Економічні науки/10. Економіка підприємства
Маслова В.О.
Харківський національний економічний університет
Аналіз методів фінансового планування на підприємстві
До
одного з найбільш важливих процесів на підприємстві відноситься фінансове
планування, від якого залежить подальша прибутковість діяльності підприємства,
воно дає змогу ефективно розподіляти ресурси та кошти підприємства. Важливим
елементом фінансового планування є методологія, завдяки якій у підприємства є
можливість підвищити ефективність планування. Проблемою вибору методу
фінансового планування на підприємстві займалися А.М.Поддєрьогін, Л.Д.Буряк,
В.В.Іванова, але на сучасний стан так і не визначено найефективнішого
універсального методу планування, що може застосовуватися на будь-якому підприємстві.
Виділяють
наступні методи: коефіцієнтів, нормативний, балансовий та програмно–цільовий
методи, а також метод економіко-математичного моделювання.
Метод
коефіцієнтів (екстраполяції)
передбачає розповсюдження встановлених у минулому тенденцій на майбутній
період або розповсюдження вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об’єктів,
які самі не були досліджені. Цей метод використовується при індексації вартості основних
фондів, дооцінці товарно-матеріальних цінностей в зв’язку з інфляцією, при плануванні прибутку,
величини власних оборотних коштів та ін.
Суть нормативного методу фінансового планування полягає в
тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних
нормативів розраховується потреба суб’єкта підприємницької діяльності у
фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами
є ставки податків, ставки зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми
оборотних коштів [3, c.175-177].
Перевагою методу коефіцієнтів є простота у розрахунках, але при цьому методу притаманний суттєвий
недолік: разом з коефіцієнтами, які використовуються при плануванні фінансових
показників, механічно на наступний період переносяться всі недоліки, які мали
місце у попередньому періоді. У нормативного же метода даний недолік відсутній,
адже фінансове планування згідно даного методи планується лише на основі
установлених норм, нормативів та ін.
Зміст балансового методу полягає в тім, що не тільки
балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті
витрат зазначаються конкретні джерела покриття, в результаті чого досягається
збалансованість плану. В сучасних умовах цей метод набуває особливого значення, тому що всі
видатки підприємств залежать від зароблених коштів; підприємства стали повністю самостійними і
повинні розраховувати тільки на власні надходження, а не на допомогу держави чи міністерств [1, c.222].
Суть програмно-цільового методу полягає розробці заходів
щодо фінансування основних цілей, поставлених на підприємстві ( соціального,
економічного , технологічного розвитку) шляхом ефективного використання та
розподілення матеріальних ресурсів, які існують на підприємстві [2,c.339].
У фінансовому плануванні досить широко застосовується економіко-математичне
моделювання. Цей спосіб дає змогу знаходити кількісні та якісні вираження
взаємозв’язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.
Економіко-математична модель — це точний математичний опис факторів, які
характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і
здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може
здійснюватися за функціональним та кореляційним зв’язком. Економіко-математичне
моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних
варіантів. Перевагою даного методу є можливість
визначити які фактори впливають на недоліки у фінансовому плануванні на
підприємстві [4,c.329].
Аналіз різних методологій фінансового планування на
підприємстві дає змогу зробити висновок, що методику планування необхідно
вибирати виходячи з цілей, які поставлені перед фінансовим плануванням. Для
більш швидкого та спрощеного має сенс використовувати коефіцієнтний метод, адже
він має дуже легкий алгоритм розрахунку. Якщо підприємству необхідно
дотримуватися певних норм у використанні ресурсів, матеріалів та ін.,то
необхідно використовувати нормативний метод. Ефективним методом може бути метод
економіко-математичного моделювання, адже він надає змогу виявити ті фактори,
які стали причиною негативних явищ у фінансовому становищі підприємства.
На сучасний стан найефективнішим є поєднання
програмно-цільового та методу економіко-математичного моделювання, адже у
основі даних методів лежить аналіз цілей та факторів, які впливають на
фінансове становище підприємства. Програмно-цільовий метод дасть змогу
розподілити фінансові кошти з огляду на основні цілі підприємства, економіко-математичне
моделювання надасть можливість аналізувати фінансове планування на
підприємстві, аналізувати вплив основних факторів на результати діяльності
підприємства.
Література:
1.Єзгор
Л.І. Планування – основний елемент фінансового менеджменту підприємсива в
Україні/Л.І.Єзгор//Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – № 19. –
С.219-223.
2.Іванова В.В.
Планування діяльності підприємства/Валентина Іванова. - К.:Центр учбової
літератури, 2006. - 472 с.
3.Кириленко
О.П.Фінанси (Теорія та вітчизняна практика):Навч.посіб./Ольга Павлівна
Кириленко. - Тернопіль:Економічна думка, 2000. - 260с.
4.Фінанси
підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М.
Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 460с.