НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАДІЙНІСТЮ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ

К.э.н. Ігнатова О. М., Мірошниченко Г.Ю.

Криворізький національний університет

Нормативно-правова база системи управління надійністю банківської установи

На сьогодні банківська система України, її розвиток та особливості функціонування є об’єктом досліджень багатьох економістів і особливо актуальним є питання надійності банків. Адже у випадку виникнення проблем в діяльності банківської установи, це автоматично відобразиться на його клієнтах, а, отже, і на економіці країни.

Під надійністю банку слід розуміти такий якісний стан банку, при якому він буде нормально продовжувати роботу в доступному для огляду (що аналізується) майбутньому, виконуючи зобов'язання перед усіма своїми контрагентами. Даним аспектам приділили увагу такі добре відомі вітчизняні науковці як В. В. Вітлінський, О. Д. Вовчак, Ж. М. Довгань, О.Д. Заруба, А. М. Мороз, В. П. Пантелєєв та С. П. Халява.

У процесі своєї діяльності комерційні банки регулюються на підставі міцної законодавчої бази, що дозволяє їм забезпечувати достатній рівень надійності, виконуючи вимоги НБУ та підтримуючи стабільність у банківському секторі взагалі. Згідно статті 55 ЗУ “Про Національний банк України” головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів [1]. Законом України “Про банки та банківську діяльність” встановлено що НБУ здійснює регулювання діяльності банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. Згідно статті 17 цього закону та глави 3 пункту 3.1 положення “Про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” № 375 від 31.08.2001р. реєстрація банку здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Згідно статті 19 цього закону та пункту 1.3 положення “Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій” № 275 від 17.07.2001р. банк має право здійснювати банківську діяльність лише після отримання банківської ліцензії [2]. Згідно положення “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” № 279 від 06.07.2000 р. з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків НБУ установлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями. Також банки зобов’язанi формувати резервний фонд на покриття непередбачених збиткiв по всiх статтях активiв та позабалансових зобов’язаннях відповідно до положення “Про порядок формування та використання банками резервного фонду” № 334 від 08.08.2001 р. [3]. Положенням про порядок формування обов'язкових резервів для банків України № 91 від 16.03.2006 р. встановлено, що Національний банк використовує нормативи обов'язкового резервування як один із монетарних інструментів для управління грошово-кредитним ринком [4]. Згідно з методичними вказівками з інспектування банків “Система оцінки ризиків” № 104 від 15.03.2004 р. кожна установа має розробити свою власну програму та системи управління ризиками, відповідно до своїх потреб. Кожна система управління ризиками має включати такі елементи: виявлення ризику.; вимірювання ризику; контроль ризику; моніторинг ризику [5]. Згідно положення “Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України” № 259 від 30.04.2009 р. НБУ здійснює регулювання ліквідності банків у межах визначених монетарних параметрів та в обсягах, які потрібні для їх збалансування та управління грошово-кредитним ринком [6]. Відповідно до положення “Про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS” № 171 від 8.05.2002 р. рейтингова система дає можливість НБУ оцінювати загальний стан та стабільність банківської системи [7].

Можна зробити висновок, що основою надійності і стабільності банку є закони, постанови та інструкції, які регулюють діяльность банків. Головними з них є ЗУ “Про Національний банк України” та ЗУ “Про банки та банківську діяльність”, які визначають: - порядок реєстрації банків у Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ; - порядок надання банкам ліцензій на здійснення банківської діяльності; - правила, що регламентують діяльність банків у вигляді інструкцій, положень, правил; - принципи та стандарти бухгалтерського обліку банків; - правила організації фінансової та статистичної звітності банків; - економічні нормативи, що регламентують діяльність банків, а також форми впливу на них.

Література:

1. Закон України “Про Національний банк України” № 679-XIV від 20.05.1999 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.nau.ua.

2. Законом України “Про банки та банківську діяльність” № 2121 – III від 07.12.2000 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

3. Положення “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” № 279 від 06.07.2000 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

4. Положенням про порядок формування обов'язкових резервів для банків України № 91 від 16.03.2006 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.epravda.com.ua.

5. Методичні вказівки з інспектування банків “Система оцінки ризиків” № 104 від 15.03.2004 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.nau.ua/.

6. Положення “Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України” № 259 від 30.04.2009 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc

7. Положення “Про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS” № 171 від 8.05.2002 р [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.nau.ua/.