Пустова А. Е., Байcара Л. І., канд. філол. наук, доцент

Дніпропетровський національний університет, факультет психології

ГРА ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Основні тенденції перебудови системи освіти в Україні на сучасному етапі її розвитку визначаються активізацією процесів інтеграції країни в європейське та світове співтовариство й спрямовані на поліпшення навчання іноземних мов на всіх етапах її засвоєння, зокрема на початковому. Міністерство освіти й науки України прийняло рішення сконцентрувати навчання іноземних мов переважно в початковій школі. Проте психологічні засади навчання іноземних мов практично не розроблені, пізнавальні можливості молодших школярів далеко не повністю використовуються при сімейному та інституційному вихованні дітей [6]. В учбовому процесі, що має на меті розвиток здібностей до спілкування, необхідно навчати школярів умінню не просто говорити, читати й писати, а навчання цих видів мовної діяльності повинне здійснюватися у взаємозв’язку.. Існує багато прийомів і методів підвищення творчої активності учнів. Емоційні й ігрові прийоми є необхідними елементами у вирішенні пізнавальних, виховних завдань у навчанні іноземних мов у школі. Багато сучасних підручників як вітчизняних, так і зарубіжних, широко використовують ігрову методику у навчанні дітей. Гра - гарний стимул у досягненні успіху там, де інколи виявляються неефективними багаточисельні традиційні вправи. Урок може стати незабутньою подорожжю у світ англійської мови, дати можливість не лише сильним, але й слабким учням проявити свій творчий потенціал.

Один з перших прихильників активного навчання був відомий чеський вчений Я.А. Коменський. Його «Велика дидактика» містить вказівки на необхідність «запалювати в дитині палке бажання знань і ретельність навчання», вона спрямована проти словесно-догматичного навчання, що вчить дітей «мислити чужим розумом». [4] Розробкою методів активного навчання, займалися й радянські педагоги 20-х років: В.3.Половцев, С.Т.Шацький, Г.Т.Ягодовський і інші. Досліджуючи роботи радянських педагогів 20-х років, М.И.Махмутов дійшов висновку, що в той час була зроблена лише невдала спроба створити дидактичну систему проблемного навчання, і відповідні погляди не мали необхідної гносеологічної, соціологічної, психологічної й практичної бази. Учбово-пізнавальна діяльність учнів у школі - необхідний етап підготовки молодого покоління до життя. Це діяльність особливого складу, хоча структурно й виражає єдність із будь-якою іншою діяльністю. Учбово-пізнавальна діяльність - це спрямованість навчальної діяльності на пізнавальний інтерес. Неможливо переоцінити значення пізнавальної діяльності для загального розвитку молодшого школяра й формування його особистості. Під впливом пізнавальної діяльності розвиваються всі процеси свідомості. Пізнання вимагає активної роботи думки, і не тільки розумових процесів, але й сукупності всіх процесів свідомої діяльності.

Сутність активної учбово-пізнавальної діяльності визначається такими компонентами: інтерес до навчання; ініціативність; пізнавальна діяльність.

Для молодшого шкільного віку характерні яскравість і безпосередність сприйняття, легкість входження в образи. Діти вільно залучаються до будь-якої діяльності, особливо ігрової, самостійно організовуються в групову гру, продовжують ігри із предметами, іграшками; з'являються не імітаційні ігри.

В ігровій моделі навчального процесу створення проблемної ситуації відбувається через введення ігрової ситуації: проблемна ситуація проживається учасниками в її ігровому втіленні, основу діяльності становить ігрове моделювання, частину діяльності учнів відбувається в умовно-ігровому плані.

Цілі використання ігор на уроках іноземної мови:

- формування певних навичок;

- розвиток певних мовних умінь;

- навчання вмінню спілкуватися;

- розвиток необхідних здатностей і психічних функцій;

- пізнання (у сфері становлення мови);

- запам'ятовування мовного матеріалу.

Але специфіка гри, як точно відмітив М.Н. Скаткін, полягає в тому, що «навчальні завдання виступають перед дитиною не в явному виді, а маскуються. Граючи, дитина не ставить навчального завдання, але в результаті гри вона вчиться».

