Княгницький А.І.
Буковинський державний
фінансово-економічний університет
Екологічне забруднення
навколишнього середовища як фактор депопуляції населення
Питання виживання людей і націй сьогодні залежить в першу чергу від
гармонії людини і природи. Наявність великої кількості природних ресурсів на
території України дає можливість розвивати її економіку і разом із цим -рівень
життя населення.
Проте, демографічна ситуація в Україні характеризується скороченням чисельності
населення, спричинене еміграцією громадян, перевищенням показника смертності
над показником народжуваності, що є кінцевим результатом дії шкідливих речовин,
якими людина власноруч забруднює
середовище свого існування.
Актуальність даної теми обумовлена тим, що екологічне
забруднення як чинник депопуляції населення виступає
опосередкованою загрозою демографічній безпеці України і вирішення екологічних
проблем дозволить покращити демографічне, соціальне та економічне становище
держави.
Для вирішення даної задачі багато
видатних вчених присвятили свої праці, а саме: Марченко А. М., Євтуха В. Б.,
Стешенко В. С., Якуба К. І., Фойгт Н. А., Новікава В. М. та інші, у яких вони
описували, досліджували та обґрунтовували можливі шляхи вирішення цієї
проблеми.
В Україні екологічне забруднення навколишнього середовища носить подвійний
характер : з одного боку несприятлива радіоекологічна ситуація в ряді регіонів
через радіоактивні опади після аварії на Чорнобильській АЕС, а з іншого боку
багаторічне забруднення атмосферного повітря грунтових вод викидами та
відходами великих підприємств хімічної, металургійної, коксохімічної, вугільної
промисловості тощо. Слід врахувати й такий екологічно несприятливий фактор, як
забруднення грунтів і поверхневих вод відходами споживання та залишками
пестицидів та отрутохімікатів, накопичення яких відбувається в навколишньому
середовищі, зелених рослинах, організмах сільськогосподарських тварин. Всі ці
фактори приводять до формування імунодепресивного ефекту.
В Україні, де добувається 5 % світового обсягу мінеральних ресурсів, у зв’язку
з застарілими технологіями щорічно величина промислових забруднень на 1 площі у 6,5 разів вища, ніж у СІЛА
і в 3,2 – ніж у країнах Європейського економічного співробітництва. За останні
роки у стічних водах промислових міст України у 10,8 разів збільшилася
кількість свинцю, у 5,2 рази – міді, 4,8 – нікелю, 3,7 – цинку.
Забруднення зовнішнього середовища хімічно шкідливими речовинами і
радіонуклідами має імунодепресивний ефект. Високий рівень вторинних
імунодефіцитних станів реєструється не тільки в урбанізованих регіонах, але й
порівняно чистих зонах. За даними спеціальних досліджень, в в цей вже час
більш, ніж 50 % населення України, які формально відносяться до категорії
«практично здорових» мають ті чи інші клінічні прояви, пов’язані
з порушеннями з боку імунної системи.
Станом на 1 січня 2012 року чисельність населення України становила 45 млн. 634 тис. мешканців.[1] З
початку року чисельність населення скоротилась на 144,9 тис. осіб (-3,1 на
1000).
Рис. 1. Динаміка депопуляції в Україні у 1990 – 2011 рр.
За січень-грудень 2011 року в Україні народилось 502,6 тис. дітей, померло
664,6 тис. осіб. Природне скорочення склало 162 тис., що на 38.6 тис. менше ніж
за аналогічний період 2010 року. Природне зростання населення спостерігалось у
Волинській (+778), Закарпатській (+3872), Рівненській (+3529), Чернівецькій
(+89) областях і м.Києві (+5018). В інших регіонах було зафіксовано природне
скорочення населення, яке коливалось від 160 осіб у Івано -
Франківській області до
29322 у Донецькій
області
[2].
Для покращення екологічної ситуації у країні варто впроваджувати відповідні
природоохоронні заходи. Природоохоронні
заходи мають на меті поліпшення стану навколишнього природного середовища або
створення умов для цього. До заходів покращення стану навколишнього середовища
слід віднести:
- підвищення екологічності
продукції, що випускається;
-
скорочення споживання природних ресурсів на одиницю
продукції, що випускається та здійснення господарської діяльності;
-
зниження забруднення природних комплексів викидами,
стоками, відходами, фізичними випромінюваннями;
-
зниження концентрації шкідливих речовин у викидах,
стоках;
-
поліпшення
стану середовища існування людей.
Отже, якщо держава не змінить соціально-демографічну політику стосовно
населення України, а, власне, не змінить відношення до навколишнього середовища
людського існування, тоді сучасні тенденції депопуляції будуть зберігатися на
майбутнє. Тобто в перспективі чисельність населення буде зменшуватися і будуть поглиблюватися
територіальні і вікові диспропорції населення України.
Література:
1.
Чисельність наявного населення України / Г.
М. Тимошенко, - Київ, 2011.
2.
Заверуха Н.
Основи екології: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів/ Н. Заверуха, - К.: Каравела, 2006. - 365 с.
3.
Державна служба статистики України [електронний
ресурс] - режим доступу до ресурсу: www.ukrstat.gov.ua