Економічні науки/11. Логістика

К.е.н., проф., Саркісян Л.Г., Вініченко А.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ЕКСПОРТНОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

Упродовж років незалежності в українській державі сформувалась експортоорієнтована модель розвитку економіки, в якій стратегічна роль експорту полягає в тому, що він має бути не тільки засобом сприяння економічному зростанню, а ще й інструментом активізації наявних та потенціальних конкурентних переваг з метою подолання відставання від розвинених країн за основними соціально-економічними параметрами.

На сучасному рівні розвитку нашої держави все ще залишаються недостатньо дослідженими окремі питання сутності експортного потенціалу, методології його оцінки та взаємозв’язку з конкурентоспроможністю країни тощо. Враховуючи це, актуальним є дослідження в сфері аналізу українського експорту як форми реалізації експортного потенціалу України та обґрунтуванням пропозицій щодо його подальшого розвитку.

Визначення експорту є в Митному кодексі України з уточненням режиму — це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України [1].

Експортні операції – операції з продажу товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарювання з ввезенням або вивезенням цих товарів за межі митного кордону України [2].

Першим на законодавчому рівні кроком на шляху створення системи експортного контролю можна вважати Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII, який було прийнято Верховною Радою України [3].

Державний контроль експорту практично був введений Указом Президента України від 20 січня 1992 року №45 та Постановою Кабінету Міністрів України №153 від 25 березня 1992 року, відповідно до якої було створено Урядову експертно-технічну комісію на чолі з Міністром машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії.

Відповідно до Указу Президента України від 28 грудня 1996 року № 1279/96 «Про дальше вдосконалення державного експортного контрою» з метою забезпечення інтересів національної безпеки, дотримання міжнародних зобов’язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та її носіїв, установлення належного державного контролю за здійсненням міжнародних передач озброєнь, військової та спеціальної техніки, окремих видів сировини, матеріалів, обладнання та технологій, які можуть бути використані для створення зброї, військової і спеціальної техніки, Урядова комісія з експортного контролю була перетворена на Урядову комісію з політики експортного контролю, а Експертно-технічний комітет при Кабінеті Міністрів - на Державну службу експортного контролю України. Цим же Указом були визначені основні завдання Служби[4].

Отже, основними завданнями Держекспортконтролю України згідно з Указом є:

1) реалізація державної політики у галузі державного контролю;

2) захист національних інтересів та зміцнення міжнародного авторитету України;

3) сприяння розвитку міжнародного співробітництва та взаємодії з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями з питань нерозповсюдження та експортного контролю.

Методами здійснення державного експортного контролю є:

- ідентифікація товарів, що передбачає встановлення відповідності конкретних товарів, які є об'єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю;

- надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких передач;

- здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до законодавства;

- застосування санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушили порядок здійснення таких передач, установлений цим Законом та іншими актами законодавства в галузі експортного контролю.

Взагалі, експортне мито повинно мати тимчасовий характер, тобто використовуватись як захід оперативного регулювання конкретних ситуаційних проблем. Наприклад, введення сезонного експортного мита на соняшникове насіння (а саме, в період основної його переробки). Хоча слід прийняти до уваги, що податок на експорт обмежує надходження валютних коштів, оскільки знижується зацікавленість підприємств у розвитку мережі зовнішньоекономічної діяльності. Також досить ефективно буде використання експортного мита залежно від співвідношення світових ті вітчизняних цін.

На сучасному етапі розвитку, призначення національної системи експортного контролю будь-якої країни полягає в забезпеченні контролю експорту товарів подвійного застосування, що можуть бути використані при виробництві зброї масового знищення (ЗМЗ - ядерне, хімічне і біологічне озброєння), ракетних засобів їхньої доставки, при виробництві звичайних озброєнь і техніки, а також товарів військового застосування з категорії звичайних озброєнь (озброєння, боєприпаси, спеціальна техніка і т.д.).

Незважаючи на прийняті заходи контролю, у світі знаходиться в обігу близько 500 млн. одиниць легкої зброї, з яких біля половини приходиться на нелегальні постачання. За даними ООН, втрати від малих озброєнь займають у світі друге після СНІДа місце по кількості людських жертв.

Щоб запобігти експорту зброї з України по кримінальних каналах доцільно розглянути такі напрямки діяльності:

- контролюючим державним органам регулярно проводити інвентаризацію зброї, що зберігається на складах;

- почати всеосяжні заходи для підвищенню надійності збереження зброї, що припускають як чисто фізичні, так і організаційно-технічні заходи;

- розглянути можливість знищення надлишків зброї, що зберігається та користується попитом;

- здійснювати необхідні заходи з зміцнення митного та державного, у тому числі і морського, кордону України;

- проводити необхідну роботу з зміцнення кадрів з метою запобігання випадків корупції

- провести оновлення нормативно-правової бази в цій сфері тощо.

Отже, ми бачимо, що за час незалежності в Україні створена досить ефективна система експортного контролю президентсько-урядового типу з усіма її недоліками та перевагами. Але досить актуальним залишаються питання структурного удосконаленню системи експортного контролю України та відповідного оновлення нормативно-правової бази в цій сфері.

Література:

1. Митний кодекс України. — К.: 2004, — С. 74.

2. Зінь Е.А., Дука Н.С. основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник/ За ред.. д.е.н., проф.. Е.А. Зіня – К.: Видавництво «Кондор», 2009 – 432с.

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII

4. Організаційно-правові засади діяльності державної служби експортного контролю України (історичний аспект)/ Митна справа №2 / 2011