Пед. науки/Проблемы подготовки специалистов

К. пед. н. Падалка О.С.,

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

К. пед. н. Аніщенко О.В.,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України

ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Розробка теоретико-методологічних основ організації навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) з підготовки кваліфікованих робітників різних профілів потребує застосування інтегративного підходу, який передбачає врахування результатів досліджень у різних галузях науки з метою оптимізації організаційної, дидактичної, психологічної, санітарно-гігієнічної, економічної та інших складових педагогічного процесу у ПТНЗ. Спробуємо підтвердити вищезазначене на прикладах у галузі педагогічних, психологічних, біологічних, технічних наук, а також менеджменту.

У контексті педагогічних наук насамперед йдеться про оптимальне моделювання педагогічного процесу художніх ПТНЗ, конкретних організаційних форм навчання, дотримання психолого-педагогічних принципів, пріоритетність здоров’язберігаючої педагогіки. Обґрунтоване використання педагогами, майстрами виробничого навчання різних методів і засобів педагогічної взаємодії сприяють кращому засвоєнню знань, зменшенню втомлюваності, повноцінному функціонуванню слухового й зорового аналізаторів учнів, збереженню стійкого інтересу до навчання, подоланню монотонності праці. Результати досліджень з порівняльної педагогіки дозволяють вивчати зарубіжний досвід з метою запровадження раціональних ідей у практику вітчизняних інституцій професійно-технічної освіти.

Серед психологічних наук у контексті нашої проблематики важливого значення набувають результати наукових пошуків зокрема з психології праці (дослідження динаміки працездатності, раціоналізація праці й відпочинку, оптимізація відносин у навчальних колективах та ін.). Застосування методів сучасної психофізіології праці уможливлює вивчення змін фізіологічного стану організму учнів під впливом трудової діяльності, здійснити психофізіологічне обґрунтування засобів організації трудових процесів, тривалості працездатності тощо (за Т.М. Траверсе). Дані, одержані в результаті використання відповідних методик, дозволяють розробляти профілактичні дії, що попереджають зниження працездатності, розвиток патологічних процесів і функціонального виснаження учнів. Ґендерна психологія дозволяє конструювати навчальний процес у ПТНЗ із урахуванням індивідуальних особливостей учнів різної статі.

На формування теоретико-методологічних основ навчально-виробничого процесу у ПТНЗ істотним чином впливають результати досліджень у галузі біологічних наук. Так, дані антропометрії складають основу вимог і рекомендацій по параметрах робочого місця, сприяють науково обґрунтованому проектуванню приміщень. У межах прикладної ботаніки здійснюються дослідження щодо використання рослин, і зокрема вивчається вплив лікарських рослин на здоров’я учнів з метою подальшого фітооблаштування навчальних приміщень, подвір’я. Як свідчать дослідження російських науковців, фітодизайн, фітомодулі сприяють оптимізації повітряного середовища в умовах навчального процесу, іонізації та зволоженню повітря, знезараженню навчальних приміщень від патогенної мікрофлори, збагаченню середовища біогенними речовинами, створенню естетичного, комфортного середовища та ін.

Для науково-обґрунтованого конструювання й реалізації педагогічного процесу вирішальне значення мають результати досліджень у технічних науках. Насамперед йдеться про сучасне обладнання навчальних приміщень, спортивних залів і майданчиків, їдалень. У комплексному проектуванні обладнання необхідно враховувати вимоги як навчального процесу, так і технічної естетики, яка у поєднанні з ергономікою дозволяє співвідносити властивості проектованого навчального обладнання із можливостями їхнього сприйняття учнями, враховувати вплив особливостей предметно-просторового оточення учнів на розвиток їхніх емоційних і розумових здібностей. Ергономічні дослідження дозволяють визначити пристосування характеристик навчального обладнання до можливостей учнів, здійснити раціональне облаштування робочих місць, створити оптимальні умови зовнішнього середовища, розробити й запровадити оптимальні алгоритми діяльності учнів і педагогів у процесі виконання навчально-виробничих задач. Отже, дотримання вимог до габаритів обладнання, співвідношень і розмірів усіх його елементів, конфігурацій окремих поверхонь, розміщення інструментів й устаткування дозволяє забезпечити правильну робочу позу учнів, раціональне використання м’язових зусиль, формування гарної постави учнів, зниження загальної утомлюваності, захворюваності органів опорно-рухового апарату.

Створення нових прийомів архітектурної організації простору, нових конструкцій і матеріалів на основі вивчення й практичного запровадження принципів, законів і закономірностей природи є компетенцією біоніки. Упровадження результатів досліджень у цій галузі сприятиме забезпеченню оптимальних умов навчальної праці й відпочинку суб’єктів педагогічної діяльності, естетизації навчального й ненавчального середовища ПТНЗ.

На нашу думку, важливого значення мають набути результати досліджень у галузі біомеханіки – науки про рух живих систем. Передусім йдеться про біомеханіку фізичних вправ, що вивчає рухи людини під час фізичного навантаження, а також біомеханіку постави, у межах якої зокрема досліджуються актуальні проблеми формування постави дітей шкільного віку, розробляються заходи з профілактики порушень постави за рахунок раціональної організації рухової діяльності

Варто наголосити на взаємозв’язку ергономіки, психології, гігієни та інформаційних технологій у контексті формування культури використання комп’ютерів учнями ПТНЗ. Незважаючи на незадовільний стан забезпечення ПТНЗ комп’ютерною технікою, набуває актуальності проблема комп’ютерної безпеки учнів. Передусім йдеться про стандартизацію ергономічних, гігієнічних норм і вимог до технічних і програмних засобів навчання, комп’ютеризованих робочих місць. Загалом у кожному закладі доречним було б створення центру інформаційного забезпечення (медіатеки із зонами збереження, обслуговування й роботи з електронними джерелами інформації), які сприяють оптимальному пошукові необхідної інформації, раціональному використанню часу.

Результати досліджень у галузі архітектури свідчать, що ефективність навчального процесу у ПТНЗ залежить зокрема від особливостей проектування навчальних (кабінетів, майстерень, студій) і ненавчальних приміщень (рекреаційно-виставковий простір, центр інформаційного забезпечення, адміністративні приміщення, актовий зал, спортивно-оздоровчі комплекси та ін.).

Використання у навчально-виробничому процесі професійно-технічних закладів освіти раціональних ідей з менеджменту уможливить орієнтацію на людський фактор, що ґрунтується на ідеї самоконтролю й самоуправління. Це сприятиме створенню ефективної, гнучкої організації педагогічного процесу, а також виробленню в учнів навичок планування навчальної та позанавчальної діяльності. Особливого значення набуває інформаційне управління, яке сприяє оперативному одержанню інформації, проведенню статистичних, динамічних й аналітичних досліджень з метою формування адекватних управлінських впливів для підвищення якості навчально-виробничого процесу.

Таким чином, ефективність навчально-виробничого процесу у закладах професійно-технічної освіти забезпечується за умови реалізації науково обґрунтованих концепцій, в яких враховано раціональні ідеї зарубіжного й вітчизняного досвіду, а також соціально-економічні, психофізіологічні, санітарно-гігієнічні й інші чинники, що безпосередньо впливають на результативність педагогічного процесу. Усе вищезазначене сприяє опануванню учнями ефективних прийомів розумової діяльності, набуттю навичок ефективної самостійної роботи з різними джерелами інформації, формуванню мотивації раціональної організації навчальної праці й відпочинку, вмінь і навичок організації робочих місць тощо.