УДК 159.922:316.64:165.242.2
Дмитрієнко
Ю.М., член-кор МАНЕБ, доктор філософії, здобувач
наукового ступеня доктора юридичних наук Київського національного університету
ім. Т. Шевченка
ТЕМАТИКА, НАПРЯМКИ, ТЕНДЕНЦІЇ ПРОГРЕСИВНИХ
АКТУАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМ І ПЕРСПЕКТИВ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ
За
сучасного кризового правостановлення, показником чого є кризовий цикл
соціальної активності правової свідомості, найбільш актуальним завданням, що формується
для сучасного українського правознавства, є окреслення, як найголовніших, не
тільки проблем становлення та розвитку сучасної української правової
свідомості, а їх дослідження, проведене у межах цільових програм, за темами
актуальних докторських дисертацій, наприклад, за темою “Проблеми становлення та
розвитку української правосвідомсті” (Київський національний уіверситет імені
Тараса Шевченко, держбюджетна програма “Формування механізму адаптації
вітчизняного законодавства у галузі захисту прав і свобод до законодавства
Європейського Союзу”). За проведеними дослідженнями, деякими важливими та основними
темами, сформованими за матеріалами докторської дисертації «Проблеми
становлення та розвитку української правосвідомості» та «Філософія девіантної
правосвідомості» та у контексті зазначеної дослідницької державної програми, вивчення
яких сприятиме ефективному розв’язанню проблем становлення та розвитку сучасної
української правової свідомості, є такі (найбільш важливі виділені жирним
шрифтом) [1]: 1. Загальне, особливе,
специфічне в актуальній структурі правової та мовної свідомості і правової
культури. 2. Авторська правосвідомість (за лірикою М.
Феофанова). 3. Аксіологічний підхід до формування правової свідомості та
культури (на прикладі формування правової свідомості старшокласників). 4. Проблема спадкоємності правової свідомості (на прикладі
сппадкоємності історіософської правосвідомості ранніх слов’янофілів, В.С.
Соловйова). 5. Делінквентологічні перспективи (наприкладі боротьби зі
злочинністю) у державно-правовій свідомості – головної складової різних правових систем. 6.
Взаємовідношення правової свідомості та уявлень про справедливість. 7. Проблеми
та перспективи взаємодії правових свідомостей та культур континентально-європейської
сім’ї (на прикладі правової епохи
середньовіччя). 8. Критерії взаємозв'язку правової та політичної свідомості в здійсненні
ідеологічній функції держави. 9. Проблема типології взаємовідношення правової свідомості та
уявлень про справедливість (на прикладі виробництва та відтворення актульного правового знання
засобами активного правоусвідомлення). 10. Виробництво та відтворення правового знання у актуальному
правоусвідомленні: когнітивно-антропологічний аспект. 11. Витоки української тоталітарної
правосвідомості (законосвідомості) в контексті культури та правової культури.
12. Актуальні аспекти нормативного відбиття процесів політичної глобалізації у
правосвідомості політичних еліт і суспільних рухів СНД та ЄС. 13. "Відродження" природних форм правосвідомості та
їх значення для позитивного права України наприкінці XIX - на початку XX століття. 14. Загальна,
особлива та специфічна своєрідність
правового усвідомлення правової істини в герменевтиці. 17. Українська правосвідомість: воля
та право. 18. Вплив
візантійського права та правосвідомості на давнє вітчизняне законодавство
X-XVII ст. 19. Вплив масової
правової свідомості та культури за умов незавершеної модернізації сучасної
української правової системи. 20. Генезис української історичної правосвідомості в новоєвропейській
культурі та правовій культурі. 21. Генезис теорії природної форми української
правової свідомості в Західній Європі. 22. Герменевтика в українському праві та українській
правосвідомості. 23. Гротескова правосвідомість як явище радянської правової культури.
24. Правова свідомість
давньогрецького полісу. 25.
Природа правової свідомості: девіантна поведінка в радянському суспільстві
1920-х рр. 26. Державна та
індивідуальна правосвідомість в політико-правовому вченні С. Пуфендорфа. 27.
