Церенюк О.М., Тищенко А.І. – кандидати с.-г. наук,

Інститут тваринництва УААН

ВИКОРИСТАННЯ М’ЯСНИХ ГЕНОТИПІВ СВИНЕЙ В УКРАЇНІ

Ринок України відзначається значним коливанням потреби як на м’ясну продукцію, так і на сало. Середня ціна на шпик може суттєво коливатись в межах від незначної, що повністю не покриває витрат, до ціни, яка дорівнює вартості м’яса. При цьому виробникам свинини дуже важко реагувати на потреби вітчизняного динамічного ринку. В таких умовах науковцям слід проводити пошук шляхів, які б давали можливість задовольняти потреби ринку та дозволяли б при цьому враховувати інтереси виробників.

Свинарство в Україні переживає етап модифікації з менш інтенсивної до більш інтенсивної галузі. За останній рік значно підвищився інтерес виробників свинини до впровадження сучасних технологій утримання, впровадження штучного осіменіння та використання в системах розведення генотипів, що відзначаються високими відгодівельними та м’ясними якостями. Поряд з цим у переробників свинарської продукції з’являються підвищені вимоги до якості свиней що поставляються на забій. Окремі господарства вже сьогодні отримують поряд з державною доплатою за свиней на забій додаткові доплати від переробників за тварин від яких отримують високоякісні беконні туші. Створений порідний генофонд в Україні дозволяє отримувати тварин з високим рівнем м’ясних якостей, туші від яких придатні для отримання високоякісного бекону. В цьому плані значний інтерес представляє використання тварин м’ясних генотипів в системах схрещування та гібридизації з метою отримання помісного та гібридного молодняку з високою продуктивністю завдяки поєднанню генетичного потенціалу та ефекту гетерозису.

В Україні розводять 6 генотипів свиней м’ясного напряму продуктивності. Серед них як вітчизняні новостворені породи та спецлінії, так і породи, що були завезені в Радянський Союз при прийнятті напряму на розвиток м’ясного свинарства. Основною породою серед вітчизняних м’ясних генотипів є українська м’ясна порода, що була створена з використанням 11 кращих вітчизняних та зарубіжних генотипів і на цей час її структура складається з трьох затверджених типів (харківського, полтавського та асканійського) і дніпропетровського типу селекції ДСГІ, що створюється.

1. Відгодівельні якості тварин різних генотипів

Група схрещування	Поєднання генотипів	n	Жива маса на відгодівлі, кг		Абсолютний приріст за період відгодівлі	Середньо-добовий приріст, г
			при постановці	при знятті
-	ВБхВБ	56	46,1	105,6	59,5	672
1	ВБхЛ	27	46,2	117,7	71,5	807
2	ВБхУ	25	45,8	115,0	69,2	782
3	ВБхХТ	28	45,1	116,1	71,0	801
4	ВБхПМ	29	45,3	113,5	68,2	771
5	ПМхХТ	24	44,5	115,2	70,7	799
-	Середнє за двопорідними поєднаннями	133	45,4	115,5	70,1	792
1	ВБхУхПМ	31	47,4	113,7	66,3	749
2	ВБхУхХТ	45	44,8	110,9	66,1	747
3	ВБхУхЛ	330	44,8	111,2	66,4	750
4	ХТхПМ	26	44,7	110,7	66,0	745
-	Середнє за трипородними поєднаннями	432	45,4	111,6	66,2	747,7

де: ВБ – велика біла, Л – ландрас, У – уельс, ХТ – харківський м’ясний тип, ПМ – полтавська м′ясна.

Окрім української м’ясної породи, яка за чисельністю займає друге місце після великої білої в генофонді свиней України значним поголів’ям відзначаються полтавська м’ясна та червонобілопоясна породи.

Решта три генотипи представлені породами ландрас, дюрок та уельс. Ці три генотипи менш чисельні та під час занепаду тваринництва в Україні пережили важкі часи, однак в останні роки знову набувають популярності і мають великі перспективи для розвитку та подальшого удосконалення.

Для визначення рівня продуктивних якостей, в умовах промислового комплексу з виробництва свинини було проведено оцінку різних породних поєднань (табл. 1).

За дослідженими поєднаннями, найбільші середньодобові прирости спостерігаються за двопородними поєднаннями. Так в середньому за двопородними поєднаннями тварини характеризувались більшими приростами на 17,86 % порівняно з чистопородним розведенням та на 5,92 %, порівняно з середнім за всіма три породними поєднаннями. Відповідна різниця спостерігалась за абсолютними приростами. Нами було розраховано ефект звичайного гетерозису за двопородними та трипородними поєднаннями порівняно з великою білою породою свиней (рис.1).

Рис.1. Ефект гетерозису при двопородному та трипородному схрещуванні.

Таким чином, в умовах промислового комплексу з виробництва свинини оптимальним є застосування двопородного промислового схрещування, як найбільш ефективного методу розведення з метою отримання товарної свинини.