Экономические науки/2. Финансы и банковское дело

 

Криворученко М.О.

Харківський національний економічний університет

 

Підходи до рейтингування діяльності банків

 

Анотація: В статті розглянуто поняття рейтингу, теоретичні засади і прикладні методики визначення комплексного рейтингового оцінювання фінансово-кредитної діяльності банків, а саме методики: CAMELS, Кромонова, Euromoney. Надійності банківського вкладу (депозиту) вкладників і підвищення їх інформованості щодо надійності банківських установ.

Annotation: In the article are considered the concept of rating, the theoretical principles and practical methodology for determining the rating evaluation of complex financial and credit activities of banks, namely methods: CAMELS, Kromonova, Euromoney. Bank deposit (deposit) investors and increase their awareness about the reliability of banking institutions.

Ключові слова: рейтинг, банк, методики рейтингового оцінювання діяльності банків, система CAMELS, методики Кромонова і Euromoney, надійність депозиту.

Keywords: rating, bank, methods of rating evaluation of activity of banks, system CAMELS, methods of Kromonova and Euromoney, reliability of deposit

 

Оцінювання надійності кожного окремого банку, його стабільності, у порівнянні з іншими банками дуже важливо для вкладників, інвесторів.

Лише в останні роки проблема комплексної оцінки ефективності основних банківських операцій та надійності банківської системи України почала набувати першорядного значення. Для здійснення такої оцінки  потрібен відповідний інструментарій, за допомогою якого можна оцінити в цілому діяльність банків. Таким інструментарієм є узагальнююча оцінка діяльності банку на основі рейтингів. Водночас самі банки потребують певних інструментів оцінки надійності та дохідності їх основних операцій.

Метою статті є розгляд теоретичних основ визначення комплексного рейтингового оцінювання діяльності банків за депозитним обслуговуванням.

Слово «рейтинг» походить від старо французького слова "rate" і від латинських слів "rata", "ratus", що, відповідно, означають "розбір", "частка", "розраховувати", "вираховувати", "калькулювати" тощо. Під рейтингом розуміють процес чи дії з приблизного підрахунку, кількісного вимірювання чи оцінки, що дозволяють віднести певну виміряну кількість чи вартість відносно критерію чи стандарту до певного класу, розряду чи рангу. У результаті проводиться групування об'єктів (показників тощо) у визначеній послідовності за ступенем спадання класифікаційної ознаки. У банківській системі рейтинг — це встановлення узагальнюючої оцінки фінансового стану банку за стандартизованою системою показників, що дозволяє розглядати всі банки з єдиної позиції [1].

Нагляд за діяльністю банків, що ґрунтується на оцінках ризиків діяльності банків за рейтинговою системою CAMELS (далі - рейтингова система), полягає у визначенні загального стану банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють діяльність банку за всіма напрямами. Метою оцінки діяльності банків за рейтинговою системою є визначення банків, у яких незадовільний фінансовий стан, операції або менеджмент мають недоліки, що можуть призвести до банкрутства банку та вимагають посиленого контролю з боку служби банківського нагляду Національного банку України і вжиття відповідних заходів для виправлення цих недоліків у діяльності банку та стабілізації його фінансового стану [2,3].

Основою рейтингової системи є оцінка ризиків та визначення рейтингових оцінок за такими основними компонентами:

-          достатність капіталу (C) — оцінка розміру капіталу банку щодо його достатності для захисту інтересів вкладників та підтримання платоспроможності;

-          якість активів (A)— можливість забезпечення повернення активів;

-          якість управління (менеджменту) (M);— оцінка методів управління банком з погляду ефективності його діяльності, розпорядку праці, методів контролю за дотриманням нормативних актів та чинного законодавства;

-          надходження (E)— достатність доходів банку для його подальшого розвитку;

-          ліквідність (L)— можливості банку щодо виконання ним як звичних, так і непередбачуваних зобов'язань;

-          чутливість до ринкового ризику (S).

За рейтинговою системою передбачається визначити кожному банку цифровий рейтинг за всіма шістьома компонентами, а комплексна рейтингова оцінка визначається на підставі рейтингових оцінок за кожним із цих компонентів. Кожен компонент рейтингової системи оцінюється за п'ятибальною шкалою, де оцінка "1" є найвищою оцінкою, а оцінка "5" - найнижчою, комплексна рейтингова оцінка також визначається за п'ятибальною шкалою. Бали підсумовуються і діляться на п'ять для визначення сукупної рейтингової оцінки. Визначення рейтингової оцінки потребує округлення результату до цілих. Сукупний рейтинг характеризує загальний фінансовий стан банку: сильний, задовільний, посередній, граничний чи незадовільний.

Розглянемо застосування оцінки банку за системою "CAMELS" у сфері надійності банківського вкладу (депозиту)

Достатність капіталу (C).  Аналіз капіталу має визначити, чи може банк гарантувати достатній захист коштів вкладників.

