Экономические науки/10.Экономика предприятия

Біломістна І.І., к.е.н.,

Хоречко В.Є., студентка магістратури

Харківський інститут банківської справи УБС НБУ, Україна

 

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

            В сучасних умовах, коли ситуація в країні характеризується фінансово-економічною нестабільністю, актуальності набуває питання фінансової безпеки підприємства. Тому, коли підприємства знаходяться в скрутному становищі і менш захищені від зовнішніх та внутрішніх загроз, питання оцінювання фінансової безпеки підприємств стає актуальним.

Для забезпечення абсолютного рівня фінансової безпеки на підприємстві для початку необхідно правильно оцінювати. Але, на сьогодні, методи оцінювання фінансової безпеки підприємства різняться за своїм складом, змістом та видами.

Методи оцінювання фінансової безпеки підприємства залежать від конкретного змісту, що вкладається в саме поняття фінансова безпека підприємства.

Зміст фінансової безпеки підприємства полягає в здатності підприємства самостійно розробляти і здійснювати фінансову стратегію відповідно до цілей загальної стратегії в умовах невизначеного і конкурентного середовища.

Головна умова фінансової безпеки підприємства – здатність протистояти існуючим і тим, що виникають, небезпекам і загрозам, які намагаються завдати фінансових збитків підприємству або небажано змінити структуру капіталу, або примусово ліквідувати підприємство.

Для забезпечення цієї умови підприємство повинно підтримувати фінансову стійкість, рівновагу, забезпечувати достатню фінансову незалежність підприємства і гнучкість в прийнятті фінансових рішень.

Система показників, яка б характеризувала фінансову безпеку підприємства, теж характеризується різнорідністю, важко піддається структуризації, а значна кількість цих показників, як і методик взагалі, не завжди несе необхідне інформаційне навантаження.

При оцінюванні фінансової безпеки підприємства необхідно розпочинати з розрахунку показників, які допоможуть зрозуміти умови функціонування підприємства, тобто, чи є воно стабільним, чи в діяльності підприємства існує кризова ситуація.

Найбільш дієвим, на нашу думку, є метод визначення фінансового стану, за якого абсолютні показники характеризують забезпеченість запасів джерелами їх фінансування. Це такі основні показники: власні кошти, власні та довгострокові позикові кошти.

Фінансовий стан характеризує умови функціонування підприємства, а фінансова безпека повинна захищати та покращувати ці умови.

Таким чином, фінансова безпека повинна робити акцент на фінансові показники, тому, що вони оцінюють економічні наслідки діяльності підприємства і є основними індикаторами відповідності стратегії підприємства плану його розвитку, і використання збалансованої системи показників дасть змогу:

● найбільш правильно оцінити рівень фінансової безпеки підприємства за допомогою розроблення структури і визначення змісту інформаційного забезпечення розрахунку показників фінансової безпеки;

● побудувати систему показників таким чином, щоб увага керівництва була спрямована на головне – на зміцнення позицій підприємства на ринку, що впливає на ефективність бізнесу, а не тільки на ті  чинники, які призводять до негативних тенденцій в розвитку підприємства, хоча вони теж мають велике значення.

Методичне оцінювання фінансової безпеки дозволить підприємству досягти належного рівня фінансової безпеки, тому подальші розробки будуть спрямовані на розробку методики оцінювання фінансової безпеки.

Література:

1.   Васильців Т.Г. Узагальнення концептуальних основ економічної безпеки підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – №21.2. – С. 153-158.

2.   Горячева К.С. Фінансова безпека підприємства. Сутність та місце в системі економічної безпеки / К.С. Горячева // Економіст. – 2003. – № 8. – С. 65-67.

3.   Матвійчук Л.О. Методика визначення рівня фінансової безпеки машинобудівних підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №5(119). – С. 109-114.

4.   Петрина О.Б. Методичні засади оцінювання фінансової безпеки підприємства / Петрина О.Б. // Науковий вісник НЛТУ України. –10. – № 20.12. – С. 229-237