Дитяча гра є, як показує досвід педагогів і теоретиків, одним з ефективних прийомів навчання, використання якого робить іноземну мову улюбленим предметом школярів. Застосування гри для розвитку навичок усного іншомовного мовлення - ще недостатньо вивчена область педагогіки. Не всяка гра (навіть найцікавіша) підходить для цієї мети. Тому вибір потрібної гри - одне з найважливіших завдань викладача іноземної мови. Цей вибір повинен проводитися з урахуванням цілеспрямованості гри, можливості поступового її ускладнення й лексичного наповнення. Відібрані для заняття ігри відрізняються від звичайних дитячих ігор тим, що фактор уяви, фантазія дитини, вигадані ситуації відходять на задній план, а домінантою стають спостереження й увага. З огляду на специфіку гри в процесі навчання дітей іноземної мови, викладач керує перебігом гри й контролює його.

Ю.З. Гільбух описує уроки-ігри, характеризуючи їх такими позитивними ознаками, як яскраво виражена мотивація діяльності, добровільність участі й підпорядкування правилам, невизначеність результату, що інтригує, та більш висока в порівнянні зі звичайними уроками навчальна, розвиваюча й виховна результативність. Автор розділяє їх на учбово-рольові й змагальні. Для перших характерно максимальне включення уяви. Вони розділяються на кілька видів:

- з прийняттям учнями певних рольових функцій - масок;

- з використанням казкового сюжету;

- з фантазуванням;

- ділові ігри, засновані на програванні не художніх, а професійних ролей, в яких моделюються умови професійної діяльності.

Сучасний урок іноземної мови немислимий без інтенсивності і потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. Застосування ігор дає змогу зберегти ентузіазм і високу працездатність до останніх хвилин уроку. Тому особливо обґрунтованого підходу на уроці англійської мови в початковій школі потребує пізнавальна гра, яка має велике значення для розвитку активності школярів [5].

Для молодшого шкільного віку один із головних мотивів навчання – це прагнення до активної участі (колективної чи індивідуальної) у певній корисній діяльності класу, завдяки якій дитина утверджує себе на соціальному щаблі свого маленького колективу. Гру на уроці англійської мови можна і треба застосовувати як під час вивчення нової теми, так і під час закріплення й перевірки знань молодших школярів. Найсильнішим мотивуючим чинником є прийоми навчання, що задовольняють потребу школярів у новизні матеріалу, що вивчається, і різноманітності виконуваних вправ. Використовування різноманітних прийомів навчання сприяє закріпленню мовних явищ у пам'яті, створенню більш стійких зорових і слухових образів, підтримці інтересу й активності дітей [1]. Урок іноземної мови розглядається як соціальне явище, де класна аудиторія - це певне соціальне середовище, у якому вчитель і учні вступають у певні соціальні відносини один з одним, де учбовий процес - це взаємодія всіх присутніх. При цьому успіх у навчанні - це результат колективного використовування всіх можливостей для навчання. І діти що навчаються повинні вносити значний внесок у цей процес.

Широкі можливості для активізації учбового процесу дає використовування ігор. Гра - методичний прийом, що відноситься до групи активних способів навчання практичному володінню іноземною мовою. Вона є умовним відтворенням її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування [3,2]. Ефективність навчання обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмету. Ігрова діяльність мотивує мовну діяльність, оскільки діти що навчаються опиняються в ситуації, коли актуалізується потреба що-небудь сказати, запитати, з'ясувати, довести, чимось поділитися із співбесідником. Школярі наочно переконуються в тому, що мову можна використовувати як засіб спілкування.

Гра активізує прагнення дітей до контакту один з одним і вчителем, створює умови рівності в мовному партнерстві, руйнує традиційний бар'єр між вчителем і учнем.

Практично весь учбовий час в грі відведений на мовну практику, при цьому не тільки той, що говорить, але і той, що слухає, є максимально активним, оскільки він має зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її з ситуацією, визначити, наскільки вона релевантна ситуації і задачі спілкування, і правильно відреагувати.  Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Вони сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність; вихованню відчуття колективізму. Діти, що вчаться активно, захоплено працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; вчитель лише керує учбовою діяльністю.

Перед початком нами була висунута наступна гіпотеза: якщо ввести в навчальний процес з вивчення англійської мови молодшими школярами ігрові технології, то показники запам’ятовування іншомовних слів будуть вище в порівнянні з традиційною формою навчання іноземним мовам. Проаналізувавши наукову літературу з проблеми педагогічних досліджень, ми дійшли висновку, що методом нашого дослідження буде експериментальне навчання, проведене за схемою формуючого експерименту, що є різновидом природного експерименту. Додатковими методами дослідження стали Анкета для оцінки рівня шкільної мотивації учнів молодших класів, розроблена Дніпропетровським обласним методичним центром практичної психології та соціальної роботи, контент-аналіз успішності навчання та методи бесіди і спостереження.