Державна, зовнішньо-політична, вітчизняна та німецька правосвідомість в С.М.
Соловйова та Ф. Ратцеля. 28. Державінсть,
державно-правова свідомість історичного та сучасного перехідного періоду їх
становлення та розвитку. 29. Державно-правові символи української правосвідомості в системі
легітимації публічної влади за давніх та середньовічних часів IX - I половини
XV ст. 30.
Державно-правова
свідомість вітчизняних масонів на рубежі XVIII-XIX століть. 31. Державно-правова свідомість А.П.
Куницина. 32. Державно-правова
свідомість у структурі державно-правового регулювання етноконфесійних проблем в
сучасній Україні. 33. Державно-правовий
та ідеологічний вплив державної системи на народну правосвідомість за років
Другої Світової війни. 34. Проблеми та перспективи деформації професійної правосвідомості
слідчих органів внутрішніх справ. 35.
Деформація професійної правосвідомості юристів - джерело девіантної (ілюзорної,
перехідної, маргінальної) правосвідомості. 36. Деформація правової свідомості
української молоді та юридичних способів її подолання. 37. Деформація
правосвідомості українських громадян
(проблеми теорії та практики). 39. Деформація правосвідомості населення
України та її попередження за часів Першої світової війни. 41. Проблема
пріоритетності джерел правової свідомості та культури як систем в сучасному українському праві. 43.
Першоджерела української тоталітарної правосвідомості (законосвідомості) в
контексті світововї та української правової культури. 44. Проблеми діяльності влад з формування
ефективного впливу на масову українську правову свідомість (на прикладі
повоєнних років: 1945-1953). 45. Доктринальне тлумачення норм права та правосвідомості. 46. Давня українська
правосвідомість в історичній
думці 60 –х рр. XVI ст. 47. Еволюційні форми християнської державної правової
свідомості: політико-правовий зріз. 48. Еволюція державної української правосвідомості (за
артефактовими зразками державного ладу давьої України-Русі. 49. Еволюція ідей про цивільне
суспільство, правову державу: проблеми реалізації в радянській українській
правосвідомості. 50. Еволюція правових поглядів та правової свідомості
Бенедетто Кроче (людська історія, історичне пізнання в процесі становлення його
соціально-філософської концепції). 51.
Еволюція вітчизняної правової свідомості у контексті державності (XIX - почало
XX ст.) та її віддзеркалення в правовому консерватизмі. 52. Економіко-правова традиція у
правосвідомості П.П. Мигуліна. 53. Електорально-правова свідомість та культура: питання теорії та
практики. 54. Українська правова свідомість: етнографічний напрям в вітчизняному літературному процесі XIX століття. 55.
Завдання з розвиваючими функціями як засіб оптимального становлення та
розвитку спадкоємності правової
свідомості (на основі формування спадкоємності навчання між початковою, середньою
та вищою правовою школою). 56. Норми правової свідомості у загальній
теорії процесуальних норм статичного права. 57. Загальноєвропейський простір
правової свідомості Європейського Союзу та України: можливості та проблеми
формування та розвитку. 58. Загальноукраїнська національно-правова ідеологія –
стержневий компонент керування розвитком національних відносин в України та як
основний структурний компонент української державно-правової свідомості. 59. Законосвідомість
та правосвідомість (закон
і право): два образи "загального блага" в аспекті соціального часу та
його правовіддзеркалення. 60. Проблеми та перспективи законосвідомості
в Україні. 61. Західноєвропейська
правова ментальность і правова культура української державності. 62. Звичаєва правосвідомість в
українському правовому житті. 63. Звичай у системі форм права та
правосвідомості: питання теорії, історії, практики. 64. Медицинський аспект
правосвідомості: зв'язок між масою та довжиною тіла при народженні й
функціональним (нормативним, регулятивним) станом “дитячої”, дошкільної або
органічної правосвідомості. 65. Змінені (змінні) установки правосвідомості та
їх роль в творчій діяльності: філософсько-правовий аналіз. 66. Українська
авторська правова свідомість: специфіка змістовно-правової
еквівалентності текстів нормативно-правових актів (теоретико-правовий аспект). 67. Зовнішній розвиток
української та грецької правосвідомості: спадкоємність та трансформація за умов змінного правового
світу. 68. Інститути цивільного
суспільства в правовому просторі сучасної української правосвідомості. 69.
