Маракіна Л.Д.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Особливості програми з хімії для студентів технічного вищого навчального закладу

Знання хімії як однієї з фундаментальних наук необхідні для професійної підготовки студентів технічних спеціальностей.

Місце і роль хімії як дисципліни визначається такими педагогічними засадами як: хімія – теоретична і прикладна основа матеріально-технічної культури суспільства; хімія є теоретичною базою для вивчення спеціальних дисциплін; хімія – це фундаментальна дисципліна, призначення якої – формування наукового світогляду творчого мислення, професійного інтелекту спеціаліста.

Незважаючи на розуміння спеціалістами, науковцями, педагогах, значення цієї дисципліни в подальшій професійній підготовці спеціалістів, останнім часом виник цілий ряд чинників, що негативно впливають на якість підготовки студентів з хімії.

По-перше, спостерігається тенденція скорочення курсів хімії; більшість навчального часу переноситься на самостійну роботу студентів. Безумовно, самостійна робота – це важливіша форма роботи студента, але при умові достатнього рівня фундаментальної шкільної хімічної підготовки. На жаль, останнім часом спостерігається брак у першокурсників умінь та навичок самопідготовки та самоконтролю.

По-друге, існує тенденція ігнорування хімії як важливішої ланки фундаментальної освіти з боку студентів. А це означає обмеженість, безсистемність точних знань про природу, що неминуче призведе до зниження стандартів освіти, девальвації професійного інтелекту.

У таких умовах назріла необхідність оновлення змісту курсу хімії, перегляду навчальної програми, змісту лекцій і практичних знань.

Досвід викладання хімії показує, що класичний диференційний підхід, який покликаний приділяти увагу формуванню опорних знань студентів, розвитку теоретичного мислення, пізнавальних здібностей не дає змогу переконати студента у ролі та значенні хімічних знань, формувати уявлення про місце хімії в системі природничих наук.

Зміст курсу хімії, виходячи з загальних природничонаукових закономірностей, на базі яких має здійснюватися інтеграція змісту природничонаукової освіти, зокрема, хімічної:

• незворотність, асиметричність самочинних процесів реального світу;

• циклічність як головна умова існування та еволюції життя, а також сталого стану біосфери Землі.

У процесі вивчення хімічних дисциплін кожна тема повинна робити свій внесок у формування цілісної картини світу на шляху системного бачення світу.

Безумовно, багато питань, що сприяють формуванню такого бачення вивчаються у циклі хімічних дисциплін, наприклад, структурна організація речовини; залежність фізико-хімічних властивостей речовин від їх будови; закономірності перебігу хімічних процесів. Хімічна картина світу концентрує в собі все те, що дає людині хімія як наука. Це найвища форма систематизації хімічного знання, свого роду хімічний світогляд, який є узагальненим поглядом хімічної науки на людину і довкілля.

Всю хімію можна викласти у двох фразах: атоми взаємодіють між собою за рахунок електронів та фізико-хімічні властивості речовини залежать від того, які атоми входять до її складу і як вони розташовані.

З метою глибшого осмислення наукової картини світу наприкінці вивчення окремих хімічних дисциплін слід акцентувати увагу на концептуальних рівнях пізнання хімічних систем, які пояснюють сучасний стан хімічної науки.

• Перший концептуальний рівень (Вчення про склад) – дослідження властивостей речовин від їх хімічного складу.

• Другий концептуальний рівень (Структурна хімія) – дослідження структури, тобто способу взаємодії елементів.

• Третій концептуальний рівень (Вчення про хімічні процеси) – дослідження внутрішніх механізмів та умов перебігу хімічних процесів (вчення про закономірності перебігу хімічних процесів).

• Четвертий концептуальний рівень (Еволюційна хімія) – дослідження самочинних процесів, тобто еволюційними проблемами.

У процесі вивчення питань складу речовини, що вивчаються в курсі загальної та неорганічної хімії слід приділяти більше уваги розгляду таких питань: елементний склад космосу; елементи-органогени; здатність сульфуру і фосфору утворювати макроергічні зв'язки; проблема включення все більшого числа хімічних елементів у виробництво нових матеріалів тощо.

Великі потенціальні можливості для розкриття третього концептуального рівня хімічної науки мають питання фізичної та колоїдної хімії. Основою вчення про хімічні процеси є хімічна термодинаміка і кінетика. Вивчаючи основи хімічної термодинаміки і кінетики слід приділяти увагу таким питанням: асиметрія природних процесів; термодинамічні відмінності між живими і неживими системами та ін.

Для розкриття четвертого концептуального рівня хімічної науки слід акцентувати увагу на розгляді наступних проблем: впорядкованість і ефективність хімічних процесів у живих організмах; доцільність у живій природі.

Крім природничонаукових закономірностей, на яких базується зміст дисципліни хімії, в основу її побудови покладено такі дидактичні принципи:

• науковість змісту, тобто підпорядкованість змісту дисципліни сучасному етапу розвитку науки;

• інтеграція та диференціація змісту, що означає гармонійну єдність інваріантного класичного ядра хімії з його варіативною компонентою;

• професійна та екологічна спрямованість змісту, тобто розкриття основних законів, понять хімії на конкретних прикладах професійного та екологічного характеру.

Запропонований зміст хімії може бути використаний як окремий модуль під час хімічної підготовки студентів – темників.