Банк постійно повинен мати визначений (згідно з вимогами НБУ) мінімальний обсяг капіталу. Як правило, це – рівень капіталу, необхідний для одержання відповідних ліцензій на здійснення банківських операцій. Коли ж мінімальний рівень капіталу стає недостатнім для захисту вкладів клієнтів, необхідно вчасно приймати рішення про його збільшення.

Якість активів (A) – основна складова рейтингової системи, оскільки рівень ризику балансових активів є індикатором якості надходжень та можливості потенційних збитків у майбутньому.

Аналіз управління (менеджменту) (М). Під час оцінки ефективності управління депозитними операціями банку неможливо використовувати ті самі коефіцієнтні показники, що застосовувалися при аналізі капіталу, якості активів, надходжень і навіть ліквідності. Методи управління можна оцінити за системою рейтингу, враховуючи при цьому рейтинг за попередніми чотирма напрямами, оскільки ефективність менеджменту прямо залежить від якості активів, капіталу, надходжень і ліквідності банку.

Отже, ефективна організація управління депозитними операціями створює умови для оптимального ресурсного регулювання в банку, сприяє зміцненню загальних його позицій на ринку фінансових послуг, забезпечує фінансову стійкість та надійність установи. Адже саме від того, яку політику проводить банк відносно залучення клієнтів, тривалості існування на ринку залежить подальший успіх його діяльності та збереження досягнутих позицій, навіть в умовах фінансової кризи.

Надходження (E). Надходження банку та його рентабельність — важливі показники, що характеризують ефективність діяльності банку та його загальний фінансовий стан. Тому аналіз цих показників має велике значення для забезпечення стабільності банківської системи.

Банк повинен мати достатній розмір надходжень (прибутків), щоб забезпечити свій розвиток. Іншими словами, він мусить направляти достатній обсяг прибутків на підтримування або збільшення свого капіталу. Якщо коефіцієнти капіталу банку мають тенденцію до погіршення, це свідчить про те, що прибуток банку невисокий, або що недостатній обсяг його прибутків залишається нерозподіленим. Це, зокрема, може бути у разі виплати надто великої частки прибутків у формі дивідендів власникам банку.

Ліквідність (L). Аналіз ліквідності залучених коштів банку дає можливість виявити, чи спроможний він виконувати свої зобов'язання у визначені строки і без втрат.

Правильне управління ліквідністю потребує підтримання достатнього рівня ліквідності, щоб банк міг вчасно і без збитків для себе виконувати свої зобов'язання.

Необхідно знати, виконуватиме банк свої зобов'язання щодо залучених коштів найближчим часом чи у більш віддаленому майбутньому. Це, як правило, залежить від строків вкладів та інших пасивів і передбачає здійснення аналізу обсягів депозитів, які напевне залишаться у банку (основні депозити), й тих депозитів та інших пасивів, які будуть зняті з рахунку або терміново сплачені.

Визначаючи рівень ліквідності, необхідно враховувати такі фактори: обсяг термінових вкладів, тобто треба визначити, яку частку депозитів банку можна розглядати як основні депозити (ті, що залишатимуться у розпорядженні банку) та яка частина вкладів напевне буде знята з рахунків, причому нерідко без завчасного попередження.

Чутливість до ринкового ризику (S). Рейтингова оцінка чутливості банку до ринкового ризику з урахуванням таких факторів: чутливість надходжень банку або економічної вартості його капіталу до несприятливих змін процентних ставок за залученими і розміщеними коштами, валютних курсів, коливань цін на цінні папери тощо.

Незалежно від джерела або характеру ринкового ризику керівництво банку має належним чином усвідомлювати, який вплив має ринковий ризик на поточний та майбутній стан банку, здійснювати управління ним в усіх основних напрямах діяльності банку, зокрема в залученні коштів, кредитуванні, інвестиційних, валютних та позабалансових операціях тощо.

Пріоритет системи «САМЕLS» загальновизнаний і законодавчо підкріплений, але проведення оцінки за даною методикою потребує дослідження конфіденційної інформації, доступ до якої має лише регулюючий орган. Крім того, результати даної методики у інтересах макроекономічної стабільності є закритими для широкого загалу, тому широкого використання набули й інші системи рейтингування, зокрема методика Кромонова та методика Euromoney.

Напевне, найвідомішою серед банківських аналітиків країн СНД і Балтії є методика рейтингової оцінки, розроблена групою російських економістів під керівництвом кандидата економічних наук Кромонова. Вона ґрунтується на застосуванні індексного методу і найповніше відображає фінансово-економічні аспекти діяльності банківських установ. За методикою Кромонова рейтингова оцінка діяльності банків складається поетапно.

Розрахунок рейтингової оцінки за методикою Кромонова включає в себе три етапи. На першому етапі проводиться визначення абсолютних параметрів на основі балансу, на другому – обчислення параметричних коефіцієнтів, на останньому – розрахунок поточного індексу надійності [5].