Історіософські архетипи правосвідомості Н.А. Васильова в контексті срібного
століття у світлі традиції східно-християнської філософії правосвідомості:
ідеї, онтогносеологічний статус. 71. Ідея
правової свободи особи в правосвідомості вітчизняних мислителів XIX сторіччя.
72. Перехідна (ілюзорна, маргінальна,
девіантна) правосвідомість: онто-гносеологічний статус. 73. Інститути
публічної влади в правовому просторі сучасної української перехідної
правосвідомості. 74. Інститути цивільного суспільства в правовому просторі
сучасної української правосвідомості.
75. Історико-педагогічні основи духовно-морального становлення та
розвитку вітчизняної дошкільної, шкільної та позашкільної правосвідомості
XI-XVII ст. 76. Історична
правосвідомість як предмет історико-правового пізнання. 77. Конкретна
(часо-просторова) історичність української правосвідомості: специфіка
становлення в
вітчизняному правознавстві XIX
сторіччя. 78. Історико-правова тенденція у
становленні та розвитку української правової свідомості у традціях
правознавства XIX століття. 79. Історико-правова свідомість А.В. Карташова та
історіографія правовиж досліджень вітчизняного зарубіжжя. 80. Історико-правовий
аналіз становлення та розвитку основ формування правосвідомості української молоді. 81. Історія пенітенціарної правової
свідомості (на прикладі системи забайкальської області). 82. Правова свідомість
К.Г. Юнга в контексті індійської філософії правосвідомості. 83. Картельна правова свідомість
Німеччини кінця XIX — першої половини XX сторічь: історико-правова парадигма.
84. Когнітивний простір української правосвідомості в іноземній параміології.
85. Кодекси корпоративного управління в цивільно-правовому правоусвідомленні та
регулюванні організації і діяльності юридичних осіб. 86. Українська консервативно-правова
свідомість у другій половині XIX - початку XX сторіччя. 87. Концепт «правова
ідеологія" в українській првовій свідомості (на прикладі та за ідеями
американської мовної правосвідомості. 88. Концепція морально-політичної кризи в правосвідомості П.А.
Сорокина - форми девіантності
української правосвідомості. 89. Корпоративна правова культура як чинник
стійкості правосвідомості співробітників виробничої організації у перехідному
суспільстві. 90. Криза вітчизняної правової свідомості. 91. Проблеми
кримінальної відповідальності осіб з
межевим (перехідним, девіантним, ілюзорним, маргінальним) станом психіки –
процесуально-рефлекторним станом правосвідомості. 92. Кримінологічний аналіз
взаємозв'язку правосвідомості та злочинності неповнолітніх. 93. Культ у
структурі правосвідомості. 94. Правова культура як чинник
становлення української державно-правової свідомості в Криму в XIX -
початку XX ст. 95. Природа авторської правосвідомості (на прикладі поетичної творчості
О. Блоку). .96. Правова маргіналізація соціальної структури як тотальний вияв
кризового циклу соціальної активності української правосвідомості – девіантної
правосвідомості. 98. Масова
правосвідомість вітчизняного провінційного пролетаріату на рубежі XIX- XX ст.
99. Масова українська правосвідомість за
пострадянську правову епоху. 100. Міжгенераціонна правова свідомість в сучасній Україні: проблеми соціокультурної
спадкоємності. 101. Ментально-правова
та мовна репрезентація концепту “благо” та “добро” в українській мовній
правосвідомості. 102. Актуальні проблеми української правосвідомості у контексті методологічних проблем сучасного правознавства. 103. Українська
правова свідомість у площині методології теорії та практики сучасного українського
законодавства. 104. Проблеми формування механізму поліфакторної взаємодії
української правосвідомості, соціального середовища та соціально-правових
інтеграцій. 105. Українська правова свідомість у контексті механізму розробки геостратегій в сучасній
державі. 106. Правова свідомість у механізмах формування патріотичної
свідомості населення за 1930-х
років. 107. Міфологічна правосвідомість як
система. 108. Мова як дієвий спосіб впливу влади на на масову правосвідомість в 1920-30-х роках
ХХ ст. 109.
