Перший Київський медичний коледж, Україна

МЕТОДИКО-ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «МЕДИЧНА ЕКОЛОГІЯ»

Велике занепокоєння викликає різке погіршення екологічної ситуації в Україні за останні роки. Антропогенне забруднення атмосфери, ґрунтів і водойм в багатьох випадках почало перевищувати гранично допустимі норми. По хижацькому, значною мірою вичерпані великі запаси нафти, газу, вугілля, деревини. Починаючи з 1991 року в державі від’ємний приріст населення, один з найвищих показників у світі за смертністю дітей на першому році життя [1].

Антропогенне забруднення природного середовища стає небезпечним не тільки для майбутніх поколінь. Вже сьогодні досить часто несприятливе довкілля впливає на здоров’я і життя людей в Україні, стаючи причиною серцево-судинних, ракових, алергічних та інших захворювань [2].

Сьогодні способом збереження суспільства стає орієнтація не так на зміну природного середовища, як на забезпечення сумісності з ним усіх напрямів людської діяльності. Отже, в історії людства настав такий період, коли розв’язання будь-яких соціальних потреб тісно пов’язане із завданням збереження біосфери та її компонентів.

Сучасна екологiчна ситуація настiйно потребує органiзації екологiчної освiти широких кіл населення, насамперед шкільної та вузівської молоді. Опанування основами медичної екології є одним із компонентів загальної екологічної підготовки студентів медичних коледжів і має важливе значення для формування у них екологічної культури та розуміння екологічних проблем сучасності.

Нами запропонована така програма курсу «Медична екологія»:

1. Екологія як наука

2. Аутекологія

3. Екологічні проблеми атмосфери

4. Екологічні проблеми водного середовища

5. Екологічні проблеми літосфери

6. Навколишнє середовище і здоров’я людини

7. Екологічні проблеми харчування людини

8. Вплив промислового виробництва на здоров’я людини

9. Екологія, право і політика

Головним призначенням предмету “Медична екологія” є забезпечення студентів знаннями щодо впливу природних і соціальних умов життя на здоров’я людини, сучасних проблем екології, розуміння зв’язку між можливим негативним впливом зовнішнього середовища та виникненням захворювань, заходами, за допомогою яких досягається оптимізація середовища, що оточує людину. Окремо розглядаються питання охорони флори і фауни, проблеми екології та енергетики, міжнародного співробітництва в галузі екології та охорони навколишнього природного середовища..

Після вивчення предмета студенти повинні знати: предмет і завдання сучасної екології; історію розвитку екології як науки; значення екології для майбутньої професії, основні терміни, поняття, екологічні закони, принципи та правила; методи екологічних досліджень; будову біосфери та закономірності її функціонування; методи прогнозування екологічних процесів та способи їх моделювання; причини і наслідки розвитку екологічних криз; особливості екологічного стану природних і антропогенних об’єктів України, причини виникнення кризових екологічних явищ; вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на генетичний апарат клітини та процес запліднення; проблему ВІЛ/СНІДу, шляхи і способи запобігання цієї недуги; надання першої медичної допомоги при професійних та харчових отруєннях; закони України щодо охорони природи України, шляхів і способів покращення екологічної ситуації; державні та громадські екологічні організації; значення екологічної освіти у покращенні стану довкілля.

Крім оволодіння теоретичними знаннями студенти повинні оволодіти практичними навичками: вміти користуватися екологічними довідниками, інформативною документацією для підвищення свого професійного рівня; вміти користуватися законодавчими інформативними документами, матеріалами національних доповідей України про стан довкілля та вплив довкілля на здоров’я людини; вміти використовувати сучасні комп’ютерні засоби, за допомогою яких будуть створювати пошук інформації, працюючи в мережі «Internet», користуватися електронною поштою.

Також крім практичних навичок студенти повинні сформувати професійні вміння такі як: вміти формувати особистісне ставлення до об’єктів природи й суспільства в цілому; вміти проводити активну природоохоронну діяльність, розробляти пропозиції щодо заходів охорони здоров’я населення; вміти вирішувати етико-деонтологічні завдання, пов’язані з професійною діяльністю, планувати свою роботу і використовувати в ній елементи наукової організації своєї роботи; вміти користуватися матеріалами міжнародних законів, угод, програм, конвенцій при прийнятті виважених рішень при розгляді екологічних та медичних проблем.

Література:

1. Бровдій В.М., Гаца О.О. Екологічні проблеми України (проблеми ноогеніки). – К.: НПУ, 2000. – 110 с.

2. Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій В.М. та ін. Екологія людини. Підручник. - 3-є вид. - Харків: Ранок, 1998. - 206 с.