Педагогические науки/4. Стратегические направления реформирования системы образования

Россіхін В.В*. , Хворостов Є.Д **, Єгорова І.Г., Базаринський О.Г.**

Харківська медична академія післядипломної освіти*,

Харківський національний державний університет ім. В.Н. Каразіна**

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ВИЩИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ХАРКОВА В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

Підвищення міжнародної конкурентоспроможності української вищої освіти грунтується на її адаптації до загальноєвропейських умов, виконання яких передбачено в рамках Болонського процесу. Основний зміст Болонської декларації полягає в тому, що країни-учасниці зобов'язалися протягом 10 років (до 2010 року) привести свої освітні системи у відповідність до єдиного стандарту з метою створення „Європи знань". До ключових позицій, дотримання яких забезпечує формування Зони європейської вищої освіти, належать [3, с. 13-14]: а) введення двох циклів навчання „бакалавр - магістр"; б) запровадження кредитної системи; в) контроль якості освіти; г) розширення мобільності студентів та викладацького складу; д) забезпечення працевлаштування випускників в усій Європі за допомогою спрощення визнання кваліфікацій і повсюдного використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО; е) досягнення привабливості європейської системи освіти, що сприятиме залученню в Європу великої кількості студентів з інших регіонів світу.

До складу Болонської співдружності на сьогодні входять вже 40 країн Європи, у тому числі Росія. Приєднання України до Болонської конвенції (IV самміт Болонського процесу у норвезькому м. Берген 19-20 травня 2005 року), потребує розробки стратегії переорієнтації вищих навчальних закладів усіх регіонів України на загальноєвропейський рівень розвитку.

Регіони України, в яких розташовані заклади вищої освіти, не є однорідними за галузевою структурою підприємств та організацій, що виступають потенційними роботодавцями для випускників вищої школи, за доходами населення, що позначається нарівні комерціалізації навчання, за сформованими бібліотечно-архівними фондами, регіональними можливостями фінансової підтримки освітньої діяльності, концентрацією науково-освітніх закладів, їх матеріально-технічною базою, міжнародними зв'язками, інноваційним і кадровим потенціалом, науково-освітніми традиціями тощо. Тому в процесі інтегрування в Європейський освітній простір потрібний зважений підхід до поєднання напрацювань вищих навчальних закладів регіону щодо апробації європейських критеріїв у розробці навчальних планів, інтегрованих програм навчання та системи оцінювання знань з врахуванням прогресивних традицій національної системи вищої освіти.

Харківська область належить до наукових та промислово-орієнтованих регіонів України, де зосереджені вищі навчальні заклади фундаментального, економічного, технічного, медичного, аграрного і педагогічного спрямування. Харківський національний державний університет ім. В.Н. Каразіна, Науково-технічний університет «ХПІ» та Харківська медична академія післядипломної освіти активно впроваджують кредитно-модульну систему організації навчального процесу, не залишаясь осторонь від вироблення і запровадження нових підходів до організації підготовки фахівців, адаптованих до швидкозмінних вимог національного і міжнародного ринків праці. У Харкові вже 3 роки діє нова система оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності. Ця система узгоджується з основними засадами входження у Болонський процес та є досить прозорою внаслідок максимальної інформованості студентів ще на початку кожного семестру про обсяги, структуру і змістовну насиченість навчального матеріалу, критеріальну шкалу оцінювання набутих ними знань і навичок, набір завдань тестового, поточного і підсумкового контролю, самостійної та індивідуальної роботи за кожним навчальним модулем. Завдяки досягненню такої прозорості між студентом і викладачем є можливість забезпечити виключення випадків розбіжностей між завданнями, що є об'єктом контролю, і програмою дисципліни [2, с.2]. Протягом семестру за поточну успішність з кожної навчальної дисципліни студент може набрати від 0 до 40 балів. Причому ця рейтингова оцінка враховує не лише рівень підготовки й активність студента на семінарських, практичних (лабораторних) заняттях, якість виконання індивідуальних завдань та самостійної роботи над навчальним матеріалом, але й участь у конкурсах наукових робіт, студентських наукових конференціях, олімпіадах, результати публікацій власних або спільних наукових досліджень та ін. Бали за поточну успішність є підставою для одержання заліків, у тому числі диференційованих, та враховуються у складі підсумкової оцінки на іспиті. Якщо студент набирає менше 20 балів, він не допускається до складання екзамену. Під час оцінювання екзаменаційної роботи, яка складається з 6 завдань, студент може отримати від 0 до 60 балів. Відповідь на кожне із запропонованих завдань (теоретичних, розрахункових, тестових, ситуаційних) оцінюється за шкалою: 10 балів - повна, достатньо обгрунтована відповідь без помилок або з незначною помилкою (неточністю); 5 балів - неповна, недостатньо обгрунтована відповідь з певною кількістю негрубих помилок; 0 балів - невірна відповідь або її відсутність. Якщо студент набирає менше 30 балів, то бали за поточну успішність не додаються і студент одержує незадовільну оцінку. В інших випадках підсумовування балів за поточну успішність та балів, набраних на іспиті, дають підсумкову екзаменаційну оцінку за 100-баловою шкалою, яка легко переводиться в шкалу оцінювання знань, передбачену Європейською системою залікових кредитів ЕСТS (табл. 1).