Мовна правова
свідомість (асоціативна парадигма). 110. Монархічна українська правосвідомість як домінантна форма
державно-правової свідомості в російській імперії. 111. Моральна правова свідомість та поведінка української молоді за сучасних
умов. 112.
Моральна
правосвідомість і право як нормативно-ціннісні регулятори поведінки людини та
громадянина: філософсько-правовий аналіз. 113. Мусульманська правосвідомість про природу влади. 114. Спадкоємність правової свідомості в організації самостійної діяльності
студентів. 115. Спадкоємність державно-правової свідомості. 116. Спадкоємність
правової свідомості у контексті спадкоємності в праві. 117. Спадкоємність в
формі державно-правової свідомості. 118. Спадкоємність формування
комунікативної правової свідомості та культури в процесі викладання іноземної
мови. 119.
Науковий правовий
текст як зміст наукової правосвідомості: функція нормативного впливу. 120.
Національна політика у період трансформації української державно-правової
свідомості. 121. Національна правова самосвідомість українців у другій половині
XIX - початку XX сторіччя. 122.
Національні особливості правової свідомості укранських громадян. 123.
Маргінальна норма української правосвідомості як явище перехідної правової
культури. 124. Нормативні
правові акти Президента України як зміст формальної спадкоємності
державно-правової свідомості: адміністративно-правове дослідження. 125. Образ права як значеннєвий рівень
правосвідомості: його особливості у делінквентній правосвідомості злочинців. 126. Основні тенденції розвитку
української правової свідомості в XIX - початку XX ст.: основи, практика, теорія. 127. Детермінанти
особистісної правосвідомості за нерівновагих психічних станів. 128. Особливості
взаємодії філософії та української правосвідомості. 129. Особливості
міфологізації правосвідомості за умов соціокультурної та правової кризи. 130.
Особливості девіантності пенітенціарної правосвідомості за умов трансформації
українського нетрадиційного
суспільства.131. Особливості суб'єктивної системи
відносин дорослих чоловіків з різними типами прав усвідомлення. 132. Особливості формування масової
політичної та правової свідомості за умов тоталітаризму. 133. Особливості
формування правової свідомості української студентської молоді. 134.
Патріотична правосвідомість українських прикордонників за умов глобалізації. 135. Правова
свідомість Феофана Затворника. 136.
Сучасна державно-правова пенітенціарна правова свідомість. 137. Історична державно-правова пенітенціарна правова свідомість (кін. XIX-поч. XX ст.). 138. Державно-правова
пенітенціарна правова свідомість (Англія, ХІІ-ХІV ст.). 139. Пізнавальна правова культура та релігійна правова
свідомість: аспекти взаємозв'язку. 140. Правова свідомість в контексті правового пізнання як
правової гри. 141. Повсякденна
правова свідомість у картині світу правової особистості. 142. Держава та право у правосвідомості Армана де Рішельє. 143. Держава та право
у правосвідомості Ч.Ч. Валіханова. 144. Уявлення про політичну
опозицію в масовій правосвідомості електорату. 145. Правова подія, правова свідомість,
правовий текст в просторі соціально-філософського та філософсько-правового
знання. 146.
Правова свідомість М.М. Ковалевського. 147. Правова свідомість В.О. Ключевського. 148. Правова
свідомість Олександра Стамболійського. 149.
Правова свідомість Г.В. Плеханова (1908 - 1918 р. ). 150. Політична та правова свідомість українського суспільства за умов
глобалізації. 151. Правова свідомість та політичні й правові ідеї "Слова про
закон і благодать" Іларіона -
Митрополита київського (XI в.). 153. Правова свідомість, ідеї І.С.