Для проведення нашого дослідження ми обрали дві групи молодших школярів віком від 6 до 7 років, що є реальними групами, тобто класами загальноосвітньої школи № 66. Кількість досліджуваних як у експериментальній, так і у контрольній групах становила по 30 дітей.

Наше дослідження було проведене у декілька етапів. На першому, констатуючому етапі, ми мали встановити рівень знань досліджуваних з обраної нами теми. На другому, формуючому етапі, ми провели заняття в обох групах за різними схемами. Тобто, в експериментальній групі урок з англійської мови проводився з використанням ігрових технологій, а в контрольній групі за традиційним підходом. І на третьому етапі ми мали встановити рівень знань з теми наприкінці уроку та провести відтермінований вимір змінної. Перед початком формуючого етапу дослідження за допомогою багатофункціонального критерію «кутове перетворення Фішера» ми встановили, що суттєвих розбіжностей за показником загального уявлення з теми уроку «Пори року та назви місяців» в контрольній та експериментальній групах немає. Отже ми припустили рівність груп за розподілом досліджуваних за ознакою сформованість/не сформованість уявлень про відповідність місяців порам року. Також нами не було встановлено суттєвих розбіжностей за показником шкільної мотивації в обох групах. Як в експериментальній, так і в контрольній групах ми мали приблизно рівну кількість дітей з низьким, середнім та високим рівнем шкільної мотивації. На наступному етапі ми мали з`ясувати кількість дітей, які знають назви пор року або місяців на англійській мові. Цей показник виявився досить низьким, адже в експериментальній групі тільки 5 дітей змогли пригадати 1-2 слова з теми, а в контрольній групі 3 дітей дали правильні відповіді. Отже ми констатуємо, що до початку формуючого етапу експерименту нами не встановлено певних розбіжностей за основними показниками між двома групами.

Одразу після формуючого етапу експерименту нами була проведена серія тестувань рівня знань дітей з нової теми. Розрахувавши критерій «кутове перетворення Фішера», ми отримали значущі розбіжності між показниками експериментальної та контрольної груп. Якщо в експериментальній групі тільки 7 із 30 дітей зробили помилки при відповіді на запитання, то в контрольній групі цей показник становить 13 дітей, тобто вдвічі більше. Такі ж самі дані ми отримали, проаналізувавши результати відстроченого тестування.

Також слід зазначити, що середні показники відтворення іншомовних слів є досить високими в обох групах. Ми вважаємо, що це можна пояснити ефектом Хотторна. Цей ефект пояснює підвищення мотивації в групах, що беруть участь в дослідженнях, що особливо стосується дітей.

Отримані результати дослідження ще раз підтверджують вплив педагогічних ігор на ефективність запам`ятовування іншомовних слів, адже, на нашу думку, емоційні та ігрові прийоми є необхідними елементами при навчанні іноземним мовам у школі.

Гіпотеза нашого дослідження стосовно підвищення показників запам`ятовування іншомовних слів при введенні у навчальний процес з вивчення англійської мови молодшими школярами ігрових технологій була підтверджена, а значущість отриманих результатів була доведена завдяки статистичним критеріям.

Література:

1. Максимук Н.Н. Игры по обучению грамоте и чтению. М.: ВАКО, 2004, 128с.

2. Пидкасистый П.И. «Технология игры в обучении» – М.Просвещение, 1992г.

3. Сластёнин В.А. «Педагогика» - М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 576с.

4. Хейзинга Й. Homo Ludens. Опыт определения игрового элемента культуры // Хейзинга Й. Номо Ludens : Статьи по истории культуры. М., 1997.

5. Эльконин Д.Б. Детская психология. М., 1960.

6. Jill Hadfield “Elementary Vocabulary Games”. Longman, - 1998.

7. Jill Hadfield “Beginners` Сommunication Games”. Longman, - 1999.

8. U. Weinreich. Languages in Contact. The Hague-Paris, 1970

9. http://open-encyclopedia.com/English_language

10. http://www.lingua.ru/index.html

11. http://www.englishclub-spb.ru/exams/ets-toeic-tips.htm

12. http://www.englishteachers.ru/