Экономичні науки/3.Финансові відносини

Гудзикевич Г.О., Рогачова О.В.

Донецький національний університет економіки та торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Україна

Умови виникнення економічної нерівності населення

Проблеми виникнення та подолання економічної нерівності як результату нерівномірного розподілу доходів існують в будь-яких суспільствах. Актуальністю теми є те, що в останні роки для соціальної структури українського суспільства характерна висока диференціація окремих соціальних груп за рівнем життя, значною часткою бідного населення та низькою часткою середнього класу. За міжнародними стандартами, Україна належить до держав з високим ступенем нерівності населення за доходами, і ця нерівність істотно посилилася протягом останніх років. Середній дохід 10% найбагатших людей в Україні перевищує дохід 10% найбідніших у 30–50 разів. Найбільша пенсія у 50–60 разів перебільшує найменшу[3].

На сучасному етапі вагомий внесок у дослідження економічної нерівності населення зробили такі науковці: Балакірєва О., Головаха Є., Головенько В., Опалько Ю., Степаненко В. та інші. Незважаючи на значну кількість публікацій, недостатньо дослідженими є питання обґрунтування факторів економічної нерівності населення.

Отже, метою статті є оцінка факторів виникнення економічної нерівності в Україні.

Економічна нерівність населення переважно залежить від нерівномірності розподілу національного багатства між різними соціальними групами суспільства. Економічне розшарування населення має свої витоки та причини. Частково нерівність є заздалегідь визначеною, частково вона поширюється через набуття та втрату певних ознак, позицій та статусів.

Практика прикладних досліджень останніх років указує на те, що в сучасних українських умовах детермінуючим чинником, який визначає дистанцію між індивідами та групами, став рівень матеріального добробуту.

Найбільша увага дослідників зосереджена на нерівностях у розподілі доходів, оскільки саме цей параметр нерівності є найбільш чітко представлений та доступний для вимірювання. Цей параметр має економічний зміст і широко використовується в економічних порівняннях, коли дослідників цікавлять розбіжності в рівнях розвитку суспільства.

Окрім цього, на сучасному етапі окремо можна виділити такі чинники економічної нерівності населення:

1. Доходи найзаможніших верств населення в 12–15 разів перевищують доходи найбідніших груп підсилюється ще й високою часткою "тіньових" доходів[5].

Доходи людини залежать від пропозиції та попиту на працю цієї людини, які, у свою чергу, залежать від природжених здібностей, дискримінації та інших факторів. Оскільки доходи від праці складають велику частку в загальному доході, заробітна плата великою мірою є визначником розподілу економічного прибутку між різними членами суспільства. Масове збідніння населення та відсутність дієвого потужного середнього класу призводить до концентрації доходів у заможної еліти, яка укріплює свої позиції за допомогою владних структур[5].

2. Недостатній рівень мінімальної зарплати веде до штучного заниження вартості робочої сили.

Разом із недостатніми соціальними виплатами це стримує розширення внутрішнього ринку, технологічне оновлення виробництва, формування середнього класу, стимулює трудову міграцію до країн із вищою оплатою праці.

Останніми роками в Україні простежується тенденція до збільшення як прожиткового мінімуму для працездатної та непрацездатної особи, так і мінімальної зарплати та пенсії. Розрив між мінімальною зарплатою та прожитковим мінімумом для працездатної особи зменшувався за останнє десятиліття і вперше зник у 2010 р. Понад половина населення разом визначають наразі матеріальний стан своєї родини як низький та нижчий за середній порівняно з матеріальним становищем середньостатистичної української родини (наприкінці 2009 р. так вважали майже 55% населення, наприкінці 2010 р. – понад 54%) [2].

Темпи росту мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії наведено у таблиці 1.

Таблиця 1.