Пересвєтова та їх реалізація в державно-правовому будівництві в другій половині XVI - XVII ст. 154. Українська правосвідомість в контексті політичних партії та
рухів в сучасній українській державності: політико-правовий аспект. 155. Правова
свідомість, ідеї Георгія
Панимера. 156. Правова свідомість у політичних процесах та
технологіях у виборчих кампаніях 1996-2004 г.г. як об'єктивна реальність
сучасної України. 157. Правова
свідомість у контексті помилки як категорії
правознавства. 158. Порівняльна характеристика
розвитку правової свідомості та пізнавально-правових здатностей школярів у
різних освітніх системах навчання (система Л. Занкова, традиційна система). 159. Порівняльний аналіз семантичного
простору національної правосвідомості. 160. Герменевтика в правосвідомості. 161. Правова
свідомість у аспекті прав
людини та закону. 162. Правосвідомість як соціокультурне явище (філолофсько-антропологічна концепція). 164. Правосвідомість як явище правової
культури. 165. Правосвідомість у контексті права, часу та
простору: теоретичний аспект. 166. Правова ідеологія як
структурний компонент правової свідомості: сутність і реалізація за умов
правової держави. 167. Правова інформація як засіб формування правої
свідомості громадян. 168. Правова
свідомість та правова культура в
англосаксонській правовій родині. 169. Правова свідомість та правова
культура в сфері виборчого права та виборчого процесу в Україні. 170. Правова свідомість та
правова культура у реалізації політичних прав і собод
громадян.171.
Правосвідомість, правова культура
та правомірна поведінка в сучасному українському суспільстві. 172. Проблеми правової свідомості
та культури органів влади в
Україні. 174. Правова свідомість та культура особистості в
механізмі стійкого розвитку української держави. 175. Правова свідомість та культура особистості й інтернет. 176. Правова свідомість та культура підростаючого покоління:
соціально-філософський та філософсько-правовий аналіз. 177. Правова свідомість та правова культура
українського суспільства. 178. Правова свідомість та
культура співробітників пенітенціарної системи в сучасному українському
суспільстві. 179. Правова
свідомість та культура як елемент
соціокультурного правового простору. 180. Правова свідомість та
культура як об’єктивно-суб'єктивний фактор реалізації права. 181. Українська правова
свідомість, правова спадщина та
аккультурація за умов правового прогресу суспільства. 182. Правове забезпечення профілактики
бездоглядності, безпритульності та
механізмів делінквентизації правосвідомості неповнолітніх у СРСР та УРСР (
40-і роки ХХ ст. (на прикладі чуваської
республіки). 183. Правове почуття у правовій свідомості. 184. Правове
регулювання боротьби зі злочинністю за правосвідомістю в країнах з елементами
ісламської правової традиції. 185.
Українська правосвідомість: правовий нігілізм і правовий ідеалізм. 186. Українська
правова свідомість: правовий стан у контексті соціальної активності. 187. Правовий стан правосвідомості як категорія права. 188. Правовий статус української
православної правосвідомості в радянській державі. 189. Правова
свідомість у становленні національної державності (на
прикладі кримського народу). 190. Правова свідомість, ідеї А.Ф.