До складу параметричних коефіцієнтів входять наступні:

-          генеральний коефіцієнт надійності (К1), який дорівнює відношенню власного капіталу до активів працюючих (К / Ап);

-          коефіцієнт миттєвої ліквідності (К2), що дорівнює відношенню ліквідних активів до зобов'язань до запитання (ЛА / Зз);

-          крос-коефіцієнт (К3), що дорівнює відношенню сумарних зобов'язань до активів працюючих (З / Ап);

-          генеральний коефіцієнт ліквідності (К4), що дорівнює відношенню суми ліквідних активів, захищеного капіталу й коштів у фонді обов'язкових резервів – ФОР до сумарних зобов'язань [(ЛА +ЗК +ФОР)/З];

-          коефіцієнт захищеності капіталу (К5), що дорівнює відношенню захищеного капіталу до власного капіталу (ЗК/К);

-          коефіцієнт фондової капіталізації прибутку (К6), що дорівнює відношенню власного капіталу до статутного фонду (К/СФ).

Підсумкова формула для обчислення поточного індексу надійності виглядає наступним чином:

 (1)

де   (2)

Методика Euromoney була розроблена Асоціацією банків Латвії на базі методики розрахунку рейтингу ефективності банків Euromoney із заміною якісних факторів на показники достатності капіталу, величини балансового капіталу та активів. Інтегральний показник розраховується за наступною формулою:

     (3)  

де ROE – прибутковість капіталу;

ROA – прибутковість активів;

CIN – співвідношення доходів та витрат;

NIM – чиста процентна маржа;

NI – чистий прибуток;

CA – показник достатності капіталу;

ASSETS – активи банку (валюта активу балансу);

CAPITAL – балансовий капітал

Також існують рейтингові агентства які визначають рейтинги надійності банківських вкладів. Рейтинг надійності вкладу визначається за спеціально розробленою агентством рейтинговою шкалою і характеризує рівень відносної надійності депозиту в цьому банку порівняно з вкладами в інші українські банки.

Рейтинг розробляється з метою захисту вкладників і підвищення їх інформованості щодо надійності банківських установ. Результатом визначення таких рейтингів є незалежна оцінка ризику виникнення проблем із своєчасним поверненням вкладу.

Рейтинг надійності банківського вкладу (депозиту) враховує черговість і пріоритетність виконання зобов'язань банківською установою. Рейтинг банківського вкладу  корелює з рейтингом фінансової установи, але визначається за окремою шкалою, за якою порівнюються виключно банківські установи.

Основними критеріями під час визначення рейтингу надійності банківського вкладу є:

-          ліквідність банку. Характеризує можливості банківської установи розраховуватися за зобов'язаннями, що має велике значення в умовах звуження доступу до позикових ресурсів.

-          структура, концентрація та стабільність ресурсної бази. Характеризує стабільність пасивної бази банківської установи.

-         диверсифікація та якість активів. Характеризує поточну якість доходних активів, потенційний ризик його погіршення й можливий вплив погіршення на стійкість банківської установи.

-          ефективність діяльності. Характеризує якість управління ресурсами й впливає на достатність генерування грошових потоків для фінансування зобов`язань.

-          ступінь чутливості банку до виникнення несприятливих економічних або політичних факторів. Характеризує ступінь залежності банку від окремих операцій, ринків, галузей і проводиться аналіз тенденцій і перспектив їхнього розвитку. Аналізується склад акціонерів та інших осіб, зацікавлених у діяльності банку, а також ступінь їхнього впливу на економіку й політику України.

-          наявність підтримки та можливість залучення ресурсів. Цей аспект аналізується з метою розуміння реальних перспектив банку в одержанні зовнішнього фінансування у разі необхідності підтримки ліквідності.

Треба зазначити, що ще однією з проблем рейтингових методик є те, що рейтинговий аналіз не може гарантовано визначити абсолютну надійність чи ефективність банківської установи. Непередбачуваність економіки, нестабільна політична ситуація спричиняють безліч внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливають на діяльність банку, і немає ніякої можливості їх спрогнозувати. Тому жодна рейтингова методика не є універсальною.

Література:

1.     Вовчак О. Д. Кредит і банківська справа: Підручник / Вовчак О. Д. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15780615/bankivska_sprava/osnovni_komponenti_reytingovoyi_sistemi_camels.

2.     Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р. №679-XIV (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua.

3.     Про порядок рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS: Положення від 08.05.2002 р. (зі змінами) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main.

4.     Рейтингове агентство Кредит-рейтинг: Рейтинг депозитів банків [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.credit-rating.ua/ua/about-rating/purpose/4627/

5.     Экономический анализ: ситуации, тесты, примеры, задачи, выбор оптимальных решений, финансовое прогнозирование / Под ред. М.И. Бакланова, А.Д. Шеремета. М.: Финансы и статистика, 2002. - 320 с.