Темпи росту мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії в Україні

за 2000-2010 роки

Гарантія	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Прожитковий мінімум для працездатної особи, грн.	386,7	409	483	525	633	669	869
Мінімальна заробітна плата, грн.	210,3	300,3	364,6	430	532,5	573,3	869
Відношення до прожиткового мінімуму мінімальної зарплати	1,84	1,36	1,32	1,22	1,19	1,17	1,0
Прожитковий мінімум для не працездатної особи, грн.	284,7	300	350	380	470	498	695
Мінімальна пенсія, грн.	156,5	332	358,5	403,7	483,0	498	695
Відношення до прожиткового мінімуму мінімальної пенсії.	1,8	0,9	1,0	0,9	1,0	1,0	1,0

Проаналізувавши таблицю 1, можна зробити наступні висновки:

1) Починаючи з 2004 року спостерігається збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, а співвідношення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму зменшується, що є позитивною тенденцією.

2) Також спостерігається позитивна тенденція до збільшення мінімальної пенсії. Починаючи з 2008 року співвідношення мінімальної пенсії та прожиткового мінімуму майже 1:1.

3. Існування заборгованості по зарплаті. Варто зауважити, що з початку 2009 р. обсяги заборгованості по виплаті заробітної плати зросли більш як на 18% і сягнули 1,4 млрд. грн. Чисельність працівників, яким своєчасно не було виплачено заробітної плати, збільшилася на 20% і становила у 2009 р. понад 400 тис. осіб.

4. Значний розрив між пенсіями різних категорій пенсіонерів. Найбільш вагомим джерелом доходів домогосподарств України є пенсії, заробітна плата. Аналіз середнього розміру пенсії пенсіонерів, забезпечення яких здійснюється відповідно до нормативно-правових актів органами Пенсійного фонду, свідчить про явний розрив між пенсіями різних категорій пенсіонерів, наприклад, сягає 10 разів розрив між пенсіями народних депутатів (8280 грн. − у 2012 р.) та більшістю пенсіонерів (838 грн. − у 2012 р.). [1]

5. Брак численності достатньо заможного середнього класу з його стабілізуючою роллю в суспільстві, натомість значна численність уразливих соціальних груп;

6. Значна "тінізація" економіки, яка звужує можливості соціально-економічної політики щодо оптимізації ринку праці для достатнього забезпечення працюючому населенню робочих місць з пристойною зарплатою та соціального захисту уразливим групам [4].

7. Вельми значна порівняно з іншими країнами величина економічних втрат, понесених під час останньої світової фінансово-економічної кризи.

Сутнісний аналіз соціально-економічної ситуації в Україні показує, що протягом останніх двадцяти років в Україні процеси диференціації мають як позитивні, так і негативні прояви. Одним із негативних проявів є значна нерівність за показниками економічного розвитку, що стає суттєвою детермінантою економічної нерівності.

За умов значної економічної нерівності важливим є визнання суспільством наявності її як об’єктивної реальності. Актуальним є запобігання вкоріненню в суспільстві надмірної нерівності, зокрема, скорочення кількості та обсягів невиправданих пільг для державних посадовців різних рангів. Головне завдання держави та суспільства – здійснити заходи, спрямовані на пом’якшення протиріч, які породжуються економічною нерівністю, на попередження соціальних конфліктів у суспільстві, виникнення яких зумовлює посилення нерівності. Цьому може сприяти поетапне наближення розміру мінімальних соціальних гарантій до реального (переглянутого) прожиткового мінімуму та захисту грошових доходів від впливу інфляції (індексація) на основі систематичних коригувань, як це передбачено низкою чинних нормативних актів.

Список використаних джерел:

1. Головенько В.А. Громадянське суспільство як важливий чинник політичних та економічних процесів в Україні // Укр. соціум". – 2006. – № 5(16). – С. 80–93; № 6(17). – С. 75–91 ; 2007. – № 1(18). – С. 89–103

2. Головаха Є., Горбачик А., Паніна Н. Україна та Європа : результати міжнародного порівняльного соціологічного дослідження. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2006. – 142 с.

3. Опалько Ю. Розвиток громадянського суспільства в Україні: відповідність стандартам Ради Європи [Електронний ресурс] . – Доступний з <http://www.niss.gov.ua/ Monitor/May2009/14.htm>

4. Степаненко В. Громадянське суспільство в Україні: проблеми інституціоналізації // Соціальні виміри суспільства. – Вип. 7. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2004. – С. 320–341

5. Балакірєва О.М. Соціально-економічне самопочуття населення: осінь 2009 р. // Укр. соціум. – 2009. – № 4(31). – С. 162–177.