Коні, їх вплив на розв’язання проблем сучасної української судової реформи та
кризи судової правосвідомості. 191. Правові погляди, їх вплив на реформування аграрних відносин
та аграрну правосвідомість в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.). 192. Правові символи в укрїнській правосвідомості. 193. Правові цінності правової
свідомості та засвоєння їх особистістю. 194. Принцип діалогу в сучасній теорії правосвідомості. 196. Природа мусульманської правосвідомості. 197. Природа державно-правової свідомості:
соціально-філософський та філософсько-правовий аналіз. 198. Природа ціннісної правосвідомості. 199. Природно-правова концепція та форми
правосвідомості Джона Локка, їх вплив на формування правових ідей в XVIII -
початку XX століття. 200. Природно-позитивні форми правосвідомості та права (проблеми теорії
й практики). 201. Проблема взаємодії західноєвропейської та української
правосвідомості та культури рубежу XVII-XVIII ст.202. Проблема владної (державно-правової)
свідомості та культури в давній та середньовічній
Українї (IX - I половина XV ст.). 203. Проблеми особистісної правосвідомості та пошук соціальної
гармонії у філософсько-правовій свідомості Ф.М. Достоєвського. 204. Проблема особистісної
правосвідомості у філософсько-правовій свідомості І. Канта та
філософсько-педагогічних концепціях теоретичної правосвідомості вітчизняних
мислителів другої половини XIX - першої третини XX сторіччя. 205. Проблема спадкоємності конкретно-історичних поколінь суб’єктів правової свідомості. 206. Проблема нормативних архетипів та
артефактів правосвідомості у філософії В.С, Соловйова, С.Л. Франка, Г.М. Шпета. 207. Проблема символу в вітчизняній
філософії правосвідомості XX століття. 208. Проблема "обходу закону" у правовому
усвідомленні, матеріальному та
колізійному праві. 209. Проблеми
правосвідомості в сучасному українському суспільстві. 210. Проблеми формування правової свідомості та культури
стороннього населення (на прикладі населення тюменської півночі). 211. Проекції постмодерністської
філософії в художній правосвідомості та художній правовій культурі. 212. Процес формування правосвідомості
та поведінки електорату в період трансформації політико-правової системи
України (структурно-функціональний аналіз). 213. Процесуальні норми
українського права як норми правосвідомості. 214. Правова
свідомість, психологічні
та психопрофілактичні погляди А.Н.
Острогорського. 215. Правова
свідомість та психологічні погляди К. Кабелина. 216. Правова свідомість та психологічні
погляди Олександра Федоровича Лазурського. 217. Психолого-педагогічні аспекти
формування правової свідомості. 218. Публічне і приватне право: питання теорії і практики публічної та приватної правосвідомості. 219. Розвиток структур
правосвідомості як чинник особистісного зростання студентів вузу. 220. Реалізація принципу спадкоємності правосвідомості у
формуванні ментально-правового досвіду підлітка. 221. Розвиток правової свідомості
та культури фахівця пенітенціарної системи в процесі підвищення його
професійної кваліфікації. 222. Роль, місце, пріоритети правової свідомості та несвідомого в
структурі правової діяльності. 223. Роль лексичний засобів мови у формуванні правосвідомості. 224. Роль правового менталітету,
правосвідомості та знання в науковому пізнанні правової дійсності. 225. Роль мови, правосвідомості, правової
культури в структуризації правового знання. 226. Роль науки в деміфологізації суспільно-правової свідомості. 227. Роль нових інформаційних правових
технологій у забезпеченні спадкоємності природнонаукових форм правосвідомості в
середніх та вищих правових закладах. 228. Роль правосвідомості у формуванні цивільного суспільства в Україні. 229. Роль символів у соціокультурній реальності правового усвідомлення
дійсності. 230. Українська державно-правова свідомість в ментально-правовому
вимірюванні. 231.
Вітчизняна літературно-художня бібліографія в контексті філософсько-естетичної
правосвідомості інтелігенції срібного століття. 232. Правосвідомість вітчизняних юристів другої половини XIX –
початку XX ст. про право осіб в правовій державі. 233. Етнорелігійні відносини в
українській державно-правовій свідомості. 234.
