Вахоцький М.М.,
Маковська О.О.
Буковинський державний медичний університет
Англомовні запозичення в українській мові
Англомовні запозичення в українській мові називаються
англіцизмами.
Англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Як правило вони зберігають ознаки свого походження:
·
фонетичні:
джем, імідж;
·
словотвірні:
смокінг, маркетинг;
·
семантичні:
яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах.
Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeleton in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бути чи не бути”. [1, 95] У переважній більшості це слова, що стосуються техніки: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, каупер, комбайн, конвейєр, кренінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка;
мореплавства та військової
справи:
аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбет, докер, дрейф, катер, мічман,
снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта;
політики, економіки та
торгівлі:
банкнота, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв’ю,
лідер, мітинг, чек;
спорту: аут, бокс, боксер,
волейбал, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спортсмен,
старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей;
одягу й тканин: бязь, велвет, джемпер, піджак,
піжама, плед, плюш, смокінг, френч;
їжі та напоїв: біфштекс, кекс, пудинг,
пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт;
культури: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол. [2; 14]
Для запозичень з
англійської характерні:
звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентельмен, джемпер;
звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус,
хокей;
суфікс –инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.
Процес виділення слів англійського походження в
словниковому запасі української мови є достатньо нелегким завданням, що
пов’язане з факторами теоретичного, історичного, етимологічного та
методологічного характеру. Етимологічний склад самої англійської лексики
становить в основному запозичення різних мовних пластів та епох (приблизно
75%), а власна лексика англійської мови має у більшості випадків паралелі в
інших германських мовах.
Через те, що спірним є
встановлення мови-джерела у випадках збігу зовнішнього вигляду слова та його
семантики на сучасному етапі в англійській, німецькій, голландській,
французькій та інших мовах, доречним є історико-семантичний принцип аналізу
слова.
Семантичний
принцип.
Основна маса слів англійської мови, запозичених у різні історичні епохи з
латинської, грецької, скандинавських, французької та інших мов, отримує на
англійському грунті нові значення і з цими значеннями впроваджується в інші
мови, зокрема в українську (бюджет, сквер, піонер, методист, клерк, вульгарний,
гумор та інші). Семантика цих слів у первинних мовах-джерелах для англійської
мови, переосмислення їх в англійській мові та наступні проникнення в українську
мову – все це дає підстави визначити англійську мову як конкретну мову-джерело
для української мови.
Історико-семантичний
принцип.
Історична співвідносність слова з предметом або поняттям, виникнення слова як
єдності звучання та змісту в тій мові, в якій вперше з’явився предмет (або
поняття), дозволяє вважати англійську мову мовою-джерелом багатьох
розповсюджених згодом слів, створених з греко-латинських морфем, але відсутніх
в грецькій або латинській мовах. [3, 23]
Ретельний аналіз слів, запозичених з англійської мови, дає можливість встановити критерії визначення англійської мови як мови-джерела.
Англіцизмами в українській мові будуть вважатися такі слова:
а) власне англійські слова
та їх похідні в англійській мові:
·
слова,
корені або морфеми, що існують в англійській мові з древніх часів: леді, лорд,
фут, клуб, стерлінг, пенс, біфштекс, трамвай, кемпінг та інші;
·
англійські
власні назви, що стали загальними в англійській мові: бойкот, вокзал, жокей,
макінтош, гулівер, ліліпут, хуліган, френч та інші;
б) слова, запозичені в
англійську мову в різні епохи з інших мов, що отримали на англійському грунті
нові значення та з цими значеннями розповсюдилися в інших мовах:
·
звичайні
запозичення, що були переосмислені: вульгарний, методист, гумор, піонер, спорт,
теніс, чек, пунш та інші;
·
штучні
запозичення, створені в англійській мові з греко-латинських елементів:
динозавр, скарлатина, панорама, локомотив, телефон та інші.
ЛІТЕРАТУРА:
1.
Зорівчан
Р.Г. Іноземна мова як засіб глибшого пізнання мови.//Рідне слово. – Випуск 7. –
К., 1973. – C. 95–99.
2.
Караванський
С. Пошук українського слова або боротьба за національне «я». –К., 2001.
3.
Радук
В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи.//Дивослово №4. – 2002. – C. 23.