Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

К.б.н. Рогач В.В.

Студентка V курсу Ольховенко Ю.О.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив антигіберелінового інгібітора росту рослин хлормекватхлориду на продуктивність та якість продукції рослин ріпаку озимого

Аналіз тенденцій розвитку світового рослинництва свідчить про суттєвий ріст виробництва олійних культур, серед яких ріпак займає третє місце після сої і бавовнику. Рослинні олії є однією із важливих складових харчового раціону людини. Окрім цього виробництво рослинних жирів має цілий ряд переваг у порівнянні з тваринними. До них слід віднести порівняно низьку собівартість та безвідходність виробництва, більшу корисність для здоров’я, яку пов’язують із оптимальним профілем жирних кислот та вмістом жиророзчинних вітамінів [1].

У зв’язку з цим вивчення впливу ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність і якість продукції рослин озимого ріпаку є актуальним.

Польові дрібноділяночні дослідження проводили у 2009-2010 роках на дослідних полях Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів НААН України. Площа ділянки 9 м², повторність п’ятикратна.

Рослини обробляли вранці за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 до повного змочування листків 1%-м розчином хлормекватхлориду у фазу бутонізації 25 квітня 2009 р., 20 квітня 2010 р. Контрольні рослини обприскували водопровідною водою.

З метою вивчення впливу хлормекватхлориду на продуктивність озимого ріпаку сортів Галицький та Вотан було проведено визначення біологічної та технічної урожайності культури в 2009 і 2010 роках.

Загальний вміст олії в насінні визначали методом екстракції в апараті Сокслета. В якості органічного розчинника використовували петролейний ефір з температурою кипіння 40-65⁰С.

У зразках виділеної олії визначали її якісні характеристики: кислотне число – індикаторним методом для темних олій, йодне число – методом Генгриновича, число омилення, ефірне число, вміст гліцерину за загальноприйнятими методиками [2].

Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1”.

Результати проведених нами досліджень свідчать, що ретардант з групи четвертинних солей амонію – хлормекватхлорид зумовлював зростання урожайності ріпаку за рахунок збільшення кількості гілочок першого порядку на рослині, кількості стручків на них та кількості насінин в одному стручку. Маса 1000 насінин при цьому достовірно не змінювалася.

Ми вважаємо, що причиною цього явища є зміна в системі «джерело – стік» внаслідок інгібування активності верхівкових меристем рослин під впливом ретардантів. При цьому надлишок асимілятів надходив до стручків, кількість яких за дії препаратів зростала.

Під впливом препарату кількість стручків на одній рослині збільшувалася до 11,6% у сорту Галицький і до 38,8% у сорту Вотан. Кількість насінин в одному стручку зростала на 8-9% в досліді лише за сухих та спекотних умов вегетації, тоді як за вологих умов достовірних змін даного показника не зафіксовано. Достовірно не змінювалася, також маса 1000 насінин.

Таким чином, біологічна урожайність культури зростала на 6,9-17,7% у сорту Галицький та на 17,1-27,0% у сорту Вотан, а технічна в середньому на 14,6-18,1% у 2009 р. і на 8,8-11,32% у 2010 р.

Встановлено, що погодні умови вегетації значно впливали на урожайність культури. Більш високі показники урожайності відмічені в 2010 р., коли кліматичні умови були теплими та вологими. В той час, як спекотні та посушливі умови вегетації 2009 р. зумовили зниження продуктивності рослин як у контролі, так і у досліді.

Рослинні олії є однією із важливих складових харчового раціону людини, і останнім часом все частіше виробники рослинних олій у розвинених країнах світу надають перевагу ріпаковій олії перед соняшниковою. Це пояснюється наступними причинами: по-перше, вирощування ріпаку є більш економічно вигідним порівняно з соняшником. По-друге, ріпак є добрим попередником для багатьох сільськогосподарських культур. По-третє, ріпакова олія добре збалансована за жирнокислотним складом, оскільки містить більше корисних ненасичених жирних кислот, ніж соняшникова [3]. Особливо це стосується лінолевої кислоти, яка є антагоністом холестерину, та ліноленової, що відіграє важливу роль у кисневому обміні нервових клітин. У зв’язку з цим, важливим є вивчення впливу ретардантів на вміст олії в насінні ріпаку озимого.