Правова свідомість людини та громадянина в бутті
симульованого правового простору. 235. Правосвідомість, свобода та право. 236. Селянська звичаєва правосвідомість у волостных судах і державна
політика післяреформеної України у складі Росії. 237. Правова свідомість
середньовічних кочовників Східної Європи, давньої України та Росії. 238. Система електронних джерел правової інформації – нових основ
та джерел сучасної української правосвідомості: сучасний стан, шляхи вдосконалення. 239. Правова
свідомість, система
моральних поглядів адигського мислителя XVIII століття Жабаги Казаноко. 240. Правова
свідомість системи
пенітенціарних установ в XIX - початку XX ст. 241. Правова свідомість в контексті словесності в юриспруденції. 242. Слово в індивідуальній
правосвідомості. 243
Правова свідомість, соціально-філософські ідеї та погляди у вітчизняному
богошуканні XIX та XX сторіч. 245. Правові та соціально-філософські аспекти становлення
й розвитку української правосвідомості. 246. Правосвідомість та соціально-політичні погляди вітчизняних
соціологів-народників. 247. Правова свідомість та соціально-політичні погляди Людовика XIV. 248. Правосвідомість
та соціально-педагогічні
погляди Л.М. Толстого. 249. Тенденції становлення правосвідомості у соціальному контролі протиправної
поведінки неповнолітніх в пенітенціарній установі. 250. Соціальні уявлення про
справедливість як складова правосвідомості. 251. Правова
свідомість та соціально-економічні
погляди представників татарської закордонної діаспори українського походження. 252. Соціально-філософський та
філософсько-правовий аналіз специфіки вітчизняної утопічної правосвідомості. 253. Соціокультурні метаморфози
української правової свідомості. 254. Перспективи
правового усвідомлення у аспекті співвіднесення методу та теорії в
соціально-філософських поглядах Б. Лукача. 255. Співвіднесення права та моралі в
правотворчому процесі правового усвідомлення дійсності. 256. Становлення демократичної державно-правової та
конституційної свідомості у проекті
Тимчасового уряду Росії в межреволюційий період 1917 року. 257. Становлення духовного досвіду
української правосвідомості. 258. Становлення вітчизняної філософської термінологічної
правової традиції за етнолінгвістичних і соціокультурних умов
національно-правової речемислі. 259. Віддзеркалення в сучасній правосвідомості
процесів становлення
української юриспруденції. 260. Становлення художньої правосвідомості Генрі Адамса. 261. Структура історичної правосвідомості
за умов соціокультурної кризи. 262. Структура та детермінанти моральної
правосвідомості особистості. 263. Суб'єкти української правосвідомості в системі правових
відносин української держави
(конституційно-правові проблеми). 264. Суспільно-правова свідомість у СРСР як відбиття зовнішньополітичної пропаганди ВКП (б) (1939-1941
рр.). 265. Суспільний ідеал у структурі ідеократичної правової свідомості:
спроби реконструкції та інтерпретації. 266. Сутність державно-правової свідомості та державної влади в
політико-правових вченнях середньовічної України. 267. Сучасна правова реформа та її
правоусвідомлення. 268. Східна правосвідомість в художній правосвідомості І.А. Буніна. 269. Правова
свідомість та творча
спадщина Н.М. Карамзіна: проблеми спадкоємності. 270. Правова свідомість та творчість А.М. Васнєцова як
відбиття національно-культурної правосвідомості рубежу XIX-XX століть. 271. Театралізована гра як фактор
розвитку правосвідомості та соціального досвіду дошкільників з порушенням зору.
272. Теократична державо-правова
свідомість в романо-німецькій правовій системі. 273. Теоретико-правові питання в
правоусвідомленні політичного тероризму (на прикладі України та Росії кінця
80-х - 90-х рр. XX століття). 274. Теорія та практика третинної профілактики
девіантної поведінки та правосвідомості неповнолітніх за умов пенітенціарної
системи. 275. Правове усвідомлення, теорія правових засобів і механізм
реалізації права. 276. Правова свідомість та територія держави. 277. Теургична правова свідомість як спосіб відносин до правового світу.
278. Правова свідомість та техніко-юридичні норми в сучасній Україні. 279. Традиційна українська правова культура як основа формування національної
правосамосвідомості молодого покоління. 280.
Трансформація правосвідомості суспільства в сучасній Україні. 281.