Для вищих навчальних закладів, розташованих у Харківському регіоні (ВНЗ ХР), постає завдання отримання студентами доступу до фондів провідних національних бібліотек та інформаційних банків даних, а також налагодження систематичної співпраці викладачів зі студентами, які набувають вищу освіту без відриву від виробництва і проживають в інших регіонах України.

З цією метою на окремих кафедрах ВНЗ ХР проходить апробацію комп'ютерна навчально-контролююча програма, яка забезпечує формування модульно-рейтингової оцінки знань студентів у дистанційному режимі. Складовими елементами цієї програми виступають: ознайомлення студентів з комп'ютерним банком лекційних матеріалів, електронних підручників, статистичної інформації, періодичної преси та формування на їх основі власного електронного конспекту найсуттєвішої інформації; можливість для студентів поставити питання через комп'ютерну мережу Інтернет викладачам, на які будуть

Таблиця 1. Шкала адаптації існуючої в ВНЗ ХР оцінок до Європейської кредитно-трансфертої та акумулюючої системи ЕСТS (Еuropean Сredit Тransfer System)

Оцін-ка ЕСТS	Значення оцінки	Система оцінок ВНЗ ХР		Відсоток студентів, які зазвичай успіш-но досягають відповідної оцінки ЕСТS
		Іспит	залік	в Європі	в ВНЗ ХР
А	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	85-100	35-40	10	13,5
В	ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками	75-80	ЗО	25	9,1
С	ДОБРЕ - в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок	65-70	25	30	24,6
D	ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі значною кількістю недоліків	55-60	20	25	35,5
Е	ДОСТАТНЬО - виконання задовольняє мінімальні критерії	50	20	10	4,5
FX	НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідно доопрацювання перед тим, як отримати залік	25-45	10-15	-	10,7
F	НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідно переробити	0-20	0-5	-	2,1

обов'язково одержані кваліфіковані відповіді на відповідному сайті в обумовлені терміни; отримання студентами під час виконання курсових і дипломних робіт рекомендацій з пошуку матеріалу, зауважень на підготовлені частини цих робіт; проведення і рейтингове оцінювання виконання тестових, розрахунково-тренінгових та ситуаційних завдань; автоматичне підрахування загальної оцінки поточного і підсумкового контролю.

Разом з тим підготовчий процес до входження України в Європейський освітній простір виявив низку проблем, які потребують розв'язання вищими навчальними закладами регіону в найближчій перспективі. Так, запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу вимагає відходу від традиційної системи „навчальний семестр - навчальний рік, навчальний курс". Доцільним є укрупнення таких дисциплін навчального плану, які мають невеличкий обсяг (1,0-1,5 кредити) і за змістом виявляються тільки розділами повноцінної навчальної дисципліни. Потрібно чітко визначитись зі статусом випускників, які вже отримали кваліфікаційний рівень „спеціаліст". Важливим є подальша адаптація варіативних частин навчальних планів та освітньо-професійних програм до запитів потенційних роботодавців в європейських країнах щодо набутих випускниками знань і вмінь. Отже, послідовне розв'язання стратегічних завдань модернізації освітньої діяльності у вищих навчальних закладах регіону наблизить якість вищої освіти в Україні до вимог стандартів, що напрацьовані Європейською спільнотою.

Література:

1. Вищу освіту і науку — на потребу суспільства // Урядовий кур'єр. - 2004. -№47. (12 березня). -С. 6.

2. До Європейського простору вищої освіти // Економіст. - 2003. - №. 17-18 (1081-1082).-С.2-3.

3. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 р.р.) / За редакцією В .Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. - 147 с.