Однак у літературі рідко зустрічається інформація про вплив регуляторів росту на олійність насіння олійних культур, її хімічний склад і якісні характеристики. Як правило, така інформація має суперечливий характер [4].

Результати наших досліджень свідчать, що застосування 1%-го розчину хлормекватхлориду зумовлювало стабільне зростання вмісту олії в насінні порівняно з контролем незалежно від погодних умов вегетації. Зокрема, за дії препарату вміст ліпідів в насінні ріпаку сорту Галицький становив 42,61±0,23% у 2009 р. та 43,91±0,28% у 2010 р. Тоді як у контролі олійність відповідно становила 39,37±0,15% та 40,98±0,12%. У сорту Вотан вміст олії у досліді становив у 2009 та 2010 роках відповідно 42,89±0,21% і 43,41±0,24%. У контролі даний показник дорівнював 41,73±0,19% і 42,78±0,22%.

Відомо, що регулятори росту впливають на якісні характеристики олії дослідних рослин. Проведені нами дослідження свідчать про зміни якісних показників ріпакової олії сортів Галицького і Вотан за дії ретарданту хлормекватхлориду (табл. 1).

Зокрема, під впливом ретарданту зростало число омилення, ефірне число, йодне число та вміст гліцерину і зменшувалося кислотне число. Зменшення кислотного числа і зростання ефірного числа олії рослин, оброблених препаратом, свідчить про збільшення вмісту зв’язаних жирних кислот в олії.

Отже, обробка рослин озимого ріпаку 1%-м хлормекватхлоридом сприяла покращенню продуктивності культури за рахунок збільшення кількості стручків на рослині та зростання вмісту олії в насінні. Окрім цього за дії ретарданту відбувалося покращення якісних показників ріпакової олії: зменшення

Таблиця 1

Вплив ретардантів на якісні характеристики ріпакової олії

(середні дані за два роки досліджень)

Сорт	Варіант досліду	Кислотне число, мг КОН на 1 г олії	Ефірне число, мг КОН на 1 г олії	Співвідношення кислотне число ефірне число	Число омилення, мг КОН на 1 г олії	Йодне число, г І на 100 г олії	Вміст гліцерину, %
Галицький	Контроль	3,93 ±0,10	198,07 ±12,92	0,020	201,99 ±13,23	98,57 ±1,11	10,83 ±0,16
	1%-й ССС	*2,99 ±0,17	231,73 ±13,93	0,013	234,73 ±14,07	*100,69±1,12	*12,67±0,21
Вотан	Контроль	4,87 ±0,37	180,30±10,64	0,027	185,17 ±11,01	98,07 ±1,24	9,86 ±0,14
	1%-й ССС	4,36 ±0,18	188,36 ±12,44	0,023	194,72 ±12,62	*105,53 ±1,94	*10,30±0,08

Примітка: * - різниця достовірна при Р≤0,05

кислотного числа та зростання ефірного числа. Більш ефективним було використання ретарданту в посушливих погодних умовах на рослинах сорту Галицький.

ЛІТЕРАТУРА

1. Деева В. П. Ретарданты – регуляторы роста растений / В. П. Деева ; ред. Ю. В. Ракитин. – Мн. : Наука и техника, 1980. – 176 с.

2. Методы биохимического исследования растений / [А. И. Ермаков, В. В. Арасимович, Н. П. Ярош и др.] ; под ред. А. И. Ермакова. – [3-е изд.,

3. Милащенко Н. З. Технология выращивания и использование рапса и сурепицы / Н. З. Милащенко, В. Ф. Абрамов.–М.: Агропромиздат, 1989. – 223 с.

4. Gendy A. Studies on the effect of nitrogen fertilization and growth regulators on seed-yield and some quality criteria of oilseed-rape (Brassica napus L.) / A. Gendy, R. Marquard // Fett Wiss Technol. – 1989. – Vol. 91, № 9. – P. 353-357.