Трансформація ценнісно-значеннєвої сфери правосвідомості особистості за умов
сучасної України. 282. Трансформація ціннісної сфери правосвідомості
робочого класу сучасної України. 283. Універсалізм ісламської правосвідомості
та концепція прав і свобод людини. 284. Рівні і критерії правового розуміння
як першокритерії ідентифікації, верифікації та кореляції соціальної активності
правової свідомості. 285. Правова
свідомість та державно-правові утворення в давній Україні IX -
початку XIII ст. 286. Проблема
федералізації української державно-правової свідомості як напрямок кризового (критичного) її розвитку. 287. Фікції в
українській правосвідомості та українському праві. 288. Місце філологічного тлумачення норм
правосвідомості у системі статичних норм права. 289. Правосвідомість та
філософсько-теологічні погляди Газали.290. Правова свідомість, культура та
філософсько-антропологічні погляди К.Н. Вентцеля. 291. Правова свідомість та філософія історії вітчизняних мислителів 40 -
60-х років XIX століття. 292. Формування правосвідомості за радянського часу
(1917-1920-рр.). 293. Формування правосвідомості особи як чинник розвитку духовної та
правової культури суспільства. 294. Становлення та розвиток національної
державно-правової свідомості в країнах співдружності незалежних держав
(порівняльно-правове дослідження). 295.
Формування масової свідомості молоді в сучасному нетрадиційному українському
суспільстві. 296. Формування правової свідомості та культури за умов
становлення цивільного суспільства в Україні. 297. Формування правової
свідомості та культури курсантів і слухачів державних освітніх установ пожежної
безпеки МВС України. 298. Формування правової свідомості та культури курсантів освітніх
установ МВС України. 299. Формування правової свідомості та культури у
майбутніх фахівців зі зв'язків з громадськістю.300. Формування правової свідомості та культури неповнолітніх засуджений
в виховної колонії. 301. Формування правової свідомості та
культури співробітників поліції як елемент
соціально-психологічного аспекту керування в органах внутрішніх справ. 302. Формування правової свідомості та культури учнів установ
початкової професійної освіти в процесі вивчення правових дисциплін. 303. Формування вітчизняної правової
свідомості у контексті середньовічного права в IX - XIV ст. 304. Вітчизняна судова реформа 1864
року та її відбиття в українській
правосвідомості середини XIX століття. 305. Проблеми перспективізації функцій правосвідомості в
механізмі кримінально-правового регулювання. 306. Художня українська правосвідомість М.В.
Гоголя. 307. Церковна
правосвідомість в правовій системі українського суспільства.308. Цілісність художньої правової
свідомості та культури як синтез правових традиції та новаторства. 309. Правова свідомість у контексті часу в праві. 310. Правова свідомість у аспекті школи критичних правових досліджень. 311.
Екологізація української правосвідомості як філософсько-правовий аспект
енвайронменталізму. 312. Екологічна правосвідомість в системі культурно-правових
відносин. 313. Електорально-правова свідомість та культура: питання теорії та
практики. 314. Етнокультурний статус
міфологічної правосвідомості: генезис, функціонування та еволюція традиційного
правового світосприймання. 315. Сучасна правова свідомість у плошині юридичної техніки українського податкового законодавства. 316. Становлення української правосвідомості. 317. Розвиток
української правосвідомості. Гадаємо, що ретельне вивчення зазначених проблем
та перспектив за вказаними напрямами та тематикою всіляко сприятиме всебічній
та різноджерельній оптимізації загальних і прикладних досліджень історичної та
сучасної української правосвідомості.
Список використаних
джерел:
1. Dmitrienko Yu. Problems legal consciusness in modern Ukrainian society. - Nr 4 (4) 2007.
– Przemysl: Sp. z.o.o «Nauka i studia», 2007.– p. 51-57; Dmitrienko Yu. Psychological – pedagogical sactors of
development of Ukrainian legal
consciousness of teenagers. - Nr 4 (4) 2007. - Przemysl: Sp. z.o.o
«Nauka i studia», 2007. – p. 57-65; Dmitrienko Yu. To question about sources of features
of Ukrainian sense of justice. - Nr 3 (3) 2007. - Przemysl: Sp. z.o.o
«Nauka i studia», 2007. – p. 83-90; Dmitrienko Yu. Features of forming of legal
consciousness of Ukrainian student young people. - Nr 3 (3) 2007. -
Przemysl:
Sp. z.o.o «Nauka i studia», 2007. – p. 91-103