Гружевський В.О.
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського
СТАВЛЕННЯ
СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ ДО ВИДІВ СПОРТУ
ЗАЛЕЖНО ВІД РЕГІОНУ ПРОЖИВАННЯ
Мотивація фізкультурно-спортивної активності студентів є
системоутворювальним фактором усіх виховних впливів у процесі навчальної, поза
навчальної й самостійної фізкультурно-спортивної діяльності.
Найбільш пріоритетним визнається створення особистісно-орієнтованої
ситуації в навчанні, тобто формується особливе педагогічне середовище,
обумовлене ціннісними й когнітивними факторами (1. с.33). Ставлення студентів
до спортивної діяльності визначається характером їхніх інтересів і мотивацій. У
зв'язку з цим, рівень сформованості інтересів і мотивів виступає одним із
провідних показників особистісної фізичної культури студентської молоді. Отже,
від того якою мірою педагогічна система зможе вирішувати завдання формування
розумних потреб молоді, у тому числі й у фізкультурно-спортивній діяльності,
залежить виховання особистості нового часу, а разом з тим і прогрес суспільства
у фізкультурному розвитку (2 . с. 25).
У результаті фізкультурно-спортивних систематичних занять шліфуються всі
процеси свідомої діяльності й виробляються найважливіші властивості особистості
студента: працездатність, самостійність, активність, відповідальність та ін.,
що необхідно для студентів першого курсу.
Мета дослідження – вивчити ставлення студентів першого курсу до видів
спорту, а також порівняти з їх шкільним руховим досвідом залежно від регіону
прожівання.
Щоб визначити інтерес студентів
першого курсу до видів спортивної діяльності, було проведене опитування
методом анкетування.
У дослідженнях взяло участь 319 студентів першого курсу (225 дівчат і 94
юнаки), які були розподілені на групи з урахуванням попереднього місця
проживання, а також сформовані дві етнічні групи (дівчат і юнаків)
представників депортованого народу.
Аналізуючи результати анкетування в групах дівчат, виявили такі факти.
Так, в етнічній групі дівчат інтерес був виявлений до волейболу - 35,71%, у
школі - 9,52%, аеробіки - 21,42%, у школі - 2,38%, до танців - 11,90%, у школі
з опитаних ніхто танцями не займався, до легкої атлетики - 2,38%, у школі
займалися 11,90%, серед студенток не хотіли займатися 4,76%, у школі не виявили
цікавість до видів спорту 61,90% опитаних.
Серед студенток, які мешкають у сільській місцевості, виявили бажання
займатися аеробікою - 28,57%, у школі займалося 2,38% респондентів; волейболом
- 21,42%, у школі займалося 23,80% дівчат; баскетболом - 11,90%, у школі
займалося стільки саме. Відзначено інтерес до занять плаванням, танцями -
7,14%, у школі ці види були відсутні. У той же час не хотіли займатися спортом
14,29% студенток, у школі не займалося нічим - 54,76%.
Студентки, які мешкають у малих містах Криму віддали перевагу аеробіці - 40,48%, у школі інтерес був у
7,14% опитаних; волейболу - 16,67%, у школі займалося 19,04; танцями хотіли
займатися 7,14%, у школі танцювали 16,67% дівчат, у вузі не мали бажання
займатися 11,90%, у школі таких було 40,48% опитаних.
У студенток, які мешкають у м. Сімферополі, інтерес виявився до аеробіки -
29,33%, у школі займалося - 5,33%; волейболу - 22,66%, у школі відповідно -
12%; до танців - 12,00%, у школі займалися танцями -18,67%, до тенісу - 10,66%,
у школі - 1,33%. Нема бажання займатися в студенток в 8% опитаних; у школі
таких було набагато більше - 49,33%.
Дівчата, які приїхали на навчання в АР Крим з областей України, хотіли
займатися аеробікою - 41,67%, у школі займалося - 4,16%; волейболом - 25,00%, у
школі - 16,67% опитаних; танцями - 12,50%, у школі танцювало 16,67%. Не виявили
інтересу до занять у вузі 4,16% студенток, у школі був відсутній інтерес до
занять спортом в 37,50% дівчат.
У групах юнаків результати анкетування були такі. Так, в етнічній групі
перевага першокурсників віддавалася
футболу (50%), у школі цей показник був
такий самий, бажання займатися єдиноборствами було в 13,64%, у школі
займалося єдиноборствами 9,09%; такий
вид як плавання залучав 9,09% юнаків, у школі ніхто не займався.
Не сформувався інтерес до спортивних занять і не було бажання займатися
спортом у 13,64% студентів, у школі спорт не цікавив 22,74% юнаків.
Студенти, які мешкають у сільській місцевості, виявили цікавість до занять
футболом - 57,14%, у школі займалися цим видом 52,38%; баскетболу - 19,05%, у
школі таких було 14,28%; був виявлений інтерес і до легкої атлетики - 4,76%, у
школі в 2 рази більше - 9,52%. У невеликої групи студентів був відсутній
інтерес до занять спортом (4,76%), у школі не займалося спортом - 9,52% юнаків.
Студенти-першокурсники, які мешкають у малих містах Криму, виявили
цікавість до футболу (33,33%), стільки саме футболом займалося юнаків у школі;
бажання займатися волейболом у вузі було в 41,67%, у школі займалося 33,33%
опитаних; баскетбол був привабливий для 18,33% опитаних, у школі трохи більше -
25%. Не прагнули займатися спортом першокурсники - 8,33%, таких було стільки саме і в школі.
Мешканці м. Сімферополя - студенти-першокурсники віддали перевагу футболу
(40%), у школі займалося футболом менше (22,86%); баскетболу (20%), у школі
займалося баскетболом стільки саме; волейболу (14,28%), у школі займалося
волейболом більше - 22,86%. Був відсутній інтерес до занять спортом в 22,86%
першокурсників, у школі відповідно в 17,14% опитаних.
Юнаки, які приїхали на навчання з областей України в АР Крим, віддавали
перевагу футболу - 50%, у них інтерес після школи не змінився до цього виду
спорту; залучав баскетбол та інші види спорту - 25%. Не було бажання займатися
спортом у школі в 25% юнаків, у вузі таких не виявилося.
Проведене анкетування виявило значну частину студенток першого курсу, які
до вступу до вузу не займалися спортом, від 37,50% до 61,90% залежно від
регіону проживання. Можна припустити, що в цих студенток відсутній достатній
руховий досвід для виконання програми з фізичного виховання у вузі.
У групах юнаків рухова активність вище, ніж у дівчат, у свою чергу це й
визначало в першокурсників бажання займатися спортом.
Пріоритетні види спортивної діяльності студентів відображали специфіку
регіонів проживання.
Таким чином, роботу з організації навчального процесу зі студентами першого
курсу варто будувати з урахуванням індивідуально-орієнтованої мотивації,
спираючись на руховий досвід, набутий у школі.
У таких умовах завдання викладачів кафедри фізичного виховання уточнити,
конкретизувати, допомогти сформувати мету з урахуванням індивідуальних
особливостей тих, хто займається, й методично грамотно наповнити
фізкультурно-спортивну діяльність студентів, враховуючи регіон проживання.
1. Пономарев Г.Н. Личностно ориентированное обучение как фактор совершенствования подготовки
специалиста по физической культуре. /Г.Н.Пономарев //Теория и практика
физической культуры. – 1997.- №12. – с.32-35.
2. Плешаков А.Н. Потребность в физической культуре как
области деятельности. /А.Н.Плешаков, А.В.Лотоненко //Теория и практика
физической культуры. - 2002.- №15. -
с.23 - 26.