Гапотченко В.Я.
Загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів № 6,
м. Єнакієве
Донецької області
Соціальні та психологічні чинники формування
творчої особистості в умовах загальноосвітньої школи
У кожному суспільстві важливою є проблема пошуку
ефективних шляхів організації процесу виховання нового покоління, формування у
дітей змалку почуття гідності та унікальності у цьому світі, бажання
найяскравішим чином проявити свої здібності у близькому оточенні та соціумі
взагалі. Проблема формування творчої особистості та виявлення обдарованості у
дітей шкільного віку набула популярності серед педагогів та психологів
(Л.С.Виготський, Ш.А.Амонашвілі, Л.В.Хітяєва, С.А.Козачук та ін.), оскільки
ступінь реалізованості індивідуальних здібностей особистості є показником
розвитку суспільства.
Дійсно, природні нахили людини простежуються майже з
самого початку її життєвої діяльності, а під пильним оком педагогів середньої
школи – вже з першого класу. Дитина з перших днів перебування у школі обирає
«улюблені» уроки, намагається проявити свої здібності саме під час занять у
класі. Для розвитку талановитої особистості треба не тільки підтримувати
ініціативу дитини, але й спрямовувати її у потрібному напрямі, озброювати учня
важливими у кожному виді діяльності знаннями та вміннями; вчити закінчувати
почату справу, не зупинятися на досягнутому, долати усілякі труднощі.
При роботі з дітьми в умовах сучасної української
середньої школи необхідною умовою є осмислення творчого потенціалу та
індивідуальних здібностей, а, отже, підхід до кожної дитини як до обдарованої в
окремому аспекті діяльності. Це пояснюється необхідністю перетворення сучасної
традиційної навчальної системи України на дійсно прогресивний навчально-творчий
процес [1].
Для ефективної організації навчального процесу та
розвитку творчої особистості до рівня талановитої, а, можливо, й геніальної
людини первинно необхідним є виокремлення здібностей учня (до гуманітарних
наук, до того чи іншого виду мистецтва тощо) за допомогою щоденного
спостереження або окремих спеціально розроблених тестів. У зв’язку з цим
важливим є урахування особливостей психіки, системи цінностей дитини, окремих
рис її характеру, традицій у родині тощо. Не можна говорити про наявність чи
відсутність здібностей у дитини, якщо їй не було надано можливості проявити
себе у тому чи іншому виді діяльності, оскільки здібності є потенційними
можливостями, які можна виявити тільки під час діяльності.
Безумовно, формування творчої особистості є не тільки
зовнішнім процесом, але й кропіткою роботою дитини над своїм характером,
здібностями, знаннями та навичками, що є першопричиною самовиховання,
самореалізації та самовдосконалення.
Слід зазначити, що значною мірою успішне виховання
неординарної особистості залежить від індивідуальних та професійних якостей,
авторитету вчителів серед учнів. Якості педагогів знаходять прояв на уроках та
у межах позакласної та позашкільної роботи з учнями. Найбільш ефективними є
випадки, коли вчителі на власному позитивному прикладі демонструють найкращі
риси професійної компетентності, творчого підходу до вирішення питання,
людяності у спілкуванні, працьовитості тощо. Крім надання необхідних знань та
формування навичок, делікатного спонукання учня до окремої творчої діяльності,
подальшого контроля та вірогідної тактовної критики вчителі мають бути готовими
до обговорення творчих задумів учнів на правах старших товаришів та порадників.
Зростання творчої особистості є неможливим без
виховання любові до краси у різних її проявах, без знайомства з різними видами
мистецтва та їхнім підґрунтям. Один естетичний досвід може спонукати дитину до
іншого, подальшого пошуку себе у соціумі, мистецтві, а, пізніше, у дорослому
житті. Наприклад, почута музика, переглянутий фільм можуть стимулювати до
малювання, ліплення, складання віршів тощо.
Крім проведення традиційних уроків формування творчої
особистості є пов’язаним з роботою у гуртках, факультативах, позашкільних
клубах та закладах, літературних студіях тощо. Учні повинні не тільки мати
гідні умови для розвитку своїх здібностей, але й усвідомлювати динаміку
розвитку індивідуальних можливостей. Для перевірки якості отриманих знань,
навичок та вмінь, усвідомлення впевненості у своїх силах учні можуть брати
участь у численних конкурсах та олімпіадах, концертах на рівні класу, школи,
району, міста тощо.
У роботі з формування творчої діяльності у старших
класах необхідно ураховувати, передусім, той факт, що у цьому віці кожен учень
має визначитися щодо вибору майбутньої професії. У цей період для учителів
особливо важливим є вірно оцінити результати творчої діяльності учня за весь
час навчання у школі, надати учневі та його батькам тактовні й об’єктивно
мотивовані поради з профорієнтації [2].
Усе
вищезазначене дозволяє дійти окремих висновків.
По-перше, формування творчої особистості в умовах
сучасної школи є кропітким процесом, який проявляється у зовнішньому впливі на
учня з боку соціуму (вчителів, батьків, реалій життя суспільства, мистецтва
тощо) та внутрішньої волі учня до самовдосконалення. По-друге, особливості
цього складного процесу зумовлені низкою соціальних та психологічних чинників,
а також віком учня.
Література
1.
Пильнік
Р.О. Розвиток навчально-творчої діяльності школярів // Наука і
сучасність: Зб. наук. пр. – Т. 41. – К.: Логос, 2003. – С. 184-191.
2.
Развитие творческой активности школьников / Под ред.А.М.Матюшкина. – М.: Педагогика, 1991. – 160 с.