Островерхова А.В.
Гнидюк
І.В.
ВТЕІ
КНТЕУ
Банківське
кредитування в сучасних умовах: перспективи та розвиток
Кредит виник на певному етапі розвитку
людського суспільства. Його винайдення вважають одним з найгеніальніших
відкриттів людства поряд із винайденням грошей. Причини його виникнення слід
шукати насамперед не у сфері виробництва, а у сфері обміну, де продавці товарів
протистоять один одному як власники, як юридично самостійні особи.
За своєю сутністю та механізмом впливу
на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних
категорій. Щодо цього він поступається хіба що тільки категорії грошей. Кредит
— це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з
передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на
засадах зворотності, платності та добровільності. Кредитні відносини мають ряд
характерних ознак, які конституюють їх як окрему самостійну економічну
категорію — кредит.
Система банківського кредитування
представляє собою модель, що відповідає характеру ринкових відносин, переходу
від централізованих до децентралізованих методів кредитування економічних
суб’єктів. Вона охоплює принципи, об’єкти та методи
кредитування, механізми надання та погашення позик, а також банківський
контроль в процесі кредитування.[3]
Важлива умова кредитування це пріоритетність надання кредитів, яка
повинна зумовлюватися виключно ефективністю проектів (заходів) кредитування,
рівнем кредитного ризику та розміром очікуваного банком прибутку.
Сучасна система кредитування
представляє собою модель, при якій функціонують нові методи та форми
кредитування. Нині принципово змінився підхід банків до організації кредитних
відносин; відбувся перехід від пооб’єктного кредитування до кредитування
суб’єкта, тобто кредитування юридичної або фізичної особи; до уніфікації
методів кредитування клієнтів незалежно від їхнього галузевого підпорядкування
та форм власності. Зараз кредити приймають участь в процесі приватизації
державних організацій та управлінні державним боргом. Склалась система
багатоваріантного кредитування, коли позичальники і банки, користуючись своїм
правом, приймають найбільш прийнятну для них форму: як кредити, що постійно
знаходяться в обороті позичальника, так і разові, що покривають тимчасовий
розрив в платіжному обороті. [2]
Нині банківська справа в Україні, в
тому числі організація кредитування, перебуває на перехідному етапі. Це
означає, що в практиці оформлення, видачі і погашення кредиту використовуються
як старі, так і нові форми.
В роботі банків є, наприклад, такі види
кредиту, які були характерні для розподільної системи, і нема нових форм,
властивих банківській системі ринкового типу. Через ці економічні відносини
українські банки ще не можуть впровадити деяких позичкових рахунків, типових
для західних банків. Інфляція, нестабільність фінансового стану клієнтів
посилюють кредитні ризики, обумовлюють застосування форм кредитування , які
захищають інтереси банку кредитора.
І поряд з цим, сучасна практика суттєво
змінилася, як в Україні, так і в Європі. Зміни, що відбулися в останньому
десятиріччі в діяльності багатьох європейських банків, пов’зані із глибокими
структурними перетвореннями , які обумовили такі явища, як сек’ютеризація,
інтернаціоналізація капіталів і звуження сегментаціїї активів. Так, комерційні
банки провідних країн світу дедалі частіше стикаються з тиском конкурентів, які
надають нові фінансові послуги, і водночас втрачають свій монополістичний вплив
на ринку кредитних послуг. Однією із загальних тенденцій, що простежуються
нині, є скорочення кредитних операцій комерційних банків через те, що їх
клієнти мають реальну можливість застосування євронот, єврооблігацій,
єврокомерційних векселів та інших нових фінансових інструментів. [1]
Сучасні проблеми економічного розвитку
України зумовлюють значні порушення кінцевих строків погашення банківського
кредиту і зростання обсягів заборгованості.
Широкого поширення набуває
міжбанківське кредитування, так за даними НБУ за квітень 2012 11 великим банкам
країни було надано кредитів у сумі 2908989,1 грн строком більше 30 календарних
днів. [4]
Перспективною формою організації
кредитних відносин банку позичальниками
, що мають хороший фінансовий стан і високу репутацію, може стати відкриття їм
кредитних ліній. Кредитна лінія являє собою угоду між банком і позичальником
про надання останньому кредитів протягом певного часу в межах встановленого
ліміту. Позичальник має можливість більш точно оцінювати перспективи своєї
діяльності в рамках отриманого кредиту, скоротити грошові витрати та час, які
необхідні були б для оформлення кожної кредитної угоди зокрема.
Одним із методів кредитування, широко
використовуваних комерційними банками розвинутих країн світу, перспективних і в
нашій країні, є овердрафт, суть якого полягає в тому, що банк може оплачувати
розрахункові документи клієнта на суми, що перевищують кредитовий залишок на
його рахунку. В угоді між банком і клієнтом встановлюється максимальна сума
овердрафт – ліміт, який визначається банком на основі ретельного аналізу
майбутніх грошових надходжень і платежів.
Удосконалення
кредитної політики вітчизняними банками повинно забезпечити оздоровлення
фінансового сектору та відновлення темпів економічного зростання в Україні.
Саме це є головним завданням в умовах необхідності якнайшвидшого подолання
наслідків фінансової кризи у вітчизняній економіці та запорукою забезпечення її
подальшого розвитку. [5]
В Україні налічується близько 182
банківських установ та їхня кількість невпинно зростає. Це свідчить лише про
те, що банківська справа в нашій країні розвивається та стає більш розгалуженою
та багатопрофільною.
1. А. Голуб, Л. Семенюк, Т. Смовженко.
Гроші, кредит, банки . - Львів: „Центр Європи”, 1997.
2.
Кредитна система. Вступ до кредитної справи./ Під ред.
Савчук М.І. -К,1998
3.
Шиян
Д. Банківське кредитування та економічна динаміка // Банківська справа. – 2010.
- №1. – С.27-38.
5. www.tsn.ua.groshi