Оцінка формування структури капіталу підприємства з використанням правил фінансування

Економічні науки /10.Економіка підприємства

Сахно Т. В.

Харківський національний економічний університет, Україна

Оцінка формування структури капіталу підприємства з використанням правил фінансування

Капітал підприємства виступає важливим інструментом забезпечення його стабільного та ефективного функціонування. Саме тому актуальним уявляється дослідження методичних підходів до аналізу та оцінки структури капіталу, використання яких дає можливість забезпечити прийняття якісних управлінських рішень в сфері управління ним. З метою дотримання фінансової рівноваги на підприємстві, забезпечення стабільної платоспроможності та ліквідності під час прийняття рішень стосовно джерел покриття потреби в капіталі, складання фінансових бюджетів в процесі аналізу оптимальності структури капіталу підприємству слід дотримуватися правил фінансування, до яких належать:

золоте правило фінансування;

золоте правило балансу;

правила ліквідності;

правило вертикальної структури капіталу [1].

Перевірка дотримання зазначених правил дозволяє дійти висновку про якість прийняття фінансових рішень менеджментом підприємства.

Розглянемо зміст та методичні підходи до оцінки структури капіталу з використанням золотого правила фінансування. Зміст його полягає в необхідності узгодження строків, на які мобілізуються фінансові ресурси, зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції. За цим правилом фінансовий капітал повинен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який даний капітал заморожується в необоротних та оборотних активах підприємства.

При використанні золотого правила фінансування слід керуватися двома умовами, які виражають його зміст:

1) ≤ 1 (1)

2) ≥ 1 (2)

Золоте правило балансу можна розглядати як більш конкретизовану форму правила конгруентності строків. З метою досягнення паралельності строків мобілізації і використання фінансових ресурсів воно вимагає дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів. Для цього при складанні бюджетів рекомендується керуватися такими двома умовами:

а) потребу в капіталі для фінансування необоротних активів слід покривати за рахунок власного капіталу і довгострокових позичок:

≥ 1 (3)

б) довгострокові капіталовкладення повинні фінансуватися за рахунок коштів, мобілізованих на довгостроковий період, тобто довгострокові пасиви повинні використовуватися не тільки для фінансування необоротних активів, а й для довгострокових оборотних активів:

≥ 1 (4)

Правила ліквідності передбачають розрахунок коефіцієнтів ліквідності як показників відповідності активів підприємства з точки зору швидкості їх перетворення в грошові кошти для виконання розрахунків обсягам його короткострокових зобов’язань.

Правило вертикальної структури капіталу пов’язане з аналізом складу та структури джерел формування капіталу. Прив’язка до активів, тобто напрямів використання фінансових ресурсів підприємства, в даному разі не здійснюється. Правило вертикальної структури вимагає дотримання певного співвідношення між власним і позичковим капіталом підприємства. Результати аналізу структури використовуються під час прийняття рішень щодо фінансування підприємства, зокрема при оцінці інвестиційної привабливості, кредитоспроможності та санаційної спроможності.

На практиці здебільшого розраховують коефіцієнт заборгованості та коефіцієнт незалежності. Перший характеризує залежність підприємства від позичкового капіталу і визначається як відношення позичкового капіталу до джерел власних коштів.

Чим більше значення другого коефіцієнта - незалежності (Кавт), тим менш ризиковою є структура капіталу підприємства (менша залежність від кредиторів).

Щодо структури капіталу існують різні погляди. Окремі економісти вважають, що співвідношення власного і позичкового капіталу підприємства має становити 1 : 1. Згідно з даним підходом загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0,5. Згідно з іншими трактуваннями правила вертикальної структури капіталу для промислових підприємств частка власного капіталу повинна становити не менше 60 %, для торгівлі — 50 %. Існують також думки, що співвідношення власного і позичкового капіталу має становити 2:1 [1].

Проведемо аналіз дотримання правил фінансування на прикладі підприємства «Х». Результати дослідження відображено у табл. 1. За проведеними розрахунками можемо зробити такі висновки. Протягом 2009-2010 року золоте правило фінансування на підприємстві виконується, що свідчить про дотримання строків залучення капіталу та про досягнення фінансової рівноваги підприємством з використанням узагальненого підходу.

Однак слід зазначити, що золоте правило балансу не виконується протягом усього аналізованого періоду. Це свідчить про те, що у підприємства не вистачає довгострокового капіталу для покриття необоротних та

Таблиця 1

Оцінка дотримання правил фінансування підприємством

Правила

2008 рік

2009 рік

2010 рік

1-ий кв.

2- ий кв.

3-ій кв.

4-ий кв.

1-ий кв.

2-ий кв.

3-ій кв.

4-ий кв.

1-ий кв.

2-ий кв.

3-ій кв.

4-ий кв.

1.Золоте правило фінансування

Викону-ється

Не викону-ється

Викону-ється

2.Золоте правило балансу

Не викону-ється

3.Показники вертикальної структури капіталу

Не викону-ється

Викону-ється

Не викону-ється

довгострокових оборотних активів, тобто фінансова рівновага при більш детальному розгляді є порушеною. Це обумовлено відсутністю довгострокових позик та незначними обсягами власного капіталу, що й призводить до порушення золотого правила балансу.

Коефіцієнт заборгованості для підприємства має дуже високе значення у 2008 та набуває найбільшого значення у 3 – ому кварталі 2009 року. Це є негативним фактом з точки зору підвищення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт незалежності також підтверджує зниження фінансової стійкості підприємства та підвищення фінансового ризику вкладень. Показник чистої заборгованості має від’ємне значення протягом досліджуваного періоду. Це свідчить про проблеми в формуванні структури капіталу «Х», пов’язані з визначенням оптимального розміру та частки позикового капіталу.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, можемо відзначити, що структура капіталу підприємства, перевірена на дотримання правил фінансування, не є оптимальною. З точки зору фінансової рівноваги найкраща структура капіталу спостерігалась у 2008 році, але у 2010 році знову відбулось її погіршення. З точки зору фінансової стійкості структура капіталу погіршилась до кінця аналізованого періоду, але все ж не є оптимальною. З точки зору ліквідності також як найкращий можемо виділити 2009 рік. Таким чином, структура капіталу підприємства «Х» потребує удосконалення, для чого необхідне використання спеціальних інструментів фінансового менеджменту.

Література:

1. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник./О.О. Терещенко — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.