичні зауваження, які
звичайно даються до розв'язування задач
на складання лінійних рівнянь, залишаються в силі і для задач на
складання квадратних рівнянь. Проте деякі особливості ці задачі все-таки мають.
Звичайно задачі на складання квадратних рівнянь важчі (хоч і не завжди) від
задач на складання лінійних рівнянь. Можна вказати й істотнішу відмінність. Усі
задачі на складання лінійних рівнянь можна розв'язати арифметичними методами,
всі вони - типові арифметичні задачі. А задачі, які
зводяться до квадратних рівнянь, за небагатьма винятками, розв'язувати
арифметичними методами не можна.
При
розв'язуванні задач, що зводяться до квадратних рівнянь, більше уваги
доводиться приділяти дослідженню розв'язку. Навіть якщо задача і не містить
буквених даних, все одно доводиться робити деяке дослідження - з'ясовувати,
який з двох коренів квадратного рівняння задовольняє задачу. При цьому часто
треба виходити за межі математики, досліджувати, чи може трапитися та чи інша
ситуація в житті, чи ні. Отже, вище сказане продемонструємо на прикладах.
Щоб
розв’язати текстову задачу потрібно побудувати модель, і згідно поданої моделі
перевести її на математичну мову за допомогою якої ми й розв’яжемо дану задачу.
Задача. Знайти довжину
сторін прямокутника, периметр якого дорівнює 42 см, а площа 108 см2.
Розв’язання. Півпериметр
прямокутника дорівнює 21 см. Отже,
якщо одна з його сторін має х см, то
друга (21-х) см. Площа прямокутника
дорівнює добутку цих довжин: х(21-х)=108,
або х2-21х+108=0.
Розв’яжемо це рівняння D=212-=9, х1,2=, х1=9,
х2=12.
Якщо
х=9, то 21-х=12, якщо х=12, то 21-х=9.
Відповідь:
9
см, 12 см.
У
підручниках з математики задачі на рух представлені у всіх розділах, пов'язаних
з розглядом рівнянь та їх систем. Завдання вчителя полягає в тому, щоб озброїти
учнів міцними навичками в складанні математичних виразів для залежностей,
типових для задач на зустрічний рух, рух у протилежних напрямках і в одному
напрямку. Заслуговує уваги розв'язування задач на рух, де використовуються
поняття «рух за течією», «рух проти течії», «швидкість човна у стоячій воді»,
«власна швидкість теплохода» тощо.
У
8 класі розглядаються задачі типу зустрічний рух:
1)
Якщо два тіла рухаються назустріч одне одному з двох пунктів, то до зустрічі
вони разом проходять усю відстань між цими пунктами;
2) при одночасному виході тіл з двох пунктів
час їх руху до моменту зустрічі однаковий для обох тіл;
3) за одиницю часу рухомі тіла зближаються на
відстань, що дорівнює сумі їх
швидкостей (з розрахунку на цю саму
одиницю часу).
Рух
в одному напрямку:
1)
Одне рухоме тіло може догнати друге лише тоді, коли швидкість його більша за
швидкість тіла, яке рухається попереду: 2) якщо два тіла, відокремлені певною
відстанню, рухаються в одному напрямку, ця відстань з кожною годиною (хвилиною,
секундою) зменшується і перетворюється в нуль, коли тіло з більшою швидкістю
доганяє тіло, яке має меншу швидкість. Зменшення відстані між тілами за одиницю
часу дорівнює різниці швидкостей тіл; 3) при одночасному виході з одного й того
самого пункту й рухові в одному напрямку тіл, що мають неоднакову швидкість,
відстань між ними з кожною годиною (хвилиною, секундою) збільшується.
Збільшення відстані між рухомими тілами за одиницю часу дорівнює різниці їх
швидкостей; 4) одне тіло дожене або випередить друге за стільки годин (хвилин,
секунд), скільки разів різниця між швидкостями цих тіл міститься у відстані, що
їх розділяє.
Ці
залежності стануть зрозумілішими учням, якщо вдатися до графічних ілюстрацій,
які виготовляють самі школярі з допомогою вчителя.
Отже,
як бачимо, в розглянутих прикладах побудовані рівняння раціонально зводились до
квадратних, розв’язання яких приводили до відшукання розв’язків прикладних
задач.
Таким чином можемо говорити про розв’язування
прикладних задач методом квадратних рівнянь.